З 6 січня 2022 року бустерну вакцинацію проти COVID-19 дозволили в Україні для всіх категорій населення, які попередньо щепились двома дозами, і після другої пройшло щонайменше 6 місяців.
Також бустер потрібен тим, хто перехворів. Після одужання має пройти хоча б 28 днів, пише УП.
Для чого потрібен бустер або ревакцинація проти COVID-19
Бустерне щеплення або ревакцинація – це не якась інновація саме в контексті коронавірусу. Деякі щеплення, які ви отримували ще в дитинстві, потребують бустеру.
Наприклад, щеплення проти дифтерії чи правця. Їх треба повторювати щодесять років.
“Бустер – це не нова вакцина. Це підсилення вже існуючого імунітету. Є щеплення, які не потребують бустеру. Наприклад, дві дози вакцини проти кору дають високий захист на все життя. Коронавірус – це респіраторне захворювання. Він активно мутує, і наразі необхідне підсилення імунітету, щоб запобігти насамперед важким випадкам та смерті”, – каже імунолог Юрій Степановський.
Як пояснює Центр з контролю та профілактики захворювань США (CDC), захист, який надали перші дози щеплення, поступово послаблюється. І хоча вакцини все ще добре працюють проти важких та смертельних випадків, останні дослідження показують, що захист слабшає, особливо якщо ми говоримо про людей старше 65 років. Тому бустерна доза дійсно має сенс.
Результати одного дослідження, опублікованого в New England Journal of Medicine, показали, що випадки захворювання на COVID-19 та важких випадків хвороби були значно нижчі серед тих, хто отримав бустерну дозу, ніж серед тих, хто ні. Йшлося насамперед про вакцину Pfizer/BioNtech.
Інші дослідження показують, що бустерна, третя доза мРНК-вакциною, також допомогає випрацювати імунітет проти варіанту Омікрон, який вміє “обходити” захист у щеплених.
Щоб мати 50-75% захисту від Омікрону, обов’язково робити бустер. 2 дози й надалі захищатимуть від реанімації та смерті, меншою мірою – від госпіталізації, але від гарячки, кашлю і пост-ковіду – не дуже, – додає гематолог Ростислав Лозинський.
Бустерну дозу рекомендовано вводити у період від 6 до 9 місяців із дати отримання другого щеплення проти COVID-19.
Хоча в деяких країнах дозволяють робити паузу в 5 місяців після, якщо основний курс щеплення був вакциною Pfizer/BioNTech. А деякі країни, наприклад, Австралія, рекомендують і 3-місячний інтервал. Проте, в Україні, скоріш за все, вам зроблять бустерне щеплення саме через пів року, відповідно до рекомендацій МОЗ.
Також важливо не плутати бустерну дозу з додатковою.
Додатково доза надається людям з ослабленою імунною система, яка могла в повні мірі відповісти на перші дві дози вакцини. А вже після додаткової дози така людина отримає бустер.
Яку бустерну вакцину вибрати?
Коли вакцинальна кампанія лише стартувала, головною рекомендацією було: “Найкраща вакцина – це та, яку ти можеш отримати прямо зараз”.
І хоча не обійшлося без політичних нюансів, ця рекомендація дійсно мала сенс: всі схвалені ВООЗ вакцини добре захищають від смерті та важких випадків, а саме від цього ми насамперед і щепимось.
Проте із введенням бустерної дози з’явились нові рекомендації.
За даними МОЗ України, для бустерного щеплення віддається перевага мРНК-вакцинам. Це такі вакцини, як-от Pfizer та Moderna.
Є і більш вузькі рекомендації: наприклад, якщо перші дві дози у вас інактивованою вакциною Coronovac, то бустерну радять робити саме Pfizer.
Якщо ви людина без особливих медичних протипоказів, то найкраще отримати ту мРНК-вакцину, яка найбільш доступна. Імунолог радить орієнтуватись на те, яка вакцина надає найбільший захист.
Є дослідження, які показують, що ті, хто отримав перші дві дози Moderna, отримають найвищийй захист, якщо оберуть Moderna як бустер.
Якщо у вас перші дві дози – це інактивовані вакцини (в Україні це Coronovac), то деякі дані показали, що:
- бустерна доза Pfizer після двох доз Coronovac підвищує захист з 54% до 95%;
- доза AstraZeneca з 54% до 94%;
- бустерна доза Coronovac з 54% до 74%.
Але це дослідження не враховує варіант Омікрон. Це дослідження показує захист від Альфа та Дельта варіантів, що вже не так актуально.
Як пояснює імунолог, якщо теоретично ви раптом опинитесь в ситуації, коли час робити бустерну дозу, а мРНК-вакцин немає в наявності, то ви можете обрати будь-яку іншу вакцину.
Нещодавно в МОЗ оновили схеми введення вакцин.
Тепер вакциною AstraZeneca можна щепитися після першої дози Pfizer або Moderna.
Також люди, які вакцинувалися CoronaVac, зможуть отримати другу дозу AstraZeneca, Pfizer чи Moderna.
А ті, хто отримав першу дозу AstraZeneca, як і раніше можуть вдруге щепитися Pfizer чи Moderna.
Раніше AstraZeneca не використовували для другого щеплення після мРНК вакцин.
Також у МОЗ не рекомендували змішувати вакцину CoronaVac з іншими препаратами, але нещодавно оновили ці дані.
Тепер такі схеми поєднання вакцин можна використовувати і для бустерних щеплень.
