Пів зарплати на комуналку: українців шокували величезні платіжки

У Києві вже почали отримувати платіжки за комуналку. Суми за опалення шокують – іноді вони учетверо більші, ніж за грудень. У мерії запевняють, що це ще зі знижками.

Детальніше про те, які цифри побачимо в квитанціях і чого чекати далі – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Замість 400 гривень – 1600

Комунальна тема знову в топі в киян, яким почали надходити платіжки. Ціни за опалення багатьох вражають, подекуди вони учетверо більші, ніж у грудні. Притому, що січень був аномально теплим, а першого місяця зими влада знизила вартість обігріву на 22-23%.

Так, у мікрорайоні Русанівка за опалення трикімнатного помешкання площею 60 кв. м було нараховано за січень 1565,67 грн. А в грудні минулого року ця цифра становила всього 367,90 грн, що учетверо менше, ніж у січні. За листопад – 747,46 грн.

“У квартирі було так спекотно, що вікна часто були на провітрюванні, а діти ходили в шортах і футболках, що для нашої квартири було не характерно”, – розповідає нам господиня оселі, мама двох дітей Олена Яременко.

У КП “Київтеплоенерго” запевняють, що січень був помітно прохолоднішим, ніж грудень, що позначилося на обсягах споживання, а отже, і на ціні. “На обсяги споживання тепла впливає температура зовнішнього повітря, відповідно до якої коригується температура теплоносія. У січні середньомісячна температура повітря становила +0,8⁰С проти грудневої +2,7⁰С (тобто в січні середня температура в Києві була нижчою на 1,9⁰С)”, – стверджують комунальники.

Тариф на тепло в будинках, обладнаних теплолічильниками (а таких у столиці вже 90%), становить зараз 1654,41 грн/Гкал. У листопаді споживання в будинку на Русанівці, пояснюють у “Київтеплоенерго”, склало 0,4518 Гкал. Відповідно, підсумкова ціна – 747,46 грн. У грудні, коли набула чинності знижка в 22-23%, в описуваній ситуації оплата тепла знизилася майже вдвічі.

“У будинках з лічильниками вартість 1 Гкал становила 1290,44 грн/Гкал. За вказаною адресою в грудні було спожито 0,2851 Гкал. За базовим тарифом 1654,41 грн/Гкал, вартість такого обсягу споживання склала: 0,2851 х 1654,41 = 471,67 грн. А зважаючи на знижку: 0,2851 х 1290,44 = 367,90 грн”, – пояснюють у “Київтеплоенерго”.

Як уже повідомляв OBOZREVATEL, в грудні 2019 року Кабмін ухвалив постанову, що дає місцевій владі право перераховувати плату за тепло щомісяця, з огляду на поточні ціни на газ. У Києві за грудень ця знижка склала в середньому 22-23%.

Знижка діє і в січні, але вона зменшилася. “У січні 2020 року нарахування за опалення зменшено на 18% від базового тарифу. Відповідно, в будинках з лічильниками вартість 1 Гкал становить 1356,62 грн/Гкал. За вказаною адресою в січні спожито 1,1541 Гкал. За базовим тарифом 1654,41 грн/Гкал, вартість такого обсягу споживання склала: 1,1541 х 1654,41 = 1909,35 грн. А зважаючи на знижку: 1,1541 х 1356,62 = 1565,67 грн”, – підрахували у “Київтеплоенерго”.

Щоправда, вартість обігріву квартири з такою ж площею 60 кв. м. в Новобіличах виявилася зовсім іншою: за листопад – 773,80, за грудень – 1593,56, за січень – 1672,94. Особливо помітна різниця за грудень. “Це виглядає, як грандіозний обман – замість обіцяної знижки ми отримали суму, удвічі більшу, ніж за листопад”, – обурена киянка Оксана Симоненко.

Комунальники пояснюють, що в розбіжності цифрах можуть виникати з багатьох причин. Наприклад, на великій різниці в оплаті могли позначитися різні періоди зняття показників на теплолічильниках.

“Нарахування за опалення проводяться згідно з показниками будинкових лічильників, які “Київтеплоенерго” фіксує, починаючи з 20-го числа і до останнього дня місяця. Від того, коли були зафіксовані дані лічильників, залежить нарахування, що відображене в платіжці клієнта. Наприклад, в грудні вони були зняті 23 числа, а в січні – 28-го. У такий спосіб до розрахунку береться не календарний місяць, а кількість днів від і до фіксації показників лічильників у обох місяцях”, – кажуть у КП.

