Командир ескадрильї 114-ї бригади тактичної авіації 30-річний підполковник Іван Смеречанський на позивний Смерека від перших днів війни захищає українське небо. А його батько ремонтує літаки.
Про свою роботу льотчик-винищувач розповів ТСН.
Льотчик став відомим завдяки відео, на якому є іграшковий ведмедик на передній частині ліхтаря МіГ-29, що атакує ворога. Це талісман льотчика з позивним “Смерека”.
“Мені друзі його знайшли і подарували на день народження. У кожного є якісь дитячі мрії, всі ми діти, поки батьки живі”, – каже Іван Смеречанський.
Льотчик Іван Смеречанський зі своїм ведмедиком здійснив понад 200 бойових вильотів. Під час деокупації Херсонщини випробував американські високошвидкісні ракети “Харм”. А згодом першим з українських військових поцілив по ворогу крилатими “розумними” бомбами GBU-62.
“Це озброєння не наше, воно до нашого літака не пристосоване. Те, що зробили американці для нашого МіГа і СУшки-27, вони самі не були впевнені. Повернулися на аеродром, адреналін зашкалює. Кажуть – усе добре, ціль уражена”, – згадує льотчик.
Не стати льотчиком, зізнається, не міг. Іван виріс на військовому аеродромі, де його батько працював авіатехніком. І хоча той пішов на пенсію задовго до вступу сина до льотного вишу, зараз у війську – обидва. Все змінив ранок повномасштабного вторгнення, коли пан Валерій ледь дочекався дзвінка від сина з Харківщини. Саме він готував літак сина до бою в найтяжчі часи.
“Не можу його лишити! Що, син воює, а тато сидить у хаті?” – каже старший авіаційний технік літака Валерій Смеречанський.
“Ти гордишся, бо у багатьох моїх знайомих батьки повиїздили, а тут не стидно, що батько не ховався”, – каже Іван Смеречанський.
Але зараз до літака сина йому зась – відколи Іван став командиром ескадрильї, закон забороняє їм служити разом, щоб не було звинувачень у корупції.
“Від початку війни до вересня ніхто не питався – тато, син? Там треба було виконувати завдання, а потім уже потихеньку почали підлаштовуватися під закони, які були до війни”, – каже Валерій Смеречанський.
Тепер Валерій готує літаки побратимам сина, які поза очі називають його “дідом”. Але своє дитя чоловік пильнує навіть на відстані.
“Син пішов у відрядження, і старався туди – ближче до нього, щоб знати, що і як. Якщо мені не виходило, дзвонив хлопцям і запитував – ну що там? Виявилось – осколки ракети були побили синів літак, він же мені не скаже”, – розповідає Валерій Смеречанський.
Іван же збирається засісти за англійську. Адже її досконале знання – головна умова, щоб літати на F-16. Наразі небо над Україною льотчик тримає на МіГ-29 – старенькому, але все ще надійному завдяки таким технікам, як його батько.
