Сесія ЗНО в розпалі, більшість абітурієнтів уже має хоч якесь поняття, куди подаватимуть документи.
Але мало хто надсилатиме заяву лише на спеціальність своєї мрії – в хід підуть суміжні варіанти, інколи може й цікавіші, ніж оригінальні. випускникам, пише “Репортер“.
І випускникам не треба обмежуватися лише франківськими вишами: хтозна, куди заведе доля?
Мов є багато
В останні роки гуманітарні спеціальності б’ють рекорди з набору. Невідомо, де потім знаходять роботу ті всі юристи та англійські філологи, але попит залишається стабільним. У результаті тут завжди велика конкуренція і дорога вартість навчання на платній формі. Але є й інші варіанти.
У ПНУ з результатами ЗНО з англійської приймають на німецьку або французьку філологію. Пар з англійської потім не дуже й менше, після випуску вона теж вписана в диплом. Зате є шанс вивчити іншу мову й бути більш універсальним спеціалістом. Бо знанням лише англійської зараз нікого не здивуєш. Крім того, тут менший конкурс.
А в ЛНУ імені Франка можна вступити на спеціальність «класичні мови» та вивчати грецьку й латину поряд з англійською мовою та літературою. Вартість навчання на класичних або романських мовах там нижча – майже 17 тис грн на рік.
Те саме стосується і філологів української та інших слов’янських мов. У тому ж університеті Франка та в києвському університеті Шевченка зі зданими ЗНО з української мови та історії можна вивчати словенську, болгарську, хорватську, сербську, або – турецьку, японську, гінді чи арабську. На такі спеціальності зазвичай трохи менший конкурс, зате є шанс стати затребуванішим фахівцем, ніж просто вчитель української, польської чи англійської. Якщо душа все ж лежить до рідної солов’їної, у львівському та київському вишах можна обрати спеціальність фольклористика. Туди потрібне ЗНО з української мови та літератури, іноземної та третій предмет на вибір.
Від права до економіки
Ті, хто мріє про позови й суди, мають вибір – ПНУ, ЛНУ, «Львівська політехніка», КНУ… Всюди великий набір і немала ціна за платну форму навчання. На журналістиці можна навчатися в ПНУ, ЛНУ, «Львівській політехніці», КНУ, Києво-Могилянській академії, Чернівецькому університеті імені Федьковича.. А в університеті короля Данила, крім журналістики, можна вивчати рекламу та зв’язки з громадськістю.
Середній бал на бюджет з журналістики у львівських вишах був – 185 балів і 160 на платну форму, у київських – 193 на бюджет і 170 на платне. На право – майже так само. У Франківську – в середньому 150 балів на платну форму і 184 – на право на бюджет.
Історики можуть звернути увагу на бібліотечну та архівну справу, музеєзнавство та пам’ятникознавство, археологію чи культурологію. Тут середній бал ЗНО – десь 165. Також знання історії знадобляться на туризмі.
Все, що стосується педагогіки, – найближче в ПНУ, де великий вибір. Тут є соціальна педагогіка, початкова освіта, а також можна стати вчителем з профільних предметів.
Практично у кожному виші є економічні спеціальності. Тут конкурс на державні місця у всіх основних був не нижчий, ніж 180. Друге тестування – математика.
Творчий конкурс для митців
З мистецтвом у Франківську є два варіанти – Прикарпатський або Університет короля Данила. Тут випускникам допоможуть стати дизайнером, архітектором, актором, музичним виконавцем чи художником.
У Львові митців навчає Львівська академія мистецтв. Тут великий вибір спеціальностей, пов’язаних з живописом, скульптурою та декоративно-прикладним мистецтвом: сакральне мистецтво, реставрація, художні ткацтво, скло, кераміка, монументально-декоративна скульптура. Своїми випускниками-архітекторами та дизайнерами славиться «Львівська політехніка». А акторське мистецтво можна вивчати в університеті Франка.
