У центрі Франківська роками руйнується пам’ятка архітектури – триповерхова будівля в австрійському стилі на вул. Січових Стрільців, 16. Зведена на початку ХІХ ст. та відома як «Пасаж Єгера» споруда потерпає і від невблаганного часу, і від відсутності згоди між мешканцями, підприємцями-орендарями та міською владою.
Передісторія
15 березня 2017 р. мешканці цього будинку прийшли на сесію Івано-Франківської міської ради та попросили врятувати їх будинок. За їхніми словами, посадовці, начебто діючи в інтересах будівельних компаній, постійно кажуть, що на ремонт немає грошей. Насамкінець люди подарували міському голові Руслану Марцінківу закон про охорону культурної спадщини, пише Галицький кореспондент
Згодом, 28 вересня того ж року в арці «Пасажу Єгера» вантажівка провалилася в яму. Повідомила про це власниця одного з комерційних приміщень, розміщених у пам’ятці архітектури, Світлана Пронь.
«Директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак та його підлеглий видали якомусь ПП «Альфа Енерго Груп» ордер на земляні роботи для прокладання кабелю через аварійний арочний проїзд будинку. Такої підлості, тупості та дебілізму, я думаю, зараз вже навіть у Африці немає! Вантажівка, заїхавши у вириту траншею, мало не провалилася у підвал, повідбивала великі шматки штукатурки та погнула ринви», – розповіла жінка.
14 січня 2018 р. у будинку стався обвал штукатурки зі сходової клітки. На сходах утворилася тріщина, шматок покриття впав униз. На щастя, ніхто не постраждава
Гарячі слухання в холодному дворі
24 січня, через десять днів після обвалу, мешканці та орендарі будинку зібрались у своєму дворі, щоб спробувати взяти долю споруди у свої руки. На збори прийшов також виконавчий директор ТОВ «Балтія-Сервіс» Максим Сирлик. Ця управляюча компанія керує будинком, мешканці якого свого часу так і не змогли створити ОСББ.
«Якщо хтось буде мене перебивати, я перепрошую, але буду підвищувати голос, щоб ця людина перестала говорити, – попередив управитель. – У нас є порядок, і якщо ми зараз не досягнемо згоди більше 75% жителів, то заявляю: в будинку нічого ніхто не зробить, в т. ч. і міська рада. Якщо до кінця цих зборів не буде загального положення, то не буде і ніяких дій».
Втім, на людей цей ультиматум особливого враження не справив. Під час обговорення здіймалися бурхливі суперечки на підвищених тонах, через що збори затягнулися майже на дві години.
15 березня 2017 р. мешканці цього будинку прийшли на сесію Івано-Франківської міської ради та попросили врятувати їх будинок. За їхніми словами, посадовці, начебто діючи в інтересах будівельних компаній, постійно кажуть, що на ремонт немає грошей. Насамкінець люди подарували міському голові Руслану Марцінківу закон про охорону культурної спадщини, пише Галицький кореспондент
Згодом, 28 вересня того ж року в арці «Пасажу Єгера» вантажівка провалилася в яму. Повідомила про це власниця одного з комерційних приміщень, розміщених у пам’ятці архітектури, Світлана Пронь.
«Директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак та його підлеглий видали якомусь ПП «Альфа Енерго Груп» ордер на земляні роботи для прокладання кабелю через аварійний арочний проїзд будинку. Такої підлості, тупості та дебілізму, я думаю, зараз вже навіть у Африці немає! Вантажівка, заїхавши у вириту траншею, мало не провалилася у підвал, повідбивала великі шматки штукатурки та погнула ринви», – розповіла жінка.
14 січня 2018 р. у будинку стався обвал штукатурки зі сходової клітки. На сходах утворилася тріщина, шматок покриття впав униз. На щастя, ніхто не постраждава
Гарячі слухання в холодному дворі
24 січня, через десять днів після обвалу, мешканці та орендарі будинку зібрались у своєму дворі, щоб спробувати взяти долю споруди у свої руки. На збори прийшов також виконавчий директор ТОВ «Балтія-Сервіс» Максим Сирлик. Ця управляюча компанія керує будинком, мешканці якого свого часу так і не змогли створити ОСББ.
