У Івано-Франківську волонтери допомагають літній жінці, яка змушена переповзати дорогу, щоб купити собі їжу.
Про це Суспільному Карпати розповів голова громадської організації “1662” Віталій Петрик.
Кілька тижнів тому він побачив, як літня жінка переповзає дорогу, зупинився, запропонував допомогу. Виявилося, що бабуся не має кінцівок ніг. Віталій Петрик перекрив дорогу.
Його пост у мережі Facebook набув широкого розголосу. Автор публікації залишив адресу пенсіонерки і попросив небайдужих залишити допомогу у неї під дверима.
Наступного дня приїхав до неї:
“Там уже були працівники соціальної служби. Вони сказали, що відреагували на пост у Facebook. Вони по сьогоднішній день приходять до бабусі, приносять їй їсти і допомагають. Велика кількість людей до неї навідується, кидають для неї гроші. За ці кошти ми купуємо їй ліки, оплачуємо комунальні послуги. Охочих допомогти є вдосталь”.
Валентина Подолянко (так звати бабусю -ред.) розповіла Віталію історію свого життя. Діти її померли. Є внучка.
У неї жив недобросовісний квартирант, який приводив у помешкання “незрозумілих” людей, не платив за квартиру, а навпаки, забирав гроші у господині, пив.
“Бив мене рази два. Прийшов п’яний”, – каже бабуся.
Поліція приїжджала, але нічого не могла зробити, оскільки складу злочину не було. Й офіційно його не можна звинуватити. Дільничний інспектор жодного разу не застав квартиранта вдома.
Організація “1662“, яку очолює Віталій Петрик, зробила все для того, щоб виселити чоловіка.
“Останній раз, коли я був у бабусі, вона сказала, що його уже тиждень не було. Ми з ним поговорили. Можливо, до нього по-людськи дійшло, що він робить неправильно. Його нема – і це вже мінус одна проблема”, – каже Віталій.
У жінки є інвалідний візок, але на ньому вона не може виїхати з під’їзду, бо приміщення не пристосоване для людей з інвалідністю.
Директорка Івано-Франківського територіального центру соціального обслуговування Марія Кушнір знає про таку проблему міста: “Якщо у будинках є ліфт, то людина може скористатися інвалідним візком, щоб виїхати. А от у будинках без ліфта, то люди можуть скористатися таким візком тільки у квартирі”.
За її словами, їхній центр намагається вирішити цю проблему за допомогою соціального таксі:
“Якщо людині треба до закладів охорони здоров’я, до комунальних установ, приїжджає машина, ми, якщо є потреба, надаємо супроводжуючого і доставляємо людину за призначенням”.
Бабуся має цукровий діабет, але лікаря вона відвідувала два чи три роки тому. Про консультацію медиків теж подбали активісти.
“На днях до неї навідається лікар, щоб обстежити. Ми вже про все домовилися”, – розказує Віталій Петрик.
Марія Кушнір каже, що жінка пербуває на обліку і отримує ряд соціальних послуг. До неї навідувалися працівники БФ “Карітас” – приносять їй гарячі обіди.
За її словами, у територіальному центрі Валентина Подолянко отримувала допомогу продуктами. Харчі соціальна служба надавала їй по потребі. Для неї організовували доставку продуктів. Від надання інших послуг жінка відмовлялася, зокрема, від прибирання у помешканні.
“У неї є внучка, яка пропонує переїхати до неї, оскільки змушена знімати житло. Неодноразово ми розмовляли з внучкою. Вона погоджується проживати разом з нею, хоче провести ремонт, щоб можна було проживати там з дітьми. На жаль, пані Валентина Подолянко родичам не дозволяє прибрати”, – пояснює ситуацію, що склалася, Марія Кушнір.
Вона каже, що бабуся потребує цілодобового нагляду:
“Ми пропонували її влаштувати у геріатричний пансіонат. Вона теж відмовляється”.
Директорка центру соцобслуговування говорить, що на сьогодні у них на обліку пербуває близько 500 осіб, які отримують послугу догляду вдома:
“Це одинокі громадяни похилого віку, які не мають працездатних родичів, зобов’язаних за законом їх утримувати”.
Фото Віталія Петрика.
