12.9 C
Ivano-Frankivsk
Неділя, 27 Вересня, 2020
Головна Політика «Нормандська зустріч». Хто тут союзник, а хто – ворог?

«Нормандська зустріч». Хто тут союзник, а хто – ворог?

Чого чекати Україні від зустрічі у Парижі? Пише Главком.

9 грудня президент України Володимир Зеленський візьме участь у саміті «нормандської четвірки» у Парижі. Востаннє лідери України, РФ, Франції та Німеччини, аби у такому форматі обговорити встановлення миру на Донбасі, зустрічалися три роки тому.

Представниця уряду ФРН Ульріке Деммер повідомила, що зустріч розпочнеться о 16 годині за місцевим часом (17 година за Києвом), а спільна конференція запланована на 19.00. Деммер зазначила, що перед засіданням Нормандської четвірки канцлер ФРН Ангела Меркель проведе двосторонні зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським (о 15:30) і російським лідером Володимиром Путіним (о 15:00). За її словами, у Берліні сподіваються, що результатом першого за три роки саміту стане «новий імпульс у мирному процесі та погодження нових кроків».

Відтоді революційних змін не відбулося: на сході України триває війна, «мінські угоди», укладені задля припинення військового конфлікту, не працюють, Кремль відкидає звинувачення у порушенні домовленостей, а Європа зайнята вирішенням власних проблем.

Президент Зеленський неодноразово демонстрував, що заради повернення полонених та припинення бойових дій готовий на поступки. Глава держави вже встиг зробитикроки на зустріч: видав РФ ключого свідка у справі МН-17 Володимира Цемаха, декларував бажання зустрітися із президентом країни-агресора і плани погодитися на неоднозначну «формулу Штайнмаєра». Частина суспільства переймається: чи не перетне Зеленський на переговорах з Путіним червоних ліній, і чи не заплатить наша держава за мир зависоку ціну?

Такі побоювання є не лише в Україні. Незадоволення поведінкою української влади напередодні Нормандського саміту, виявляють і у Німеччині. Як повідомили «Главкому» поінформовані джерела у дипломатичних колах, німецькі високопосадовці висловили побоювання, що Україна має попередні домовленості з РФ і на зустрічі у Франції хоче їх формалізувати. Приводом для таких застережень є інформація про таємні переговори помічника президента Володимира Зеленського Андрія Єрмака і помічника Путіна Суркова, що відбулися у жовтні-листопаді. У Меркель вважають, що нова українська влада може піти на занадто великі поступки, які викличуть хвилю протестів у самій Україні, а це і є метою Росії.

Чого ж чекати Україні від зустрічі в Парижі?

Нормандський формат
Ініціатором нормандського формату виступив попередній президент Франції Франсуа Олланд. 6 червня 2014 року в Нормандії (Франція) відбувалось відзначення 70-річчя операції «Оверлорд» та відкриття так званого другого фронту Другої світової війни. Олланд запросив керівників трьох держав (України, РФ та Німеччини) задля вирішення збройного конфлікту на Донбасі. Ця перша зустріч була ознайомчою та конкретних результатів не принесла. Учасники  лише заявили про бажання припинення вогню на Донбасі.

«Нормандська четвірка» у кінці червня 2014 року провела консультативні переговори телефоном. Наступна зустріч відбулася у Мілані 16-17 жовтня 2014 року. Їй передувала важлива подія: підписання контактною групою (уповноважена група представників України, ОБСЄ та Росії, яка була сформована як засіб для полегшення дипломатичного вирішення війни на сході України, – «Главком») Мінського протоколу (меморандум «Мінськ – 1») – угоди, що була досягнута на переговорах у Мінську 5 вересня 2014 року. Протокол був підписаний послом від Організації безпеки і співробітництва в Європі Гайді Тальявіні, від України – експрезидентом Леонідом Кучмою, від РФ – послом Росії в Україні Михайлом Зурабовим. Крім того, під Мінським протоколом поставили підписи ватажки терористичних організацій «ДНР» Олександр Захарченко та «ЛНР»  Ігор Плотницький. Меморандум, зокрема, передбачав тимчасове припинення вогню на Донбасі і проведення виборів на окупованих територіях за українськими законами.

