Нацбанк встановлює нові обмеження на популярну послугу.Пише Главком
Віднедавна українці почали отримувати від своїх банків анкети з питанням – скільки коштів вони планують отримувати на свій рахунок щомісяця. Так банкіри вже почали готуватися до 1 жовтня – з цього дня почнуть діяти встановлені Нацбанком ліміти у 150 тис. грн на місяць на вихідні перекази фізичних осіб «з карти на карту» (відомі як Р2Р-перекази).
Рух коштів між картковими рахунками відбувається практично миттєво і може бути проведений з будь-якого мобільного, на якому встановлений банківський додаток. Тож без цієї послуги багато українців, особливо у нинішніх умовах, вже не можуть уявити життя. Не дивно, що інформація про обмеження спричинила розголос ще на етапі її анонсування.
З новою силою обговорення спалахнуло після нещодавньої зустрічі правління Нацбанку з керівниками 30 найбільших банків країни, де їм нагадали про нові правила.
Причина запровадження обмежень – боротьба з легалізацією доходів, нажитих незаконним шляхом, ухиленням від оподаткування та піклування про безпеку громадян. Таким чином НБУ намагається мінімізувати шкоду від «дропів» (від англ. «to drop» – кидати) – особливого виду тіньових фінансових операцій.
Суть «дропів» полягає у тому, що шахраї купують у громадян персональні дані і відкривають на їхнє ім’я банківські картки, через які проводять тисячі транзакцій. Такі операції зазвичай не перевищують 400 тис. грн та не потрапляють під фінансовий моніторинг. Аномальне зростання обсягів P2P-переказів у системі, а також зростання кількості карток, з яких здійснювалися такі перекази, та середні суми переказу в окремих банків-емітентів регулятор почав фіксувати з осені 2023 року.
Такі схеми активно використовуються для виплати зарплат «у конвертах», виведення коштів за кордон, для існування підпільного грального бізнесу, торгівлі наркотиками тощо. Регулятор оцінює збиток для бюджету країни від таких оборудок у мільярд гривень щомісяця.
Заступник голови НБУ Дмитро Олійник заявив на зустрічі, що обмеження Р2Р-переказів – не останній крок у боротьбі з «дропами». На наступному етапі, за його словами, – створення реєстрів скомпрометованих карток та «неблагонадійних» торговців. Також в Нацбанку збираються йти до парламенту вибивати з нардепів необхідні зміни до законодавства.
Банкірів, зі свого боку, теж закликали активніше підтримували ініціативи регулятора та не відсиджуватися у стороні.
«Ми радимо банкам домовитися…, щоб головним орієнтиром для застосування лімітів був підтверджений рівень доходів клієнтів, вказаний в анкеті», – звернувся до присутніх на зустрічі топчиновник Нацбанку.
Після цих заяв здійнялася хвиля чуток, що контроль держави над коштами громадян може вийти далеко за межі заявлених обмежень у 150 тис. грн переказів на місяць. Нацбанк навіть вимушений був спростовувати плани встановити додаткові обмеження за рахунками банківських клієнтів – а саме ліміти, що дорівнюватимуть доходу клієнтів банків, з подальшим блокуванням рахунків, якщо обороти будуть вищими від зазначеної суми доходу.
Ексчлен Ради НБУ Віталій Шапран вважає запровадження обмежень, які планує Нацбанк, лише імітацією боротьби з тіньовою економікою та впевнений, що частина грошових потоків з «дропів» буде просто перерозподілена по інших каналах. «Боротись потрібно не з інструментами ухилення від податків і відмивання коштів, а з їх першопричиною, – каже він. – Утім, ці заходи «для галочки» тільки відштовхують населення від банків та карткових платежів та підсилюють попит на готівку і криптовалюту».
Також Шапран розкритикував заклики НБУ до самоорганізації банків. Він нагадує, що в цивілізованому світі єдина роль банкірів – це миттєве виконання рішень судів та фіскальних органів влади щодо замороження рахунків клієнтів, яких підозрюють в оптимізації та відмиванні грошей.
