Ще в далекому 2006 році 45-річний одинокий калушанин Віктор Гулак взяв на виховання чотирьох дітей Долинського дитячого будинку. Особисте життя чоловіка не склалося, проте було бажання мати власну сім’ю.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Любов до дітей почалася з виховання похресника, в якого помер батько, а мати поїхала на роботу за кордон. Фактично на тривалий період Віктор став другим батьком для хлопчика, пишуть “Вікна”.
Однак, коли приїхала мати і забрала сина додому, чоловік відчув смуток і серйозно задумався про власних дітей. Зрештою під батьківську опіку Віктор Гулак взяв чотирьох дітей із дитячого будинку. Виховання дітей стало справою життя для одинокого чоловіка і він створив будинок сімейного типу.
За спеціальністю Віктор Гулак — механік. Має приватний бізнес (станцію техобслуговування), великий будинок та господарство. Чоловік раніше був одруженим, однак побудувати щасливе сімейне життя не вдалося. Спільних дітей із колишньою дружиною так і не було. Коли прийняв рішення взяти на виховання дітей із дитячого будинку, його підтримали друзі та родичі. Однак були й ті, хто з подивом до цього ставилися й осуджували.
Дізнавшись, що в Україні існує програма зі створення прийомних родин, Віктор Гулак звернувся до фахівців міської служби у справах сім’ї та молоді. Пройшов усі етапи навчання — зокрема й у обласному центрі.
Згодом, поїхавши у Долинський дитячий будинок, калушанин познайомився з 14-річним Ромчиком. Хлопець одразу сподобався Віктору Гулаку, адже був веселим, розумним і самостійним. Виявилося, що разом із Ромчиком у дитячому будинку живуть ще дві його молодші сестри — Інна та Іванка. Родинний зв’язок розривати не можна, тому чоловік вирішив, що виховуватиме троє дітей.
У спілкуванні з директором зайшла мова про ще одну дівчинку — Аліну, яка з дев’ятимісячного віку виховувалася в сиротинці. Вона була талановита, розумна, однак мала проблеми з нирками. На прохання директорки чоловік узяв на виховання і її.
Справлятися з дітьми було непросто, зізнається Віктор Гулак:
— На перших порах було тяжко. Думав, маю досвід, адже виховував похресника. Та все виявилося не так легко. Вони ігнорували мене, перекривляли, закривали вуха, показували язик. Розмовляти було важко. Так, у інтернаті діють закони на виживання. Для них ніхто не авторитет. Однак із часом усе ж знайшов підхід до кожної дитини.
Звичайно, в батьківській хаті не вистачало материнської руки, тим більше, коли на вихованні — троє дівчат. На допомогу Віктору Гулаку прийшла його шкільна вчителька, яка вже давно як була на пенсії, розповідає калушанин:
— У свій час Шахова Лариса Олександрівна дуже допомогла. Коли вона дізналася, що у мене з’явилися діти, то сама запропонувала допомогу.
Уже в січні 2009 року прийомну сім’ю Віктора Гулака перевели в статус дитячого будинку сімейного типу в зв’язку із довлаштуванням на виховання дітей із Тлумацької ЗОШ-інтернату — 15-річної Надії та дев’ятирічного Степана.
У 2015 році у зв’язку із закінченням навчання в коледжі дитячий будинок сімейного типу залишає повнолітня Надія, влаштований на виховання та проживання 13-річний Андрій.
Далі діти поступово почали покидати батьківське гніздо. Уже в серпні 2016 року із дитячого будинку сімейного типу іде повнолітня Аліна у зв’язку із закінченням навчання в університеті нафти і газу. А наступного року до дитячого будинку сімейного типу чоловік взяв на виховання 13-річну Марічку, 14-річну Оксану та 13-річну Ірину.
Цьогоріч з-під батьківського крила вибуває 20-річна Іванна та раніше влаштовані Оксана та Ірина, які виявили бажання бути в іншій сім’ї. У зв’язку із бажанням рідної сестри встановити опіку над дитиною покидає дім і 15-річний Андрій.
Згодом сім’я Гулака Віктора переходить у статус прийомної сім’ї. У 2018 році в ній з’являється 17-річний Віктор.