«Нормандська зустріч». Хто тут союзник, а хто – ворог?
«Нормандська зустріч». Хто тут союзник, а хто – ворог?

Тож під час другої зустрічі у «нормандському форматі» глави чотирьох держав погодили меморандум «Мінськ – 1» і перемир’я розпочалась о 18.00 5 вересня. Варто зазначити, що бойовики не дотримувалися домовленостей про припинення обстрілів. Крім того, всупереч Мінським домовленостям 2 листопада 2014-го терористи провели на окремих територіях Донецької та Луганської областей незаконні вибори голів та народних рад «ДНР» та «ЛНР». У псевдореспубліках заявили, що Захарченко та Плотницький «перемогли» на «виборах». У той самий день зовнішньополітичне відомство РФ заявило, що «поважає» вибори, однак за п’ять днів помічник президента РФ Юрій Ушаков підкреслив, що йдеться лише про «повагу», а не про «визнання». СБУ та МВС кваліфікували імітацію «виборів» в ОРДЛО як масштабний злочин. У свою чергу верховний представник ЄС із зовнішньої політики Федеріка Могеріні заявила, що «голосування стало новою перешкодою на шляху до миру» і ЄС не збирається їх визнавати.

Наступні два раунди переговорів пройшли на рівні міністрів закордонних справ – у них не брали участь глави чотирьох держав, за круглим столом сиділи Павло Клімкін (Україна), Франк-Вальтер Штайнмаєр (Німеччина) та Лоран Фабіус (Франція). Переговори відбувалися 12 та 21 січня 2015 року та не принесли жодних результатів.

Третя зустріч «нормандської четвірки» у складі глав держав відбулася в Мінську 11-12 лютого 2015-го. Переговори тривали близько 17 годин (це була найтриваліша зустріч «четвірки»), їхнім результатом стало затвердження угоди «Мінськ-2» (офіційна назва Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу), яка передбачала припинення вогню з 15 лютого 2015 року, відведення важкого озброєння від лінії зіткнення, обмін полоненими «всіх на всіх».

У своїх мемуарах нині вже колишній президент Франції Олланд написав про той саміт так:

«Порошенко з Путіним постійно підвищували голос один на одного. Російський президент був так рознервувався, що став погрожувати остаточно розчавити військо свого візаві. Це виказало, що російські війська на Сході України є. Путін спохватився та взяв себе в руки».

«Наміри Володимира Путіна були цілком очевидними. Він хотів зберегти свій вплив на російськомовні регіони та максимально послабити проєвропейську владу в Києві. Після провалу режиму припинення вогню, бої між українським військом та парамілітарними сепаратистськими загонами спалахнули з новою силою».

«Я швидко зрозумів, що Путін хоче виграти час і відтермінувати припинення вогню на якомога пізніший час, щоб дати змогу сепаратистам оточити українську армію та завоювати додаткові позиції. Разом з Анґелою Меркель ми пропонуємо відновити переговори у вужчому форматі, відмовитися від вечері та якнайшвидше взятися до роботи».

Основна мотивація участі у цих переговорах для Путіна – знаття з Росії європейських санкцій. Позиція Ангели Меркель від 2015-го до 2019-го року з цього питання дещо змінилась. Чотири роки тому вона категорично наголошувала, що для зняття санкцій необхідно повернення анексованого Криму Україні та повернення окупованих територій на Донбасі.

Нині риторика канцлера щодо РФ пом’якшала. 19 червня цього року Меркель пообіцяла, що поки не завершиться війна на Донбасі, заходи тиску будуть збережені, водночас відкинула вимоги ослабити санкції проти Росії.