Немає кращих чи гірших вакцин, проте при виборі бустерної дози варто зважати на ефективність. Наразі дані показують, що доза мРНК-вакцинами надасть найвищої ефективності. Проте якщо раптом складеться така ситуація, що вони не будуть в наявності, ви можете щепитись вакцинами інших виробників. Це краще, ніж взагалі бути без захисту, – каже Степановський.
Речник МОЗ Роман Борщ додає, що ситуація, коли мРНК раптом зникнуть – малоймовірна. Бо саме цих вакцин в Україні наразі найбільше.
І все ж таки, чи є гірші чи кращі саме для вас схеми вакцинації проти COVID-19?
Оскільки вакцина – це медичний препарат, вона може мати протипоказання для певної категорії людей.
Найкраще, що ви можете зробити, це обговорити вибір бустерної дози зі своїм сімейним лікарем та повідомити, що саме у вашому здоров’ї вас може хвилювати.
За рекомендаціями МОЗ, в деяких випадках вам можуть порадити іншу вакцину або відтермінувати її введення.
Наприклад, якщо ви мали сильну алергічну реакцію на другу вакцину, якою, наприклад, був Pfizer – це абсолютне показання щепитись іншим типом вакцини. Яким саме – вам варто обговорити з лікарем, якому довіряєте.
Чи можуть вам зашкодити певні вакцини?
У МОЗ є чіткий перелік постійних або тимчасових протипоказів. Це стосується не бустеру, а основного курсу щеплення. Проте, за словами Романа Борща, ці рекомендації можна перенести і на бустерні дози.
Наприклад:
Вакцини на векторній основі (AstraZeneca/COVISHIELD та Janssen)
МОЗ не радить щепитись вакцинами на векторній основі (AstraZeneca) тим, хто має:
- гепариноіндуковану тромбоцитопенію (HIT) (одна із форм тромбоцитопенії, підвищеної кровоточивості);
- синдром тромботичних антифосфоліпідних антитіл (АФС) (клінічний синдром, що характеризується судинними тромбозами (артеріальними та / або венозними) та / або патологією вагітності при наявності антифосфоліпідних антитіл);
- значний венозний або артеріальний тромбоз з тромбоцитопенією після застосування вакцини проти COVID-19 на векторній платформі (несприятлива подія, яку фіксували після використання векторних вакцин) .
мРНК-вакцини (Pfizer/BioNTech та Moderna)
МОЗ радить відкласти щеплення мРНК-вакцинами, якщо “після введення першої дози мРНК вакцини проти COVID-19 розвинувся міокардит (запальне захворювання серцевого м’яза) або перикардит (запалення зовнішньої оболонки серця) як несприятлива подія. Відкласти, доки не стане доступною додаткова інформація”.
Проте підкреслюємо, що це може бути тимчасова рекомендація.
Ось як ситуацію з міокардитами та іншими серцевими хворобами прокоментувала “Українській правді. Життя” кардіологиня Ілона Бегларян.
Не варто уникати вакцинації, якщо ви маєте проблеми з серцем. Вакцинація запобігає важким та летальним наслідкам коронавірусної хвороби, загостренням хронічної серцево-судинної патології. Досить частим саме постковідним ускладненням є міокардит та/або перикардит, який потребує довготривалого лікування та значного обмеження фізичної активності. Описані випадки міокардитів внаслідок вакцинації мРнк-вакцинами виникають досить рідко і часто не потребують жодного лікування та зникають самостійно, – пояснює лікарка.
Інактивована вакцина Coronovac
Відомо, що ця вакцина переноситься відносно легко. Чисто теоретично ви можете вибрати її як бустерну, але є ряд нюансів:
- недостатній ступінь захисту;
- вакцину не визнає низка країн ЄС, що може створювати проблеми для мандрівників;
- наразі є сумніви, чи варто й надалі рекомендувати вакцину як бустерну.
Голова комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації Михайло Радуцький заявив, що все ж таки для бустерної дози краще використовувати мРНК вакцину.
Ми зараз ведемо перемовини з виробником Coronavac. Вони самі не впевнені. Тобто вони ще не кажуть, що їхньою вакциною можна робити третю дозу. Там питання ще є, – зазначив голова комітету.
А чи не зашкодить робити ревакцинацію кожні 4-6 місяців?
Такі питання почали виникати після новин про те, що в Ізраїлі почали вводити 4 дозу вакцини людям старше 60 років, тим, хто має проблеми з імунітетом та медичним працівникам.
Також в Туреччині почали пропонувати 5 дозу окремим групам населення.
Проте, чи буде практика частих ревакцинацій однаковою для всіх країн – наразі не відомо.
Але відомо, що як мінімум Європейська медична агенція (EMA) ставиться до цієї ідеї обережно.
На пресбрифінгу керівник відділу біологічних загроз здоров’ю та стратегії вакцин EMA Марко Кавалері заявив, що наразі мало даних, щоб вважати таку стратегію ефективною.
Також він сказав, що ревакцинація кожні 4-6 місяців може психологічно втомити людей та випрацювати певну “резистентність”. Тобто, за його словами, імунна відповідь на бустерні дози буде не такою ефективною, як ми сподіваємось.
Можливо, бустерні дози будуть давати з більшими проміжками, і це стане більше схоже на щеплення від грипу.
Отож, наразі не йдеться про якусь шкоду, бустерна доза доволі безпечна, і як заявляв головний санітарний лікар Ігор Кузін, після бустерної дози не реєструють збільшення побічних ефектів.
Йдеться про доцільність такого підходу, але щоб визначитись з найбільш ефективною стратегію – потрібно більше досліджень.
