Мабуть, одні з найбільш привабливих місць у Карпатах – озера.
Високі зелені вершини, гірське свіже повітря, кришталево чиста вода так і манять до себе туристів. На питання “Яке найбільше озеро Українських Карпат?” навіть школяр відповість, що це Синевир. Та не так давно, це звання носило зовсім інше озеро. Відтак, блукаючи старими польськими картами можна натрапити на цікаве, раніше невідоме озеро.
Вперше озеро згадується у книзі Бальтазара Гакета (Najnowsze podróŜe przyrodniczo-polityczne po Karpatach Dackich i Sarmackich, zwanych równieŜ Północnymi, w latach 1791-1793) тут він згадує невелике озеро Чурєп (також згадується в інших джерелах як Чурєк) (Ozero Curiep) неподалік трьох кордонів, по дорозі на гору Руський Діл, якого немає ні на польських ні на галицьких картах. Б. Гакет розповідає, що на озері водиться багато водоплавних птахів на які він полював, а також багато риби якою його пригощали місцеві пастухи. Вчений припускає, що озеро утворилося приблизно 150 років тому, в результаті зсуву, а ще озеро збільшується в площі, про що свідчать напівзігнилі стовбури дерев занурені в воді по краю озера, яке їх затопило, йдеться на сайті kapnatu.blogspot.
Встановити розміри озера які були під час відвідин його Бальтазаром Гакетом не можливо. Заслужений коломийський етнограф Леопольд Вайгель, під час експедиції у 1879 році зазначає, що розміри озера були 850 м на 250 м, а площа 20 га. Тадеуш Вісньовський у своїй книзі (Sprawozdanie z wycieczek faunicznych do jezior Czarnohorskich w r. 1885 i 1886), вказує що площа озера становить 6 га, і глибина 6 м. Отже, виходить, що під час перебування Гакета озеро було маленьким, тоді за сто років збільшилось до 20 га, а потім до кінця ХІХ ст зменшилось до 6 га, пише Репортер.
Відомо все-таки, що кінці ХІХ ст. на озері зводять штучну гать (кляузу) для сплаву дарабів, якою збільшують площу озера з 6 до 15 га, що робить його найбільшим озером в Українських Карпатах. Розміри кляузи були 80 м вгорі та 20 м внизу, що дозволяло збирати 420 тис. кубометрів води, яка при спусканні доправляла дараби до Верховини (Жаб’є) за 4 години. Діяла ця гать-кляуза до 60-тих років XX століття, а останнім працівником був мешканець села Криворівня Василь Харук 1934 р.н.
У путівнику Юрія Сітницького “Мандрівки по Карпатах” виданий у 1993 році знаходимо таку інформацію :
“Від устя Шибеного до Черемоша йдемо на захід 4 км дорогою, яка допускає автомобільний рух, і приходимо до греблі одного з найбільших в Карпатах озера Шибеного. Це озеро природного походження, яке було пристосовано, як збірник води для сплаву дерева дарабами по Черемошу. Воно знаходиться на висоті 1024 м, його довжина становить 850 м, ширина – 200 м, а глибина біля шлюзу — 25 м”
Як могло пропасти таке велике озеро важко сказати, відомо, що більшість води втекло через прорив гаті та коли саме не відомо. Прорив кляузи могла спровокувати повінь, а велика повінь як відомо була в цих краях 1969 та 2008 роках. Бо в путівнику Сітницького у 1993 році озеро ще згадується, можна припустити, що велика повінь 2008 року знищила дамбу, а з нею і можливість відновлення озера природнім способом.
У 2009 році, під час українознавчої експедиції “Гуцульська річка Чорний Черемош”, озеро займало площу 1 га, хоча вже тоді озеро більше нагадувало болото, яке заростало амфібіонтною рослинністю, вільхами та верболозами. Зараз же на місці озера починає рости молодняк та залишились невеличкі калюжі, і хіба що велика вирівняна ділянка в долині річки може нагадувати про існування тут колись великого озера.