«Банки не мають підміняти собою податківців, а НБУ і фіскалам, перш ніж робити такі нововведення, варто було б підрахувати витрати на них, – вважає експерт. – Оскільки у нас більшість роздрібних банків з великою кількістю відділень – державні, то надмірні навантаження на фінмоніторинг вводять їх у витрати і, як наслідок, держава недотримує прибуток у формі дивідендів».
Але згодні з таким скепсисом щодо новацій Нацбанку не всі. Багато експертів вважає, що цей крок давно назрів і підтвердженням його правильності є нервова реакція та запуск «ІПСО» з боку тих, хто давно користується податковими дірами.
Перевірка за Facebook
Уперше нововведення голова НБУ Андрій Пишний анонсував ще у травні – тоді мова йшла про обмеження переказу коштів між картками на суму не більш ніж 100 тис. грн на місяць і не більш ніж 30 операціями. Причому з самого початку було чітко заявлено, що обмеження не стосується переказів, які отримує особа, – ліміт стоїть лише на «вихід» з карти. Пишний заспокоював громадськість та наводив статистику, що ліміт на операції не торкнеться 98% банківських клієнтів, а обмеження суми – 95%.
Згодом початкова ідея скоригувалася – ліміт на операції прибрали, а максимальну суму переказів збільшили зі 100 до 150 тис. грн. НБУ робить акцент на тому, що фінальне рішення є тимчасовим (на пів року), доки банки не посилять власні системи фінансового моніторингу.
Масштаб резонансу, який спричинили заплановані зміни, різко контрастував із запевненнями НБУ, що обмеження торкнеться лише 2-5% користувачів банків. Економічний експерт Сергій Фурса, який вітає ініціативи регулятора, вважає, що всі чутки та острах з’являються не просто, а з подачі тих, хто противиться змінам: «Звісно, цим рішенням йде великий супротив, бо через всі ці схеми дуже багато людей заробляють дуже великі кошти. І вони намагаються дискредитувати дії НБУ».
У Нацбанку визнають, що шквал критики і нерозуміння, який викликав анонс змін лімітів на перекази між картками, був неочікуваним. Голова Нацбанку Андрій Пишний стверджував, що у поясненнях цього заходу регулятор намагався позиціонувати проблему «дропів» як небезпеку не лише для бюджету, а й для самих фізосіб, які передачею карток у руки відвертого криміналітету фактично стають співучасниками злочинів.
Голова Нацбанку Андрій Пишний запевняє, що нові обмеження були запроваджені через піклування про безпеку громадян
фото: Андрій Пишний/Facebook
Окрім того, Нацбанку довелося три місяці присвятити домовленостям з волонтерським середовищем, яке активно користується платежами на картки і тому було найбільше схвильовано обмеженнями. Представники регулятора запевняють, що зміни ніяк не мають вплинути на діяльність волонтерів: після тривалої дискусії НБУ 27 серпня окрему постанову, яка визначила п’ять критеріїв приналежності до волонтерської діяльності.
Вони такі:
- фізична особа-користувач банківського рахунку офіційно зареєстрована як волонтер;
- проведення волонтерських зборів є типовою діяльністю за рахунками фізичної особи-користувача в наданні платіжних послуг;
- фізична особа-користувач подала листа від державного органу/військової частини/благодійного фонду щодо співпраці в межах організації збору коштів;
- фізична особа-користувач надала інформацію щодо запланованих суми та строків збору коштів із зазначенням мети такого збору та подальшого використання зібраних коштів;
- є інформація з відкритих джерел, соцмереж та Інтернету, яка підтверджує здійснення фізичною особою-користувачем волонтерської діяльності та мету зборів, що проводяться у межах волонтерської діяльності.
Для того, щоб надавачі платіжних послуг ідентифікували особу як волонтера, вона має відповідати щонайменше двом критеріям з п’яти. Утім і тут є очевидні підводні камені: у результаті визначати – справжній волонтер чи ні – будуть конкретні банки. А те, як фінансові установи можуть вільно трактувати постанови Нацбанку, вони продемонстрували на прикладі обслуговування «РЕРів» – «політично значущих осіб», яким просто відмовляють у відкритті рахунків через небажання зв’язуватися з посиленим фінмоніторингом таких клієнтів. І роз’яснення Нацбанку на банкірів діють не завжди.