Крім того, на суму оплати впливає те, наскільки утеплена будівля. “Заміна вікон у під’їздах дає 10-15% економії за умови наявності ІТП. Вона також залежить від кількості квартир, на які ділиться вартість спожитого будинком тепла”, – пояснюють комунальники.

Проблема може бути в одній конкретній споруді. Так вважає експертка в області ЖКГ, начальниця Управління розвитку ЖКІ Віра Радченко.

“Ми з’ясовували, чому щодо деяких будинків такі скарги. Є нюанси, які стосуються конкретних споруд. Наприклад, в Києві налічується 26 будівель, де є і вертикальна, і горизонтальна розводка, що в підсумку призводить до того, що одні мешканці платять більше, ніж інші. Одна з найбільш показових ситуацій – проживаючи в одному будинку, один сусід платить 600 грн за опалення, інший – 6000! Крім того, в споруді можуть бути великі тепловтрати, якщо, наприклад, не утеплено дах”.

Найбільше боржників у Солом’янському районі, а взагалі немає – в Деснянському

За даними Головного управління статистики Києва, в грудні комуналку оплатили 96% киян. Але заборгованість населення столиці за опалення й гарячу воду на кінець року становила 4694,7 млн.грн. Тепловики запевняють, що після знижок на тепло в січні стали платити більше: за опалення – на 24763 особові рахунки, за гарячу воду – на 21686 особових рахунків.

Водночас 36 киян заборгували за тепло й гарячу воду понад 100 тис. грн. кожен. Найбільше не платять у Солом’янському районі – тут сім великих боржників. У Шевченківському та Печерському районах їх по шість, п’ять – у Голосіївському, по три – у Святошинському, Оболонському та Дніпровському, два – в Дарницькому, один – у Подільському. Всі вони фізичні особи, а не підприємства.

А ось у Деснянському районі, за даними “Київтеплоенерго”, їх у січні взагалі не виявилося.

Переходити на абонплату та знижувати ціни на газ?

Кияни з “важкими” платіжками під час теплої зими стали заручниками чинної системи оплати опалення “зима-літо”, запровадженої у 2015 році урядом Арсенія Яценюка. Про це OBOZREVATEL розповів економічний експерт Борис Кушнірук.

“Це було помилкою. Раніше ми платили щомісячну плату: за тепло як за товар, плюс за утримання мереж. І кошти на роботи з утримання мереж, більшість із яких відбуваються влітку, брали з цієї плати. Платежі за спожите в опалювальний сезон тепло розбивалися на 12 місяців, і вони й не так боляче били “по гаманцю”. Зараз, коли перейшли на систему “зима-літо”, мережі також потрібно утримувати постійно, а плата стягується в опалювальний сезон”, – вважає Кушнірук.

За його словами, за такої системи розрахунки за тепло в наступному році здійснювалися за середнім показником попереднього року.

Правда, в такому разі споживачі могли зіткнутися з ситуацією, коли під час теплої зими довелося б платити багато, якщо попередня була холодною.

На думку Кушнірука, якщо витрата тепла, як і цьогоріч, буде меншою, потрібно робити перерахунок на наступний рік. “Але у постачальників тепла протягом року будуть кошти, що дозволять як підтримувати мережі, так і закуповувати газ за нижчою ціною. Тоді й витрати на тепло зменшаться”, – пояснює Кушнірук.

Але зараз абонплата закріплена в законі. “Це передбачено законом – в абонплату входить абонентське обслуговування платіжок, лічильників та утримання мереж. Це може ввести будь-який теплопостачальник”, – підкреслила Радченко.

Кабмін не впорався із завданням щодо зниження тарифів на тепло й гарячу воду, хоча мав достатній інструментарій для цього. Про це заявив у ефірі ObozTV експерт із енергетичних питань Геннадій Рябцев.

“Без зниження цін на газ суми в платіжках українців не зменшаться. Структура тарифу опалення і на гаряче водопостачання приблизно однакова. Майже 80% – це вартість енергоносіїв. Основним енергоносієм є газ. Щоб знизити на 50% тарифи на тепло й гарячу воду, ціну на газ необхідно зменшити на 60-70%”, – пояснив Рябцев.