Мова йде Карпатський біосферний заповідник. Екологи оприлюднили документи із засідання науково-технічної ради, яка затвердила рубки в лісах віком понад 150 років.
Чим аргументують свій вчинок? І чому екозахисники б’ють на сполох? – Подробиці розповідають про все детально.
Жанна Дутчак, кореспондентка:
Ми зараз на Рахівщині. Куди не кинь оком – ліси. Все це територія Карпатського біосферного заповідника. Саме тут знаходиться найбільша у світі – понад 20 тис. гектарів – суцільна площа букових пралісів. Тутешнім деревам до півтисячі років. Масив входить до переліку лісових об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО.
Днями на засіданні науково-технічної ради погодили масштабні санітарні рубки в заповіднику на площі понад сто гектарів. Це дорадчий орган, в складі якого представники заповідника, громадськості та науковці. Під пилу мали пустити сотні дерев різного віку. Серед них і півторарічні буки.
Петро Тєстов, еколог:
Там планують рубати ті дерева, які заборонено рубати санітарними правилами, які не підлягають санітарній рубці. Були ділянки, де вік насаджень лісу 190 років, 150 років. До рубки планувалися дерева діаметром 80-60 сантиметрів – це здорові старі буки.
Петро – еколог. Працював в різних громадських організаціях, в Міністерстві захисту довкілля, зараз – керівник експертного відділу української природоохоронної групи. Як представник громадськості теж входить до науково-технічної ради заповідника. Чоловік – єдиний хто голосував проти цієї вирубки.
Петро Тєстов, еколог:
На цій раді було озвучено, що все це виключно аби забезпечити дровами місцеве населення, і альтернативи немає. Після того я вивчив детальніше документи й виявилось, що в минулі роки частина деревини заповідника йшла на експорт, і що насправді біля населених пунктів є альтернативні способи заготівлі дров.
Поруч із Карпатським біосферним заповідником чимало лісгоспів, пояснює еколог. Вони можуть забезпечити населення дровами. В той час як завдання заповідника не деревозаготівля, а природу охороняти. І будь-яка рубка, навіть санітарна, завдає шкоди екосистемі.
Петро Тєстов, еколог:
Тому що вилучається деревина, наприклад, в мертвій деревині, в сухих деревах живуть багато тварин, комах. Вона потрібна грибам. Не буде мертвої деревини – не буде біорізноманіття. Тому в заповідниках будь-яка рубка в принципі є поганою.
Директор заповідника з таким твердженням не згідний. Пояснює: територія заповідника розділена на чотири зони. Рубати не можна лише в першій – заповідній. А в решті – вибірково-санітарні рубки дозволені.
Микола Рибак, директор Карпатського біосферного заповідника:
Виносилися на розгляд ділянки для проведення вибірково-санітарних рубок в зоні антропогенних ландшафтів, а також в буферній зоні. Зона заповідна відсутня в поданих матеріалах, які подавалися на науково-технічну раду.
Чимало місцевого населення живе високо в горах впритул до заповідного лісу, каже директор. Ці люди й звернулися до них із проханням – забезпечити їх дровами.
Микола Рибак, директор Карпатського біосферного заповідника:
Є території, де нема лісгоспу. Там праліси, і люди живуть просто в зоні заповідника. Якщо їм там не дати дрова, то вони не мають іншої можливості. У нас є списки, які складаються щорічно, погоджуються на рівні органів місцевої влади. Близько 650 дворогосподарств.
Працівники заповідника оглянули кожне дерево, запевняє директор. Вибрали лише хворі та пошкоджені. До списку потрапили й столітні буки. Але їх, запевняє, не багато – до десяти відсотків.
Микола Рибак, директор Карпатського біосферного заповідника:
Коли йде спеціаліст, відводячи ці дерева, то він перше дивиться – пошкоджене дерево чи не пошкоджене. Якщо написано, що дерева зі зламаними стовбурами підпадають під рубку, він відмічає їх в рубку.
Після того, як про заплановані рубки через соцмережі довідалася громадськість – на неї відреагували й в Міністерстві захисту довкілля. І обсяг вирубок в Карпатському біосферному заповіднику зменшили на третину.
Петро Тєстов, еколог:
Були переглянуті матеріали й виключені були з переліків старі дерева. Що вдалося вберегти старі дерева – це вже позитивно. На наступний рік заповідник пообіцяв врахувати ці зауваження, і вже не робити такі масштабні рубки.
Проте нашій знімальній групі директор заповідника розповів, що зменшувати об’єми рубок вони не збираються. Просто наразі спірні ділянки тимчасово викреслили із загального списку, аби провести там додаткові обстеження.
Микола Рибак, директор Карпатського біосферного заповідника:
Додаткове обстеження буде, і ми тоді приймемо рішення чи включати їх в рубку в наступний рік, чи взагалі не включати. Ми отримали дозвіл на проведення рубок на загальну площу 94 гектари. 3362 кубометри.
Що ж до людей, які у заповіднику замовила дрова, всі зможуть їх придбати – запевнив директор. Просто в трохи меншому об’ємі. Аби вистачило всім, вони встановили ліміт – не більше семи кубів на одне господарство.