На думку експертів, «Мінськ-1» має вельми слабку юридичну силу, адже підписи під нею не належать главам держав, до того ж наразі Захарченко (якого було вбито 31 серпня 2018 року) і Плотницький (втік до РФ у листопаді 2017-го) вже не «керують» окупованими територіями. «Мінськ-2» не має статусу міжнародного договору, бо ж не ратифікований ані російською, ані українською сторонами, відтак, це лише декларація про наміри.  Крім того, формулювання, що містяться у документах, дають сторонам широке поле для маневру й інтерпретацій – чим і користується Росія.
Після цього Порошенко, Путін, Меркель та Олланд зустрілися 2 жовтня 2015 року у Парижі, однак і ця зустріч не дала результатів. Варто зазначити, що впродовж 2015 року учасники «нормандської четвірки» дуже активно проводили телефонні переговори. Під час них, зокрема, йшлося про припинення вогню, сприяння спостерігачам ОБСЄ на Донбасі, звільнення з російського полону  Олега Сенцова та Надії Савченко, обмін у форматі «всіх на всіх», припинення застосування важкої зброї тощо, можливість допуску миротворчої місії на окуповані території. Впродовж 2015 та 2016 року кілька разів за стіл переговорів сідали глави МЗС чотирьох країн, однак – безрезультатно.

Наступна – і остання станом на сьогодні – зустріч у «нормандському форматі» відбулась 19 жовтня 2016-го в Берліні Глави держав вирішили розробити дорожню карту імплементації Мінських домовленостей, шляхом проведення виборів на окупованих територіях і надання цим територіям «особливого статусу». Однак досі ситуація не зрушила з місця. Росія систематично порушує мінські угоди, відтак, Україна не може здійснювати наступні кроки. Кремль спростовує, що не дотримується угод, і продовжує стріляти. Глави чотирьох держав відтоді не зустрічалися – обмежувались телефонним спілкуванням, під час якого повторювали мантру про необхідність дотримання Мінську.

В червні минулого року востаннє зустрічались міністри закордонних справ чотирьох країн -вони обговорили обмін полоненими і миротворчу місію.

Очікування України
Першою темою, яку президент Зеленський планує підняти на саміті в Парижі, є обмін ув’язненими у форматі «всіх на всіх». «Я дуже хотів би, щоб Новий рік наші люди зустрічали зі своїми сім’ями в Україні. Мене цікавлять саме всі наші», — заявив він.

Ще одне надзавдання, яке збирається вирішити глава держави, – ситуація на Донбасі. «Якщо всі сторони захочуть припинення війни, як цього хочемо ми, то ми можемо домогтися повного виведення військ, незаконних озброєнь. Я б теж хотів розуміти хоча б рамки всіх цих термінів», — додав він.

Крім того, Зеленський збирається обговорити вибори в ОРДЛО: вони повинні відбутися виключно за українським законодавством. «На виборах повинні бути представники всіх українських партій, міжнародні спостерігачі, а в українських журналістів повинен бути відкритий доступ», – уточнив він

І нарешті, Зеленський хоче визначити формат і терміни передачі українського кордону з Росією під український контроль.

Глава МЗС України Вадим Пристайко напередодні саміту заявив про «обережний оптимізм». «Ми вважаємо, що наслідки саміту мають забезпечити тривалий мир і тривале припинення вогню і щонайменше звільнення решти політичних в’язнів», – заявив міністр.

Пристайко озвучив очікування України у зв’язку з проведенням місцевих виборів на Донбасі. «Місцеві вибори мають відбутися відповідно до українського законодавства у відповідності до демократичних стандартів ОБСЄ, після того як будуть виконані всі умови щодо безпеки, в тому числі виведення всіх незаконних військових формувань з регіону і відновлення контролю над українсько-російським кордоном», – наголосив глава МЗС.

