Бійці полку “Азов” героїчно боронять Маріуполь – нищать російські війська та ворожу техніку. Про них уже складають пісні. Гурт “Океан Ельзи” випустив трек “Місто Марії”.
Про відважних захисників Маріуполя, котрі як 300 спартанців стримують російську орду, говорить весь світ. Святослав Вакарчук з гуртом “Океан Ельзи” вирішив оспівати їхній героїзм, пише Правда.іф з посиланням на канал24.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
У п’ятницю, 22 квітня, співак видав проникливий трек “Місто Марії”. Він про стійкість Східного Форпосту України.
“Присвячується захисникам Маріуполя – козацького міста Марії,
– лаконічно презентував “Океан Ельзи”.
Цікаво, що пісню “Місто Марії” записали на репетиції 21 квітня. Очевидно, так гурт готується до першого концерту в час війни, який дасть на Великдень, 24 квітня, на станції метро “Золоті ворота” в Києві.
Океан Ельзи – Місто Марії: слухайте пісню онлайн
“Сльози стоять в очах. Страху в душі вже нема, вічним героям слава”;
“Спасибі за пісню! Слава Україні, ”Азовцям” та героїчному народу України. Грузія з вами, брати та сестри”;
“Слава полку “Азов” та всім бійцям, що знаходяться в Маріуполі”;
“Дякую Святославу та “Океану Ельзи”, дуже сильна пісня”;
“Мій рідний Маріуполь. Люблю тебе усією душею. Незабаром тебе звільнять, і ми заживемо. Відбудуємо, налагодимо, все буде, нарешті, добре”;
“Я сподіваюся, що ніхто ніколи не забуде, про що ця пісня. І Росія поплатиться за кожне обірване життя, за кожну зламану долю”.
Текст пісні “Місто Марії”
Сонце зійшло над Азовом,
Вітер над дюнами дме.
Холодно, але пісок пахне весною,
Очі вже звикли до втоми.
Надто багато причин.
Мрію, як нам буде знов добре з тобою.
Ні, корабельні гармати
Не розіб’ють мою мрію,
Віру ніколи не зрадить серце моє.
Буде до віку стояти
Праведне місто Марії,
Доки над гордим Азовом
Сонце встає.
Небо гримить над Азовом,
Ворог гарматами б’є,
Звечора навіть бетон пахне війною.
Думати, як буде завтра,
Часу нема і немає причин.
Серце і руки давно звиклі до бою
І корабельні гармати
Не розіб’ють мою мрію,
Віру ніколи не зрадить серце моє.
Буде до віку стояти
Праведне місто Марії,
Доки над гордим Азовом
Сонце встає.
Ми залишились собою,
Ми загорнулись у ніч,
І вільні уста стисли від болю,
Але й в найглибші підвали
Світло повернеться знов.
Крик нового дня рветься на волю.
І корабельні гармати
Не розіб’ють мою мрію,
Віру ніколи не зрадить серце моє.
Буде до віку стояти
Праведне місто Марії,
Доки над гордим Азовом
Сонце встає.