«Якщо хтось буде мене перебивати, я перепрошую, але буду підвищувати голос, щоб ця людина перестала говорити, – попередив управитель. – У нас є порядок, і якщо ми зараз не досягнемо згоди більше 75% жителів, то заявляю: в будинку нічого ніхто не зробить, в т. ч. і міська рада. Якщо до кінця цих зборів не буде загального положення, то не буде і ніяких дій».
Втім, на людей цей ультиматум особливого враження не справив. Під час обговорення здіймалися бурхливі суперечки на підвищених тонах, через що збори затягнулися майже на дві години.
«Між незгодою, яка існує поміж жителями, і жахливим станом будинку є прямий зв’язок. Ця незгода триває вже довгий час. Нагадую, що ми пробували організуватися в ОСББ з 2010 року, але так нічого й не вийшло. Коли був перехідний період зникнення ЖЕКів, слід було діяти активніше, а тепер кожен тягне у свою сторону і не хоче слухати інших. Ви говорите, що руйнується будинок і хтось повинен зробити ремонт. Але коли я заїхав сюди 15 років тому, то в підвалі був жах – і я зробив там ремонт, все висушив, виніс сміття і замінив труби. Тепер маю сухий підвал», – розповів нотаріус Олег Юрчак, орендар офісу в «Пасажі Єгера».
Власники квартир поскаржилися на те, що у дворі паркуються сторонні люди, руйнуючи арку і проїзд під нею. Була внесена пропозиція заборонити в’їзд будь-яких транспортних засобів у двір до проведення нової експертизи будинку. Втім, це сподобалось не всім підприємцям.
Одна з радикально налаштованих мешканок, Тетяна, навіть запропонувала знести цей «наполовину тріснутий будинок без фундаменту» та віддати територію під забудову. Втім, цю пропозицію з обуренням зустріли як орендарі та власники квартир, так і управитель та начальник відділу з питань охорони культурної спадщини Володимир Ідак. Підприємець, Богдан, у свою чергу, висловився за збереження права заїзду у двір, що теж обурило мешканців будинку.
«У 2012 році по моїх стінах пішли грибок та тріщини. І я почала з’ясовувати, хто винен і що робити, – розповіла Світлана Пронь. – У мене тепер ціла папка документів – в основному це відписки. Я єдина з будинку маю охоронний договір, де чітко прописано дії у всіх можливих випадках. І все це я виконала до букви. У 2015 році мною та ще кількома людьми була створена ініціативна група «Врятуймо спадок Єгера», адже ми живемо у безцінній пам’ятці архітектури. Маємо багато обіцянок – зокрема, що у 2017 році ми будемо відремонтовані. Як то кажуть, обіцянка – цяцянка».
Жінка показала звіт про технічний стан будинку, підготовлений у 2015 році філіалом ДП «НДІ Проектреконструкція». У ньому є кілька цінних висновків. Зокрема, про те, що фізичний знос споруди становить 57,35%, будівля перебуває у незадовільному (не в аварійному) стані та підлягає негайному проведенню капітального ремонту. Також у тексті є рекомендації щодо робіт, які слід провести, щоб запобігти руйнуванню будівлі. Це заборона проїзду автотранспорту, підсилення стін та стелі підвалу, очистка від сміття, відновлення продухів для провітрення, ліквідація замокання стін, облаштування покриття над каналізаційними колодязями та інші нагальні речі.
Начальник міськвідділу охорони культурної спадщини Володимир Ідак зазначив, що його відділ «налічує не 10, не 50 і не 100 чоловік», а лише його одного, і сказав: «Ви проявляєте тут безкультурну і безграмотну позицію, згадавши навіть про знесення будинку, і з тими, хто це підтримує, взагалі говорити не хочу. Треба думати, як зберегти будівлю, а не як відселитись, бо це якась колгоспна мораль. Тут працювали і ЖЕКи, і комунгоспи, і ЄРЦ – і хоч щось зробили? Ні! Відповідно, чуда не буде і зараз. Управитель не витягне з кишені мільйон гривень і не виділить його на ремонт. Якби у вас, до прикладу, було ОСББ, то ніякий сусід навіть не спробував би прокопати тут траншею для кабелю. Один дзвінок і тому, хто взяв кирку, дали б по руках».