Пристайко також окреслив червоні лінії, яких наша сторона не перетинатиме під час переговорів:

зміни до Конституції України;
вплив на українські зовнішньополітичні пріоритети;
вимога України щодо встановлення контролю за українсько-російським кордоном у окупованих частинах Донецької та Луганської областей. «Можна обговорювати різні варіанти – наприклад, спільний контроль із ОБСЄ. Але все одно контроль за кордоном має бути», – підкреслив Пристайко.
відмова від проведення виборів на території Донбасу, доки там перебувають озброєні люди і незаконні збройні формування;
відмова від прямих переговорів України із самопроголошеною «владою» окупованих територій.
Нагадаємо, на початку жовтня Зеленський повідомив, що Україна узгодила «формулу Штайнмаєра» (передбачає  вибори за українським законодавством на окупованих територіях, відкритість і чесність яких повинна підтвердити ОБСЄ. Лише після цього закон про особливий статус ОРДЛО може набрати чинності, а до того повинен діяти на тимчасовій основі, – «Главком»), проте заявив, що вибори на окупованих територіях можуть відбутися лише у відповідності із законодавством України. Пізніше президент України додав, що буде розроблено новий закон про особливий статус Донбасу.

Закон про особливий статус Донбасу ухвалений 16 вересня 2014 року. Документ був створений в рамках Мінських домовленостей, і полягає в запровадженні особливого порядку місцевого самоврядування терміном на три роки для окремих районів Донецької та Луганської областей. У жовтні 2017-го термін дії закону продовжено на рік, а у жовтні 2018 — до 31 грудня 2019 року. Через невиконання російською стороною умов, особливий порядок місцевого самоврядування на листопад 2019 року так і не був запроваджений.

Серед іншого, закон передбачає: недопущення кримінальної, адміністративної відповідальності і покарання осіб — учасників подій на території Донецької, Луганської областей; вивчення і підтримку російської та будь-якої іншої мови, їх вільний розвиток і рівноправність; особливий порядок призначення суддівського корпусу та прокуратури. Призначення будуть прийматися за згодою місцевих властей, а не Києва; рішенням міських, селищних, сільських рад створюються загони народної міліції, координація їх діяльності здійснюється відповідною сільською, селищною, міською главою; підтримку соціально-економічного розвитку Донбасу надає Україна тощо.

Кріс того, документ передбачає «посилення і поглиблення добросусідських відносин між територіальними громадами, органами місцевого самоврядування окремих районів з адміністративно-територіальними одиницями Російської Федерації».

Ексзаступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль (очолювала українську делегацію в Міжнародному суді ООН в Гаазі, де проходили громадські слухання за позовом України проти Росії: відшкодування збитків, заподіяних терактами за підтримки РФ (збитий рейс MH17 Малайзійських авіаліній, обстріли мирних жителів в Волновасі та Маріуполі, обстріл мирних жителів в Краматорську, теракт в Харкові тощо, – «Главком») переконана: підстав сподіватися, що президент Росії Володимир Путін змінить політику щодо України, немає. «Я впевнена, кількість сценаріїв на столі у Путіна в рази перевищує наші очікування», — наголосила дипломатка, коментуючи перспективу зустрічі у Нормандському форматі у Парижі, яка має відбутися 9 грудня.

Зеркаль нагадала, що під час зустрічі з Віктором Ющенком ще у 2000 році Путін заявив, що вважає історичною несправедливістю те, що Крим — частина України. «Зараз як на мене підстав вважати, що він приїде на зустріч у Нормандському форматі з благими намірами взагалі нема. Тому я очікую, що це буде знову продовження гри», — вважає колишня заступниця глави МЗС.

Правоту думок Зеркаль підтвердив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков. Він теж закликав «не завищувати очікувань» та нагадав про необхідність ухвалення закону про особливий статус Донбасу. «Це складова частина мінських домовленостей. Рішення, скажімо так, дрейфувати в бік якогось іншого документа пов’язано з дуже великими труднощами, наслідки яких для процесу врегулювання нині навряд чи хтось візьметься передбачити», – сказав Пєсков.

Пєсков також повідомив, що до питання миру Росія хоче домішати проблему газу. За його словами, президенти Росії та України Володимир Путін і Володимир Зеленський планують обговорити новий газовий контракт.


