У Ворохті житло удвічі дешевше, ніж на курорті Буковель.
Всього за 21 кілометр від відомого гірськолижного курорту Буковель знаходиться невелике селище міського типу Ворохта, який простягнулося вздовж річки Прут, пише РБК-Україна.
Влітку звідси вирушають в похід на Говерлу, на сплав по річці Чорний Черемош, а взимку тут зупиняються ті, хто хоче заощадити на житлі та кожен день їздити кататися на лижах чи сноуборді в Буковель. Але мало хто знає, що у Ворохті є свої гірки та підйомники.
Давайте вирушимо на пошуки лижної траси в Ворохті й дізнаємось, у скільки обійдеться бюджетний зимовий відпочинок у цьому місці. Але спершу розберемося, як дістатися до Ворохти.
Зимова Ворохта: як дістатися
Якщо ви вирушаєте у Карпати на автомобілі, треба їхати основною дорогою від Івано-Франківська у бік Ворохти, і на самому в’їзді в селище, з лівого боку ви побачите сувенірний ринок, а за ним – високі гірки та лижну базу “Авангард”
А якщо ви збираєтеся їхати до Ворохти на поїзді, виходьте від залізничного вокзалу до головної автомобільної дороги, поверніть праворуч і продовжуйте рух дорогою близько 15 хвилин до тієї ж спортивної бази “Авангард”.
На навчально-спортивній базі спортсмени готувалися до олімпійських ігор, а ще тут можна забронювати собі номер буквально за 20 метрів від лижної траси. Ще з радянських часів тут лишилася гірка з трампліном і крісельний підйомник.
Забутий людьми трамплін розвалюється, але старий підйомник ще функціонує, і у туристів є можливість піднятися нагору. Зверніть увагу, що підйомник включають на вимогу – якщо ви бачите, що він не працює, не поспішайте йти – просто пошукайте людей поблизу, і вам включать цю “диво-машину”. Один підйом коштує 30 грн.
Фото: Мало хто знає, що у Ворохті є свої гірки й підйомники (Євгенія Колесник)
Паралельно витягу проходять сходинки, але природа нещадно руйнує їх. Взимку по зруйнованих сходах, покритих льодом, не піднятися нагору. Зате ми знайшли іншу стежку, якою можна піднятися на цю ж гору пішки.
Для цього вам необхідно згорнути з автомобільної дороги відразу після автозаправки, не доходячи до сувенірного ринку і заглибитися в ліс вгору по стежці. Але який би спосіб підйому на гору ви не вибрали, зробити це однозначно варто!
Там, нагорі цього трампліну, є маленький оглядовий майданчик, звідки відкривається гарний краєвид на будинки, залізницю і, звичайно ж, на лижні гірки.
Вибір трас: для новачків і досвідчених лижників
У Ворохті вибір трас не дуже великий, але все ж вони є, а підйомники та прокат спорядження коштують значно дешевше, ніж на інших курортах. Першою ми побачили дитячу тренувальну гірку і трасу для спусків на тьюбах.
Скі-пас на дитячу гірку коштує близько 200 грн за 20 підйомів, ще за 200 грн можна позайматися в групі з інструктором. Індивідуальні заняття обійдуться дорожче, але тут це теж можливо.
Ми вирішили затриматися в “дитячій” зоні та покататися на тьюбах. Це коштувало 15 грн за один спуск, але виявилося веселощами просто нестримним!
Далі – лижна траса для дорослих і бугельний підйомник, мультиліфт. Прокат лижного спорядження і 20 підйомів на цілий день обійдуться у суму до 400 грн, що утричі дешевше, ніж на інших відомих в Україні курортах.
Фото: Старовинний австрійський віадук (Євгенія Колесник)
Спуск з великої гірки – досить різкий, але траса широка, і дозволяє маневрувати. Цей спуск підійде для тих, хто планує покататися всього кілька днів або відточити свої навички, оскільки різноманіття тут не багато, і траса може набриднути. Зате сюди дійсно варто приїхати з дітьми – місце просторе, людей не дуже багато.
Крім лижних спусків, є й інші розваги: можна прогулятися в гору і покататися на санках, погуляти по старому віадуку.
Старовинний австрійський віадук був побудований у 1985 році. Зараз він не працює – потяги ходять по новому мосту, який розташувався поряд. А за старим віадуком можна пройтися пішки та зробити красиві фотографії, не побоюючись поїзда.
Фото: Перейти річку Прут можна за таких підвісних містках, що скриплять і розгойдуються під ногами (Євгенія Колесник)
У Ворохті не так багато людей, як на більш розкручених курортах Карпат, тому тут можна відпочити в спокої, погуляти горами та насолодитися тишею. Якщо зайти всередину селища, ви залишитеся наодинці з природою.
Річка Прут тут практично вся покривається льодом, а перейти її можна по таких підвісних містках, що скриплять і розгойдуються під ногами, надаючи прогулянці ще більшої романтики.
Житло, харчування і ринки
Житло у Ворохті можна знайти удвічі, а то і в три рази дешевше, ніж, наприклад, у Буковелі. Так, двомісний номер у приватному гостьовому будинку може обійтися 500-600 грн.
Що стосується їжі, то тут – невеликий вибір місць громадського харчування. З усіх ресторанів і кафе нам найбільше сподобався ресторан “Стара Воротха”, який розташувався недалеко від центру села, біля залізничного переїзду.
Тут добре обслуговують і смачно годують стравами місцевої кухні, але зверніть увагу на те, що бронювати столик краще заздалегідь, а розрахуватися можна лише готівкою. Принаймні, так було в момент нашого відвідування.
Також у селищі є ринок і кілька банкоматів. Найближчий великий супермаркет – за 11 кілометрів від Ворохти – у Татарові. В самому селищі можна купити продукти в невеликих місцевих крамничках.
Поїздка до и у нас асоціюється зі спокоєм, природою і вільними від людей гірськими схилами. У такому місці хочеться вдихати свіже повітря на повні груди та насолоджуватися Карпатами кожну секунду. https://www.youtube.com/embed/q8vfBYA3xec?feature=oembed
Відео: Ворохта, Карпати: недорога гірськолижника і старий віадук (youtube.com/KOLESAEDUT)
