Cьогодні українське суспільство стоїть на порозі змін у всіх сферах життя, ми прямуємо до Європи, намагаємося будувати європейські цінності та стандарти в нашій країни. І перед нами стоїть багато актуальних, але водночас складних тем. Однією з таких тем є будівництво крематорію в нашому місті.
Здавна для українців поховання та, власне, організація похорону була дуже особливим ритуалом, який супроводжувався великою кількістю обрядів з метою вшанування покійника, пишуть РАІ.
На сьогодні основною територією для заховання в Івано-Франківську є Чукалівське міське кладовище. Його відкрили в 1970 році, територія складає 44 гектари, якщо не брати нову землю, яку придбали для кладовища у 2021 році.
Також місто кожного року намагається купляти нові людські паї для розширення цвинтаря. Влада стверджує, що земель поки достатньо, проте територія кладовища росте, також ростуть показники смертності по всій області. До того ж, місто розширюється, тому люди стикаються з тим, що кладовище все скоріше та ближче підходить до їх приватних будинків. Звісно, ніхто не хоче мати по сусідству цвинтар.
Змінити це могло б будівництво крематорію.
В Європі та світі одним із популярних методів поховання є кремація людей. В Україні цей метод поки що не є таким популярним, не тільки ментально, а й матеріально. На сьогодні в нас є три крематорії, що функціонують: в Одесі, Києві та Харкові.
До слова, наше міське кладовище надає послугу поховання урни с прахом. Заплатити за це потрібно 342 гривні. А про будівництво власного крематорію на Івано-Франківщині ще не йдеться.
Якщо місцеві жителі бажають скористатися процедурою кремації, то найближче, де це можна зробити – Київ. Вартість становитиме від 445 до 900 грн, залежно від домовини та швидкості кремації. В 70-х роках минулого століття уже були спроби збудувати крематорій, але проєкт залишився на рівні розвалу.
В наш час все частіше приходить думка про те, що нам потрібно будувати власний крематорій, який буде в нашому місті, але є дві проблеми: по-перше, це дуже дороге “задоволення” для міста, адже ціна однієї печі в середньому коштує 250 000 тис. доларів. По-друге – це готовність нашого суспільства.
Але, до прикладу, в Європі до якої ми прагнемо, кремація – звична практика. У Британії діє 356 крематоріїв, в Італії – 206, Франції – 70, у близькій до нас Чехії – взагалі 80, а в Польщі – 60. Всього в цілому світі діє 15 тисяч крематоріїв, але для Івано-Франківська такий проєкт без інвесторів не є можливим. Та й чи зможе крематорій окупитись – це питання часу, а саме порушення такої теми виглядає надто провокативним для нашого міста.
Влада переконана, що суспільство не готове до прийняття нової поховальної практики, адже це суперечить християнським традиціям.
Нещодавно на своїй Facebook-сторінці я поцікавився у мешканців міста, чи підтримують вони кремацію, а також будівництво печі в нашому місті. З відповідей я зрозумів, що більшість франківчан готові до такого, але є частина людей, яких турбує питання духовної сторони поховання своїх близьких.
Офіційно – церква не заперечує кремації, згідно з Енциклікою папи Франциска в 1963 році, є дві вимоги до кремації: перша – провести чин (обряд) похорону, і друга – повинен бути похований на цвинтарі. Крім того, за дослідженнями, кремація дозволяє:
- Зберегти екологію. Це створює відсутність загрози життю та здоров’ю з боку кладовищ, знижується санітарно-екологічна напруженість.
- Зменшити виділення земельних ділянок. Економія простору, що виділяється для традиційного поховання в землю. На одну тисячу людей традиційного поховання йде 0.24 га земель, при цьому на одну тисячу поховань з урнами йде 0,02 га земель.
- Платити менше. За останній рік середня статистка поховання традиційним методом в Івано-Франківську коштує 13 тис. грн, тоді як в Києві поховання з кремацією – 4 тис. грн.
Але також є і мінуси, а саме:
- Вартість. Ціна побудування крематорію стартує від 1 мільйона доларів.
- Перепоховання. Через кремацію тіла його стає неможливо ексгумувати для дослідження та повторного огляду для слідчих дій.
Звісно кожен громадянин має мати право для вибору способу поховання себе чи близьких, але тема крематорію є і буде актуальною, особливо, якщо ми прагнемо стати частиною цивілізованого світу.
Юрій Лозяк Депутат Івано-Франківської міської ради