Крім того, за словами Пєскова, Путін планує зустрітися окремо із кожним главою-учасником «нормандської четвірки»

Глава МЗС Росії Сергій Лавров вважає, що зустріч Зеленського з Путіним у Парижі «не буде формальною». «Контакт буде, безумовно, корисним, тому що ми дуже хочемо зрозуміти, як все-таки після всіх неоднозначних, суперечливих заяв з офісу Зеленського сам український лідер бачить рух до виконання мінських домовленостей», – заявив він.

Напередодні самміту експрезидент Порошенко дав своєму наступнику цінну пораду: не довіряти Путіну і не залишатися з ним віч-на-віч.

Події напередодні саміту
Напередодні зустрічі у Парижі відбулося кілька важливих подій.

По-перше, 3 грудня в Офісі президента відбулась координаційна нарада, на якій затвердили п’ять сценаріїв реінтеграції окупованих територій Донбасу. Щоправда, жодних деталей пресслужба глави держави не повідомила.

Під час наради Зеленський доручив начальнику Генерального штабу – головнокомандувачу Збройних сил України Руслану Хомчаку найближчим часом відвідати територію проведення Операції об’єднаних сил. Президент знов підтвердив позицію щодо неприпустимості розв’язання проблеми окупованих територій військовим шляхом. Також було вирішено, що перед зустріччю у «нормандському форматі» відбудеться засідання РНБО.

Наступного дня помічник президента Андрій Єрмак розповів про план Зеленського щодо продовження особливого статусу ОРДЛО: у разі успішного проведення «нормандського саміту» глава держави внесе до парламенту законопроєкт про продовження терміну дії закону про особливості місцевого самоврядування на непідконтрольній території Донбасу. Якщо досягнуті домовленості будуть успішними та почнуть реалізовуватися, Україна розпочне імплементацію «формули Штайнмаєра».

«Якщо ми побачимо, що у Росії немає готовності до прогресу, у нас, звісно, є план Б», – додав Єрмак.

По-друге, влада вирішила завдати удару по куму Путіна – одіозному нардепу з «Опозиційного блоку – За життя» Віктору Медведчуку. СБУ прийшло з обшуками у детективне і охоронне агентство «Шторм», афільоване із Медведчуком, яка забезпечує безпеку Медведчука і структур «Опозиційної платформи – За Життя». Ба більше, силовики затримали особистого охоронця Медведчука Костянтина Іванова. Йому оголошено підозру в стеженні та незаконному зборі інформації, порушенні недоторканності приватного життя.

«Це відмінна антиросійська демонстрація, проведена СБУ напередодні «нормандського» саміту. Невже президент навчився розуміти правила гри?», – так коментує інцидент журналіст Юрій Бутусов, який повідомив деталі обшуків.

Зеленский перед встречей с Путиным нанес удар по его куму Медведчуку в КиевеСегодня СБУ пришла с обысками в офисное…

تم النشر بواسطة ‏‎Юрий Бутусов‎‏ في الأربعاء، ٤ ديسمبر ٢٠١٩

Третє. Напередодні саміту 64 члени Європейського парламенту закликали лідерів Франції і Німеччини підняти у Парижі питання негайного та безумовного обміну всіма полоненими у найкоротші терміни. «Ми переконані, що такий обмін створить міцні і сприятливі умови для подальших мирних переговорів і буде сприяти гуманітарному виміру врегулювання конфлікту», – зазначили європарламентарі.

Власне, вся надія на підтримку з боку Німеччини, оскільки на співчуття президента Франції Еммануеля Макрона розраховувати доводиться все менше. Після його серпневої зустрічі з Путіним у літній резиденції французького лідера Форті  Брегансонна президенти явно подружилися. Власне, сигналів з доку Макрона про бажання близьких стосунків із президентом РФ чимало. Одразу після рандеву на офіційній сторінці Еммануеля Макрона зявився допис російською(!) мовою. «Росія – дуже глибоко європейська країна. Ми віримо в Європу, що простирається від Лісабона до Владивостока… Я переконаний в тому, що в ході цього багатосторонньої перебудови нам належить розробити архітектуру безпеки і довіри між Європейським Союзом і Росією», – йдеться у дописі.