У Києві до всього, пов’язаного з шоу-бізнесом, рекламою, кіно, телебаченням та сценічною справою, навчають у Київському університеті культури і мистецтв. А за театром і кіно треба йти в університеті імені Карпенка-Карого. Тут можна не тільки здобути акторський фах, а й, наприклад, вивчати сценографію театру ляльок, режисуру балету, кінооператорство та звукорежисуру.
Вимоги до тестів тут різняться залежно від спеціальності. Десь потрібна математика, десь – хімія, фізика або історія. Не варто забувати, що четвертий предмет – це творче випробування або портфоліо.
Про природу – з невисоким балом
Випускникам, які добре знають біологію і хімію, не обов’язково треба йти в медуніверситет. Багато вишів мають непогані кафедри природничих наук. В ІФТУНГ можна стати екологом, геофізиком, геоінформатиком.
У ПНУ є спеціальності біологія, фізика та астрономія, прикладна фізика та наноматеріали, хімія, екологія, географія, агрономія, лісове господарство. Тут другим предметом ЗНО є математика, географія, біологія, фізика або хімія – залежно від спеціальності.
Також основні природничі науки можна вивчати у львівському університеті Франка. Тут є хімічний, біологічний, фізичний, географічний і геологічний факультети.
Прохідні бали на такі спеціальності переважно невисокі навіть у престижних університетах. На платну форму можна потрапити навіть з середнім балом 144.
У «Львівській політехніці», крім звичних природничих спеціальностей, можна вивчати технології захисту навколишнього середовища, цивільну безпеку, геодезію та науки про землю. Крім того, університет славиться хімічними спеціальностями. Тут можна вивчати фармацію, харчові технології, біотехнології та біоінженерію, хімічні технології та інженерію. У «політехніці» та київських вишах прохідні бали на хімію вищі, ніж у франківських та університеті Франка.
Вибір для технарів
Технічні спеціальності, за винятком ІТ, користуються невеликою популярністю в Україні. Увагу до точних наук намагаються привернути додатковими державними місцями. І вибір тут великий.
Звісно, що стосується нафтогазової промисловості – тут пряма дорога в однойменний франківський виш. Також тут є спеціальності «Прикладна фізика та наноматеріали», «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», «Електронна інженерія», «Автомобільний транспорт» та інші. Також можна вчитися на спеціаліста з інформаційних технологій, комп’ютерної інженерії, інженерії програмного забезпечення, комп’ютеризованих систем управління та автоматики тощо.
У ПНУ теж є технічні спеціальності, наприклад комп’ютерна інженерія, інформаційні технології, прикладна математика.
Ще більший вибір – у «Львівській політехніці». Зокрема, чотири спеціальності пов’язані з енергетикою, прикладна механіка, транспортні технології, метрологія, а також кібербезпека. Окремо можна вивчати телекомунікації, електроніку, авіоніку, біомедичну інженерію. А ще – прикладна фізика та наноматеріали, прикладна математика. На всі ці спеціальності випускникам обов’язково треба здавати українську мову, математику і третій предмет, найчастіше на вибір.
У київському політехнічному є ціла низка спеціальностей, пов’язаних з електричними системами і мережами, електроенергетикою, відновлюваними джерелами енергії. Тут теж є радіосистемна інженерія, телекомунікації та радіотехніка, атомна енергетика, геометричне моделювання процесів і систем, металургія і багато іншого. Вже не говорячи про інформаційні системи, системний аналіз, електроніку. Серед цього всього будь-який технар може обрати підходящу спеціальність.
На більшість технічних спеціальностей можна пройти і з невисокими балами – навіть у львівську чи київську політехніку, де потужна школа з таких наук. Наприклад, у Київ на металургію минулого року навіть на бюджет можна було потрапити з 144 балами ЗНО. На атомну енергетику у Львові брали з 148 балами на бюджет і 111 – на платну форму. А от на все, пов’язане з інформаційними технологіями, конкурс одразу зростає.