Втім, В.Ідак вважає, що шлях до спасіння споруди все одно є. Він системний, тривалий, але в нього треба включатися і по ньому треба йти. «Програма захисту культурної спадщини є, і вона якимось чином – косо, криво – але реалізується. Цим питанням я опікуюсь, обстеживши всі ваші підвали і зробивши висновки. За кошти міської ради ми зараз замовляємо проект реставрації фасадів будинку. Дай Бог, щоб ми ще якось долучилися до цього проїзду. Крім того, потрібен експертний висновок від інституту – і він буде, я прийду сюди з експертом», – пообіцяв він.
За словами М.Сирлика, у нинішній ситуації винні всі, тож некоректно звинувачувати когось одного – проблему створила сукупність причин.
Перший крок до примирення
Після майже двох годин гарячих дискусій у холодному дворі орендарі офісних приміщень та власники квартир все-таки дійшли певного консенсусу. Згідно з рішеннями зборів, продихи у підвалі будуть відкриті (це зменшить рівень вологості у приміщенні), а заїзд у двір – закритий (до отримання нового експертного висновку від НДІ «Проектреконструкція» про технічний стан будинку).
З другим пунктом охоче погодились мешканці будинку та пан Ідак, а от підприємці назвали його неконструктивним. Втім більшістю голосів проїзд під аварійною аркою вирішили перекрити бетонним блоком.
Також збори створили ініціативну групу, до якої увійшли, зокрема, Світлана Пронь, Людмила Жинкова та Олег Юрчак.
Під кінець зборів у двір спробував заїхати мікроавтобус, до якого одразу ж кинулись розпалені суперечками люди. З нього вийшов відомий художник Сергій Григорян, послухав аргументи мешканців та слухняно поїхав на вул. Шевченка. Звідти він з другом заніс у двір свою розібрану на частини скульптуру «Гуцулозавр Карпатський», яка свого часу перемогла на конкурсі сучасного візуального мистецтва у Вінниці. Проте символізм моменту та химерне поєднання сучасного з історичним, здається, ніхто з мешканців не помітив.
Як відомо, немає згоди – немає ладу. Схоже, власники квартир та підприємці, яких доля звела в одній старовинній споруді, нарешті починають розуміти цю неспростовну істину. Однак попереду в них – довгий та тернистий шлях кабінетами міської ради, не рекомендоване мером міста бродіння департаментом архітектури та спротив тихому і непомітному впливу забудовників, охочих знести аварійну кам’яницю і звести чергову десятиповерхову коробку.
Власники квартир поскаржилися на те, що у дворі паркуються сторонні люди, руйнуючи арку і проїзд під нею. Була внесена пропозиція заборонити в’їзд будь-яких транспортних засобів у двір до проведення нової експертизи будинку. Втім, це сподобалось не всім підприємцям.
Одна з радикально налаштованих мешканок, Тетяна, навіть запропонувала знести цей «наполовину тріснутий будинок без фундаменту» та віддати територію під забудову. Втім, цю пропозицію з обуренням зустріли як орендарі та власники квартир, так і управитель та начальник відділу з питань охорони культурної спадщини Володимир Ідак. Підприємець, Богдан, у свою чергу, висловився за збереження права заїзду у двір, що теж обурило мешканців будинку.
«У 2012 році по моїх стінах пішли грибок та тріщини. І я почала з’ясовувати, хто винен і що робити, – розповіла Світлана Пронь. – У мене тепер ціла папка документів – в основному це відписки. Я єдина з будинку маю охоронний договір, де чітко прописано дії у всіх можливих випадках. І все це я виконала до букви. У 2015 році мною та ще кількома людьми була створена ініціативна група «Врятуймо спадок Єгера», адже ми живемо у безцінній пам’ятці архітектури. Маємо багато обіцянок – зокрема, що у 2017 році ми будемо відремонтовані. Як то кажуть, обіцянка – цяцянка».
