«Пастора завербували». Як Порошенко створює передвиборчий штаб

Стратегічна ціль президента – продовжувати ослаблювати «фронтовиків», але при цьому зберігати дієву коаліцію в парламенті до 2019 року.Пише «Главком»

2018-й особливий для президента Порошенка. Це останній повний рік його правління перед виборами-2019. Прагнення переобратись визначатиме усі рішення глави держави. І ухвалювати їх конче необхідно, бо сигнали для Петра Порошенка – як внутрішні, так і зовнішні – напередодні «часу Х» не дуже втішні. Тож вже зараз найближче оточення президента активно визначається, з ким і з чим воно йде на ці вибори.
З першим питанням глава держави, за наявною інформацією, вже визначився. Передвиборчий штаб Порошенка очолить секретар РНБО Олександр Турчинов. Кінцеве рішення і розподілення ролей у штабі буде ухвалене найближчими тижнями.
При цьому інші соратники Турчинова з «Народного фронту» досі лишаються осторонь процесу. Проблема в тому, що і у Арсенія Яценюка, і у Арсена Авакова своя історія непростих відносин з президентом.
До чого ж приведуть сепаратні домовленості Турчинова з Порошенком і чим загрожує подальший розкол у верхівці «фронтовиків»?

«Пішов по руках»

Власне, те, що Турчинов особливо зблизився з президентом – давно не таємниця. Секретар РНБО є  формальним підлеглим глави держави, хоча і вибив собі додаткові повноваження перед призначенням на цю посаду. Організаторські таланти, які Турчинов проявив ще з Юлією Тимошенко, та відсутність захмарних політичних амбіцій (хоча волею долі він певний час був першою особою держави) роблять Турчинова оптимальним партнером Порошенка. Особливо в умовах, коли головним конкурентом на президентських виборах для нього буде Тимошенко, слабкі місця якої Турчинов знає досконало.
У 2014 році передвиборчий штаб Порошенка очолював Ігор Гринів. Він дуже грамотно обрав технологію перемоги у першому турі – вона тоді просто винесла Порошенка нагору без особливих зусиль. Зараз ситуація набагато складніша – нинішній президент йтиме на другий строк з вантажем проблем і горою невиконаних обіцянок. Очевидно, що і Гринів, і заступник голови адміністрації президента Віталій Ковальчук, і нардепи Ігор Кононенко та Сергій Березенко знову будуть залучені до кампанії Порошенка. Та кожен з них буде виконувати свої завдання – хтось креативити, хтось працювати з губернаторами та адмінресурсом. Але головним застрільником буде саме не надто публічний Турчинов, який ідеально підходить на роль «тіні лідера». Власне, деякі прояви такої «технологічної» співпраці з президентом вже були – на місцевих виборах виборчий штаб Блоку Порошенка  очолювала близька до Турчинова Вікторія Сюмар. Вона ж може бути залучена і до президентської кампанії.
«Петро має шанс на другий строк, тільки якщо ми всі об’єднаємось навколо нього, – каже впливовий співрозмовник з «Народного фронту». – Але він хоче, щоб ми зробили це просто так, нічого не гарантуючи зі свого боку».
Поки перемовини щодо створення єдиної партії, в якій би знайшлося місце для всіх нинішніх ключових коаліціантів, застопорились. І якраз через позицію Порошенка. Президент не бачить сенсу задовольняти апетити партнерів з нульовими рейтингами. Наразі його очевидна стратегічна ціль – продовжувати колоти «фронтовиків» при збереженні дієвої коаліції в парламенті. І відверте переманювання на свій бік Турчинова, який контролює у «Фронті» групу депутатів (переважно вихідців з «Батьківщини»), важливий, якщо не вирішальний, крок у цьому напрямку.
«Не виключено, що Турчинов у такому розкладі отримує гарантований високий пост у випадку перемоги Порошенка: стане або прем’єром, або сильним головою Адміністрації, – прогнозує політолог Вадим Карасьов. – Але на всіх великого призу не вистачить. Тому може статися якщо не клінч, то глибока тріщина всередині «Народного фронту». Проблема «фронтовиків» – знайти своє місце в поствиборчому розкладі сил, бо шансів пройти в парламент у них немає. Просто нема ресурсу, аби пролонгувати свою присутність у політичній системі ані в президентській, ані в парламентській республіці».
У конфігурації Порошенко–Турчинов замало місця лишається іншим бенефіціарам «Народного фронту» – Арсенію Яценюку, Арсену Авакову, Андрію Парубію та призабутому Миколі Мартиненку, який хоч і склав мандат, та контролює солідну групу у фракції. Всі ці люди, м’яко кажучи, не в захваті від планів «кривавого пастора», але зробити нічого не можуть.
«Такі перемовини (про роботу на Порошенка на наступних виборах, – «Главком») ведуться, але я вважаю їх неправильними, – каже один із депутатів «групи Парубія» в розмові з «Главкомом». – Не вважаю, що ми маємо допомагати Петру Олексійовичу вигравати вибори, але Турчинов якось нас не дуже питає. І якоїсь офіційної позиції фракції з цього приводу нема». І такі настрої у «Фронті» поширені, хоча рядові депутати кажуть, що не дуже посвячені в тонкощі відносин Турчинова і Порошенка. А це досить красномовно щодо ставлення до соратників.
«Насправді Порошенко почав колоти «Фронт» ще в 2014-му, коли забрав Турчинова до себе, – пояснює один з колишніх соратників секретаря РНБО у «Батьківщині». – А той «пішов по руках»: якщо він зрадив Тимошенко, з якою був поруч 25 років, то кинути ситуативних союзників Яценюка з Аваковим – взагалі не питання. Наскільки відомо, вони намагались його відтягнути назад, але не вдалося. Петро дав йому «грядку в городі» – «Укроборонпром» – і Турчинов, який все життя вважав себе недооціненим в тіні Юлі, тепер отримує бонуси. Причому він дійсно дуже досвідчений політик і, напевно, Петро прислухається до його порад»
Методичний комсомолець
Політтехнолог Андрій Золотарьов констатує, що у команді «Народного фронту» завжди було кілька груп, що орієнтуються на різні центри впливу, і вважає, що ближче до дати виборів кожен з «фронтовиків» почне шукати шляхи для своєї подальшої політичної кар’єри.
«Турчинов та група Парубія останнім часом більше придивляються до президента, – ділиться спостереженнями експерт. – Але, напевно, Турчинов своє перебування на чолі штабу Порошенка обставив масою умов, виконання яких вельми проблематично для президента. Плюс – мають місце ревнощі президентського оточення. Тому казати, що «Народний фронт» стане одним з фундаторів другого строку Порошенка, поки передчасно. Як і те, що «Фронт» почне фрагментуватися найближчими місяцями».
Золотарьов, який працював з Тимошенко на зорі її політкар’єри, вважає Турчинова дуже ефективним партійним менеджером у порівнянні з іншими: «Комсомольський досвід системної організаційної роботи з тим, чим не люблять займатись інші, у Турчинова є. Методично, послідовно, рутинно працювати – цього в нього не забрати».
Турчинов є постійним учасником так званої «стратегічної сімки», яка збирається у Порошенка. Якщо останню таку зустріч на початку року дійсно показово проігнорували Яценюк та Аваков, у той час як Турчинов був на ній присутній, це зайвий раз підтверджує, шляхи соратників поступово розходяться.

