Кияни Володимир і Галина Міхненко переїхали до Калуша та відкрили кав’ярню у стилі культового фільму Люка Бессона «Леон». Роботу першочергово надають вимушеним переселенцям.
Молода сім’я з Києва Володимир Міхненко та його дружина Галина з перших днів війни евакуювалися до Калуша. Чоловік одразу подався до місцевої тероборони, до якої не взяли. Згодом у добровольчому батальйоні контролював, щоб у магазинах не продавали спиртне. Також разом із вагітною дружиною займалися волонтерською діяльністю.
Згодом Володимир Міхненко познайомився з керівником волонтерської організації «Чисті серця» Михайлом Найдою. Тож став допомагати іншим вимушеним переселенцям і захисниками на передовій. А паралельно «горів» ідеєю про кав’ярню у рідному місті дружини. Про це, як виявилося, Галина мріяла довгих 10 років.
У розмові з «Вікнами» Володимир Міхненко розповів, що з дружиною познайомився вісім років тому. Довго спілкувалися, переписувалися у месенджерах. Згодом створили сім’ю. Галина переїхала до Києва, де народилася дочка Людмила. Після повномасштабного вторгнення РФ родина виїхала до Калуша. Галина була вдруге вагітна.
Щоденно у «Чистих серцях» чоловік надає допомогу постраждалим. На перший погляд здається, що прибуває значно менше вимушених переселенців. Проте це не так.
«Нам допомагають місцеві люди. Ми приймаємо будь-яку допомогу. От, наприклад, сьогодні бабуся принесла 10 банок варення. Каже: донька померла, онука за кордоном. А сама не їсть варення. Віддає, надіється, що комусь допоможе», — розповів Володимир Міхненко.
Бажання відкрите саме кав’ярню у Калуші невипадкове. Адже у Києві два роки тому Галині з чоловіком вдалося відкрити «Леон», яка успішно працює досі.
За словами Володимира, відкрити заклад під час воєнного стану — непросте завдання. Надихнули сім’я переселенців з Херсону, які відкрили у Івано-Франківську кав’ярню, та підтримка з боку міської ради. Киянин вважає, що, незважаючи на важкі часи, потрібно працювати і намагатися розвивати бізнес:
«Держава хоче, щоб ми працювали, бо повинна отримувати податки і повинен бути оборот грошей. Без цього ніяк».
Галина зізнається, що готувати каву — це ціла наука, яку із задоволенням вивчає. Навіть, коли підбирає персонал, то завжди цікавиться улюбленим напоєм кандидата. Якщо у відповідь чує — какао, то прощається з людиною, адже вважає, що бариста повинен любити каву, інакше він не зможе її смачно готувати.
Галина пригадала запитання психологині:
«А що робить тебе щасливою?».
У відповідь жінка сказала, що її діти — Ярославчик та Людмилка. Проте психологиня ще раз наполегливо запитала:
«Ні, від чого в тебе горять очі зараз?».
Врешті, Галина зрозуміла, що «горить» мрією про кав’ярню:
«Я зрозуміла, що щасливою мене робить кава. Діти — це крила серця. А крила душі — це кава».
Кав’ярня на проспекті Лесі Українки створена у стилі культового фільму Люка Бессона «Леон» — це улюблена кінострічка сім’ї.
«Я зробила невисоку стійку, щоб люди бачили, ми робимо, я нічого не ховаю», — додає власниця «Леону».
7 липня заклад відкрився у тестовому режимі для того, щоб зрозуміти потреби калушан. Адже, наприклад, у київській кав’ярні «Леон» багато авторської кави від самої власниці.
Облаштував заклад меблями Сергій Куліш із Слов’янська, а працює бариста Алана Головко з Костянтинівки. Підприємці вважають, що першочергово потрібно надати роботу переселенцям, які опинилися у важких життєвих ситуаціях.
Ірина КМІТЬ, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор
