До 270-річчя українського композитора Дмитра БОРТНЯНСЬКОГО в Івано-Франківську стартував всеукраїнський хоровий проєкт «Невідомий Бортнянський», що полягає у презентації п’яти віднайдених в архівах шедеврів митця зі світовим ім’ям, які ніколи доти не звучали, пише Галичина.
«Десять років тому хор «Воскресіння» першим на планеті записав сім херувимських пісень композитора Дмитра Бортнянського, – розповідає керівник проєкту й відомого хору «Воскресіння» Володимир Рудницький. – Наші диски розлетілися по всьому світу. 270 років Бортнянському, а його ще так мало знають. Тому ми запланували п’ять нових прем’єр, нових відеофільмів, які ми зніматимемо в різних обласних центрах, де звучатимуть шедеври, невідомі для світу й України. Вважається, що композитор написав 35 духовних концертів для одного хору і 10 – для двох. Ми ж доводимо, що це не так. Є ще багато духовних творів, які ми представимо в рамках цього проєкту. Чотири духовні концерти однохорні і ще один двохорний. Тобто маємо вже 39 і 11».
Ініціативу реалізують за підтримки Українського культурного фонду. Проєкт франківців був одним із 525 представлених на відповідний конкурсний відбір, але ввійшов до 30 найкращих. Його вартість майже 2 мільйони гривень. Тепер, коли підготовча документальна робота позаду й хорові партії вивчено, учасники проєкту готуються до зйомок фільмів, які триватимуть у старовинних храмах: Катедральному Соборі Воскресіння Христового УГКЦ в Івано-Франківську, святого Андрія УГКЦ у Львові, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві; в Катерининській церкві ПЦУ в Чернігові і Римо-Католицькому Катедральному Соборі в Одесі.
«Отже, ми не лише поєднуємо Схід і Захід України, а й об’єднуємо конфесії», – резюмує В. Рудницький. За візуальну частину буде відповідати
«Наша ідея – це не просто заспівати ті концерти, щоб їх почули, а щоби музика дійшла до кожного через візуальне бачення, – зазначила режисерка проєкту Любов Терлецька. – Ми їх представлятимемо не лише як спів хору. Це будуть зйомки своєрідних кліпів, кожен з яких – наче особлива історія, пов’язана з життям Бортнянського. Також ми залучаємо кількох доповідачів, які розкриватимуть творчість композитора».
Ноти рідкісних шедевральних творів збирали більше десяти років. Працювала над цим докторка мистецтвознавства, дослідниця творчості Дмитра Бортнянського Ольга Шуміліна. Саме вона натрапила в архівах на невідомі рукописи і довела, що вони належать Бортнянському.
«Цей проєкт – індикатор нашої самобутності. Повертаючи українському суспільству його композиторів, розповідаючи про них, нагадуючи про їхню творчість, ми скріплюємо нашу українську ідентичність, яка лише формується. Постать Бортнянського – одна з найбільших у його добі й для нас велика честь, що такий визначний митець, який був чільним композитором у Російській імперії, був саме українцем і саме він очолював тодішню музичну індустрію», – заявив продюсер проєкту Роман Дзунза.
Дмитро Бортнянський – постать, яка об’єднує кілька століть через свій вплив на музику. Це намагалися відобразити у лого проєкту, який ми подаємо тут. Зв’язок поколінь представили двома шрифтами: прописним та сучасним. Портрет самого митця виконано у стилі мінімалізму. Не менш важливими є і дві ноти, що слугують наче продовженням портрету.
«Дякую, що такий важливий проєкт реалізується саме в Івано-Франківську. Сьогодні наші опоненти хочуть показати, що Дмитро Бортнянський суто російський композитор. Та це не так, і то теж своєрідна інформаційна війна. Для нас дуже важливо показати, що успіхи тодішньої Російської імперії забезпечували українці. Це велика наша гордість. Ми маємо чим пишатися», – підкреслив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.
За 30 років незалежності України це найбільший і найдорожчий проєкт в Івано-Франківську. Його повинні реалізувати до кінця жовтня.
Нагадаємо, що Дмитро Степанович Бортнянський (1751 – 1825) як автор шести опер, низки, камерно-інструментальних творів, десятків хорових концертів, херувимських та причасних творів був водночас і співаком та диригентом. Українець за походженням, обіймав посаду директора придворної капели в Петербурзі до кінця життя, а сама вона теж складалася на 80 відсотків з українців. Бортнянський був першим композитором у тодішній Російській імперії, музичні твори якого почали виходити друком. Його професійна творчість вплинула на розвиток української музики на наступні століття.