Ідея-фікс Яценюка – зміна Конституції з послабленням президентської влади. Чудово розуміючи, що назбирати 300 голосів для цього в парламенті нереально, у «Фронті» розраховують змінити окремі закони та підвести їх під повноваження президента, виписані в Конституції. «Наприклад, за законом про НКРЕ президент призначає членів комісії, але такі його повноваження відсутні в Конституції», – нарікає співрозмовник у верхівці «Фронту». Такими змінами «фронтовики» розраховують продовжити своє політичне майбутнє, але поки не дуже зрозуміло, як саме.
У 2019-му їхня фракція в парламенті перетвориться на гарбуза – відповідно зникнуть всі можливості для торгів та шантажу, які є зараз. Втім між президентськими і парламентськими виборами пройде кілька місяців – тож і конфігурація на парламентських буде залежати від результату президентських. До речі, якщо той же Аваков підтримує ідею Яценюка щодо змін до Конституції, яку рішуче відкидають на Банковій, то Турчинов на цю тему відмовчується.
Команді Порошенка, до якої вже сміливо можна тепер зараховувати Олександра Турчинова, доведеться серйозно попрацювати, аби президент з його нинішніми антирейтингами зміг переобратися на другий строк. Тим більше якщо нинішні суперники-партнери з «Фронту» до тих пір не домовляться з Порошенком про подальше співіснування і почнуть власну гру. Яценюк на з’їзді «Народного фронту» недарма акцентував, що партія піде на президентські вибори, щоправда, не деталізувавши, в якому форматі і з ким.
Турчинов зі своїм форматом вже визначився. Однією з останніх розробок секретаря РНБО став ухвалений Радою так званий закон про реінтеграцію Донбасу, яким, в тому числі, посилюються президентські повноваження. Поки зв’язок Турчинова з Порошенком дає результат, але відкидати ймовірність того, що розважливий Олександр Валентинович може вчасно «зіскочити», якщо відчує, що перспективи Порошенка примарні, не варто.
P.S. Вже після виходу цієї публікації в прес-службі Турчинова відреагували на неї і запевнили «Главком», що секретар РНБО не збирається очолювати штаб Петра Порошенка на президентських виборах у 2019-му році. «Олександр Турчинов не планує брати участь у президентських виборах ані як кандидат, ані як керівник жодного передвиборчого штабу», – повідомили у прес-службі.