Роман Пулик з Івано-Франківщини мав можливість не воювати, однак став на захист України у перші місяці повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Чоловік загинув 30 серпня 2022 року на Херсонщині, не дочекавшись народження третьої донечки. Йому було 28 років.
“Коли почалася велика війна, він не міг спокійно сидіти вдома і дивитися, що відбудеться. Одразу він не пішов, бо знав, що я вагітна. Це його стримало”, — пригадує дружина полеглого воїна Наталія Пулик, пише Суспільне.
Утім Роман записався у місцеву тероборону. А через кілька тижнів разом із двома друзями пішли до військкомату. Роман Пулик служив у 57 окремій мотопіхотній бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка.
Після навчання на Львівщині та Чернігівщині Роман Пулик разом з побратимами стримував наступ російських військових на Луганщині. Там військові пробули 46 днів, з них 21 день — без зв’язку з рідними.
“Ми не знали, де вони є і що з ними є. Я дуже хвилювалася за свого чоловіка. Я про нього нічого не знала. Ну як так? У нас вже майже було троє діток”, — каже дружина бійця.
Роман Пулик двічі був вдома на ротації. Дружина бійця пригадує: упродовж цього часу чоловік найбільше часу приділяв донькам Каріні та Філомені.
“Татом він був чудовим. Роман завжди з ними грався. Багато часу приділяв їм. Коли він приїздив, то одразу приходив до дівчаток, а вже потім приділяв час мені. Для діток це були приємні моменти. Чоловік возив їх всюди й хотів, аби у них було щасливе дитинство”, — розповідає Наталія Пулик.
У жовтні-листопаді 2022 року подружжя чекало народження наймолодшої донечки.
“Він казав, що приїде додому і все буде добре. Навіть ім’я дитині обрав саме він, бо Вікторія — це перемога. Він сказав: “Тільки Вікторія і більше ніяк. Тому що мусить бути перемога”, — говорить Наталія.
Перед загибеллю Роман Пулик вдруге приїхав додому у відпустку — це був початок серпня 2022 року.
“Чоловік завжди казав, що може таке бути, що він і не приїде. Але я не хотіла в це навіть вірити. Він мусить приїхати додому, бо як-не-як три донечки у нього”, — каже дружина воїна.
Народження маленької Вікторії Роман Пулик так і не дочекався. 30 серпня 2022 року під час виїзду на завдання у Херсонську область боєць отримав смертельне поранення. Його серце перестало битися в евакуаційній машині дорогою до лікарні.
“Дівчата усвідомлюють, що тата немає, що він похований. Але завжди питають: “Коли закінчиться війна і коли наш тато приїде додому?” — розповідає Наталія Пулик.
Дружина полеглого Романа Пулика добивається, щоб чоловіку надали посмертне звання Героя України. Наталія Пулик розмістила петицію на сайті Президента України з проханням про посмертну нагороду. Станом на 19 травня 2023 року вона набрала 19 041 голос з 25 000 необхідних.
“Він просто міг не йти через те, що у нас троє дітей. Але це ж був мій Роман. Він завжди прагнув кращого. Казав, що вже треба щось у цій країні міняти. І через це він заслуговує на те, щоб його пам’ятали. Заслуговує на звання Героя України”, — каже дружина полеглого Романа Пулика.
