Франківцю Павлові Короткому – 45 років. Його професія – інженер-механік. До війни працював у промисловому будівництві, був постачальником будматеріалів.
Словом, був цивільною людиною. Жодного відношення до війська не мав. Проте коли почалося повномасштабне вторгнення, попри те, що був обмежено придатний до служби в армії, пішов добровольцем.
У зону бойових дій Павло потрапив наприкінці квітня 2022 року. Служив у роті контрдиверсійної боротьби, пише Правда.іф з посиланням на Сталеві Духом
“Ми виконували функції розвідки: тихенько зайшли, зробили, що треба, і тихенько вийшли. Якщо б нас хтось побачив, то вийти була б дуже мала ймовірність. Ми заходили дальше за лінію фронту”, – розповідає він.
Поранення отримав під Гуляйполем 30 грудня. Після того, як Павла поранило, обстріл тривав ще хвилин 40, а потім за ним приїхали й евакуювали.
“Я зразу побачив, що втрачена права рука, – продовжує чоловік. – Хотів собі сам ставити турнікет. Не відчув, що ліва рука також пошкоджена, кістка повністю розроблена. Хотів дістати турнікет, побачив, що кисть висить, і тоді вже почав кричати про допомогу. На ліву руку командир поставив турнікет, а на праву – медик”.
“До евакуаціїї ще треба було дійти. Я своїми ногами йшов, мене просто притримували з двох боків. У ногах були осколки, але більше рука прийняла права і ліва… А бронік все витримав”, – додає він.
Пораненого відвезли в Гуляйполе, далі – в Покровське, а відтак – у Запоріжжя, де зразу ж зробили операцію. Праву руку Павлові Короткому ампутували вище ліктя. Фантомні болі, каже, присутні від першого дня.
“Це постійне фантомне відчуття кисті. Це пояснити дуже важко. Я постійно чую зажату руку. По 10-бальній шкалі біль мені скаче від 3-х до 8-ми протягом дня”, – роз’яснює він.
Великих планів на прийдешнє Павло наразі не складає. Спершу хоче завершити процес лікування, який вже тягнеться десятий місяць. А потім думає працевлаштуватися. Але це залежить від того, як ліва рука буде працювати.
“Правої нема, а то все протезування, це все таке, умовне. У мене є механічний протез, але це не те, що рідна рука, навіть пошкоджена”, – додає він