Варто зазначити, що коментатори дорікнули Макрону: «Крим, Боїнг, Донбас – забули вже?». А також нагадали про ставлення РФ до Заходу: «А ще на Росії вас називають «Гейропа» та чавлять ваші продукти».

З Німеччиною ж ситуація дещо інша. Цього тижня країна видворила двох працівників російського посольства. Причиною такого рішення стала, за словами канцлера Ангели Меркель, небажання Росії співпрацювати зі слідством у справі вбивства громадянина Грузії, колишнього чеченського командира Зелімхана Хангошвілі, у серпні в Берліні. Меркель зазначила, що підніме тему висилки з президентом РФ Путіним на переговорах у «нормандському форматі». Разом із тим, Меркель не думає, що це вплине на зустріч у Парижі. «Там (на саміті) йтиметься про Україну, про те, як просунутися вперед в мінському процесі», – уточнила Меркель.

Втім, російський МЗС вже погрожує дзеркальною відповіддю. «Розглядаємо заяви німецької сторони про висилку двох співробітників російського посольства в Берліні як безпідставні і недружні. Політизований підхід до питань слідства неприпустимий. Змушені здійснити комплекс заходів у відповідь», – зазначили у російському міністерстві.

До того ж залежність Німеччини від російського газу та її підтримка будівництва газопроводу в обхід України зменшують надії і на підтримку з боку Меркель.

Напередодні саміту Україна отримала сигнал і від Сполучених Штатів. Тимчасовий перевірений у справах США в Україні Вільям Тейлор заявив, що США будуть підтримувати президента України Володимира Зеленського на переговорах «нормандської четвірки» в Парижі, і підкреслив, що Росія повинна вивести свої війська з території Донбасу.

«РФ явно винна, її дії призвели до початку конфлікту і війни, яка триває вже п’ятий рік. Лідери «нормандської четвірки» зустрічаються вперше за три роки, і це можливість для росіян погодитися вивести своїх бійців, війська і повернути окуповану частину Донбасу Україні», – сказав американський дипломат.

Наталія Сокирчук, «Главком»

«Нормандська зустріч». Хто тут союзник, а хто – ворог?
Підписка
Сповіщення про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
  • «Нормандська зустріч». Хто тут союзник, а хто – ворог?
  • місто
- РЕКЛАМА -
  • «Нормандська зустріч». Хто тут союзник, а хто – ворог?
  • «Нормандська зустріч». Хто тут союзник, а хто – ворог?
- РЕКЛАМА -
  • «Нормандська зустріч». Хто тут союзник, а хто – ворог?
  • «Нормандська зустріч». Хто тут союзник, а хто – ворог?
  • цитадель
  • «Нормандська зустріч». Хто тут союзник, а хто – ворог?
  • «Нормандська зустріч». Хто тут союзник, а хто – ворог?
- РЕКЛАМА -
  • «Нормандська зустріч». Хто тут союзник, а хто – ворог?
  • «Нормандська зустріч». Хто тут союзник, а хто – ворог?
  • «Нормандська зустріч». Хто тут союзник, а хто – ворог?
  • «Нормандська зустріч». Хто тут союзник, а хто – ворог?

ВАЖЛИВЕ!

Гори кличуть. ТОП-5 популярних вершин українських Карпат, які варто підкорити

Гори кличуть. ТОП-5 популярних вершин українських Карпат, які варто підкорити

0
Карпатські вершини ніколи не залишать байдужим того, хто їх підкорив. Вони можуть бути різними – стрімкими й кам’янистими, порослими ялівцем або засніженими....
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x
НАДІСЛАТИ
БЕЗКОШТОВНА КОНСУЛЬТАЦІЯ РІЄЛТОРА
Допомога з вибором Підбір форми оплати Супровід
НАДІСЛАТИ!