Квітковий годинник – оригінальний та ефектний спосіб прикрасити будь-який ландшафтний дизайн. Їх створення – це захоплюючий процес, який наочно показує дію сонячної енергії на рослини та їх біоритми. І що найпрекрасніше в цьому процесі: сьогодні кожен може купити декоративні кущі для таких цілей.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Що таке квітковий годинник Карла Ліннея?
Даний годинник представляє собою круглу клумбу-циферблат, складену з різних кольорів і різних видів. Кожен сектор годин складається таким чином, щоб квітки та листя максимально відкривалися через годину після розкриття квіток попереднього сектору. Рослини «прокидаються» й «засинають», дотримуючись точної черговості.
Створення подібних природних годинників було б неможливим без наявності у кожної рослини певних біоритмів. Листя та квітки змінюють своє положення в залежності від часу доби завдяки дії двох пігментів фітохрому.
Коли ж почається день, поглинаючи сонячні промені, червоний фітохром перетворюється в глибокий червоний, а ближче до заходу відбувається процес зворотного перетворення. Наявність того чи іншого пігменту дає рослині інформацію про час доби. Залежно від цього, вона або розпускається, або закриває пелюстки. Наявність у квітів власного «розпорядку» дня дає можливість визначати час.
Коли з’явилися?
Перший природний годинник з’явився в Стародавньому Римі. Він представляв собою прямокутну квіткову клумбу, куди висаджувалися рослини, найчастіше, зовсім непоєднувані за кольором або формою. Зате квітки закривалися й розпускалися в певний час доби.
В середині 18-го століття ідея стародавніх римлян була доопрацьована шведським вченим-ботаніком Карлом Ліннеєм. Після багаторічних спостережень вчений зробив наступне:
- розмістив насадження по колу у вигляді секторів;
- рослини, посаджені на кожному наступному секторі, розпускалися через годину після попереднього.
З урахуванням того, що квіти на першому секторі розпускалися близько 4 години ранку, дана конструкція дозволяла визначити час доби з точністю до години.
Сад Карла Ліннея став дуже популярним. Люди різного віку були заворожені незвичним видовищем розкриття квіток в точно зазначений час. З тих пір подібні клумби стали висаджуватися на міських вулицях і присадибних ділянках в якості цікавих прикрас.