Нацбанк зробив виняток для волонтерів: до них обмеження на перекази не мають застосовуватися. Але своє волонтерство клієнту ще треба буде довести банку
фото з відкритих джерел
Митрополит Донецький і Маріупольський ПЦУ Сергій (Горобцов), який займається волонтерською допомогою фронту, вважає, що проблем виникнути не має. Горобцов зауважує, що представляє релігійну організацію, де всі фінансові операції проходять офіційно через рахунок єпархії, але знає, що волонтери-одинаки стурбовані новими правилами.
«Якщо у волонтера є офіційне посвідчення, що він – волонтер і постійно допомагає Збройним Силам, думаю, банкіри повинні бути адекватними, – сподівається митрополит. – Вони ж можуть подивитись і на офіційній сторінці у Facebook, що люди займаються волонтерством, та зателефонувати комбату чи комбригу, аби в цьому переконатися».
Та чи захочуть банкіри скролити Facebook та обдзвонювати комбригів? Звісно, якщо банк має намір відмовитися від співпраці з тією чи іншою особою, завадити в цьому комерційній структурі ніхто не може. Але якщо вже майже три місяці було присвячено пошуку компромісів з волонтерами, то і з вирішенням таких питань проблем виникнути нібито не мало б.
Утім, голова гуманітарного штабу «Фурія» Юлія Костецька запевняє, що, попри всі нібито зручності для волонтерів, про які рапортує Нацбанк, з фактичним виконанням його постанови неодмінно виникнуть складнощі.
«Наприклад, дуже суперечливим є пункт про те, аби фізособа подала лист від державного органу щодо співпраці в межах організації збору коштів, – наводить приклад Костецька. – Тобто військова частина має надати якесь окреме розпорядження, що має при собі таких-то волонтерів. Це зайві папери, які не завжди є можливість отримати у того ж командира, який замість своїх безпосередніх завдань має відволікатися на якихось волонтерів.
Як неможливо фактично виконати і четвертий пункт постанови – надання інформації щодо запланованих сум та строків збору коштів із зазначенням мети такого збору та подальшого використання зібраних коштів. Навіть по п’ятому пункту є запитання, тому що інформації з відкритих джерел – соцмереж та Інтернету, яка підтверджує здійснення волонтерської діяльності, може просто не бути, бо не всі афішують те, що роблять, але при цьому роблять багато і на великі суми».
Лазівки? Є!
Насправді, для фізосіб, які не використовують карткові платежі для ухиляння від податків чи продажу наркотиків, але мають справу з відносно великими сумами коштів, залишаються можливості не помічати нових обмежень. Принаймні, поки що.
По-перше, обмеження стосуються лише рахунків клієнта, відкритих в одному банку. Тобто вони будуть легко обходитися відкриттям рахунків в різних фінансових установах. Власне, саме в цьому бачать вихід Костецька та її колеги з волонтерської «бульбашки».
По-друге, у НБУ допускають підвищення лімітів кожним банком індивідуально для своїх клієнтів, якщо ті зможуть обґрунтувати свої доходи. Бо нелогічно обмежувати людину з легальним доходом у мільйон гривень переказами у 150 тис. грн. Фізичним особам для цього треба буде показати декларацію, а ФОПам – довідку про доходи. Власне, озвучена регулятором мета – аби у подальшому банки самі домовлялися, щоб головним орієнтиром для застосування лімітів був підтверджений рівень доходів клієнтів, зазначений ними в анкеті.
І, по-третє, зайвій увазі регулятора не будуть підлягати операції з застосуванням IBAN (міжнародний номер банківського рахунку, що складається з 29 символів). Вони займають ненабагато більше часу у порівнянні з миттєвими картковими переказами.
Платіж за IBAN за номером рахунку можна знайти у застосунку будь-кого банку.
Павло Вуєць, «Главком»
Нагадаємо Нацбанк вводить ліміти на перекази з карти на карту