Жінка показала звіт про технічний стан будинку, підготовлений у 2015 році філіалом ДП «НДІ Проектреконструкція». У ньому є кілька цінних висновків. Зокрема, про те, що фізичний знос споруди становить 57,35%, будівля перебуває у незадовільному (не в аварійному) стані та підлягає негайному проведенню капітального ремонту. Також у тексті є рекомендації щодо робіт, які слід провести, щоб запобігти руйнуванню будівлі. Це заборона проїзду автотранспорту, підсилення стін та стелі підвалу, очистка від сміття, відновлення продухів для провітрення, ліквідація замокання стін, облаштування покриття над каналізаційними колодязями та інші нагальні речі.
Начальник міськвідділу охорони культурної спадщини Володимир Ідак зазначив, що його відділ «налічує не 10, не 50 і не 100 чоловік», а лише його одного, і сказав: «Ви проявляєте тут безкультурну і безграмотну позицію, згадавши навіть про знесення будинку, і з тими, хто це підтримує, взагалі говорити не хочу. Треба думати, як зберегти будівлю, а не як відселитись, бо це якась колгоспна мораль. Тут працювали і ЖЕКи, і комунгоспи, і ЄРЦ – і хоч щось зробили? Ні! Відповідно, чуда не буде і зараз. Управитель не витягне з кишені мільйон гривень і не виділить його на ремонт. Якби у вас, до прикладу, було ОСББ, то ніякий сусід навіть не спробував би прокопати тут траншею для кабелю. Один дзвінок і тому, хто взяв кирку, дали б по руках».
Втім, В.Ідак вважає, що шлях до спасіння споруди все одно є. Він системний, тривалий, але в нього треба включатися і по ньому треба йти. «Програма захисту культурної спадщини є, і вона якимось чином – косо, криво – але реалізується. Цим питанням я опікуюсь, обстеживши всі ваші підвали і зробивши висновки. За кошти міської ради ми зараз замовляємо проект реставрації фасадів будинку. Дай Бог, щоб ми ще якось долучилися до цього проїзду. Крім того, потрібен експертний висновок від інституту – і він буде, я прийду сюди з експертом», – пообіцяв він.
За словами М.Сирлика, у нинішній ситуації винні всі, тож некоректно звинувачувати когось одного – проблему створила сукупність причин.
Перший крок до примирення
Після майже двох годин гарячих дискусій у холодному дворі орендарі офісних приміщень та власники квартир все-таки дійшли певного консенсусу. Згідно з рішеннями зборів, продихи у підвалі будуть відкриті (це зменшить рівень вологості у приміщенні), а заїзд у двір – закритий (до отримання нового експертного висновку від НДІ «Проектреконструкція» про технічний стан будинку).
З другим пунктом охоче погодились мешканці будинку та пан Ідак, а от підприємці назвали його неконструктивним. Втім більшістю голосів проїзд під аварійною аркою вирішили перекрити бетонним блоком.
Також збори створили ініціативну групу, до якої увійшли, зокрема, Світлана Пронь, Людмила Жинкова та Олег Юрчак.
Під кінець зборів у двір спробував заїхати мікроавтобус, до якого одразу ж кинулись розпалені суперечками люди. З нього вийшов відомий художник Сергій Григорян, послухав аргументи мешканців та слухняно поїхав на вул. Шевченка. Звідти він з другом заніс у двір свою розібрану на частини скульптуру «Гуцулозавр Карпатський», яка свого часу перемогла на конкурсі сучасного візуального мистецтва у Вінниці. Проте символізм моменту та химерне поєднання сучасного з історичним, здається, ніхто з мешканців не помітив.
Як відомо, немає згоди – немає ладу. Схоже, власники квартир та підприємці, яких доля звела в одній старовинній споруді, нарешті починають розуміти цю неспростовну істину. Однак попереду в них – довгий та тернистий шлях кабінетами міської ради, не рекомендоване мером міста бродіння департаментом архітектури та спротив тихому і непомітному впливу забудовників, охочих знести аварійну кам’яницю і звести чергову десятиповерхову коробку.
