Донедавна єдиною категорією земель, з яких не справлявся земельний податок, залишалися ліси. В серпні ситуація змінилася кардинально завдяки підписаному Президентом закону про внесення змін до Податкового кодексу
Відтепер лісові господарства мають платити земельний податок до бюджетів місцевих рад, завдяки чому гірські громади зможуть суттєво покращити своє фінансове становище.
Маленька революція в Податковому кодексі
10 серпня 2018 року Президент України Петро Порошенко підписав закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств”. Серед нововведень – виведення земельного податку зі складу рентної плати за лісові землі.
Відтак, гірські громади, вкриті лісовими масивами, отримали реальний шанс суттєво збільшити свої бюджети. Адже до цього ліс, хоч і був справжнім багатством природи, проте реальних доходів органам місцевого самоврядування не приносив. Натомість громади, що межують з лісгоспами, отримували розбиті дороги та знищену інфраструктуру, пишуть Версії.
“Ініціатива пішла знизу: громади об’єднались і висловили спільну думку щодо оподаткування земельної площі, яка знаходяться під лісами. Гірські громади повинні отримувати плату за лісові землі за тим же принципом, що і рівнинні громади отримують плату за сільськогосподарські землі. Це б дозволило вирівняти їхній бюджет, адже згідно Бюджетного кодексу бюджети всіх рівнів мають бути збалансовані. А в даному випадку був явний дисбаланс”, – відмічає один із ініціаторів законопроекту, юристконсульт Івано-Франківського центру розвитку місцевого самоврядування Михайло Івашків.
Нові доходи – нові можливості
Завдяки змінам до Податкового кодексу нова стаття надходжень у вигляду податку за лісові землі дозволить збільшити бюджети всіх ОТГ на Прикарпатті. Особливо відчутним це буде для дев’яти гірських громад – Печеніжинської ОТГ, Білоберізькогої ОТГ, Ланчинської ОТГ, Дзвиняцької ОТГ, Спаської ОТГ, Космацької ОТГ, Яблунівської ОТГ, Витвицької ОТГ та Делятинської ОТГ. Адже понад 50% їхніх територій займають саме ліси. Згідно нового закону громади зможуть самостійно встановлювати податкову ставку – від 1% до 5% нормативно-грошової оцінки землі.
“Процес децентралізації став драйвером цих змін, адже з законодавчою ініціативою виступили саме об’єднані територіальні громади, – відмітив один із авторів законопроекту, народний депутат країни Юрій Соловей. – Навіть, якщо органи місцевого самоврядування встановлять мінімальну ставку цього податку, а це 1%, на рік бюджети місцевих громад отримають близько 200 млн грн. Верховинщина, до прикладу, з наступного року зможе отримати близько 30 мільйонів гривень на розвиток регіону. В той час як на сьогоднішній день бюджет розвитку району складає менше 2 мільйонів гривень”.
Новий закон розширює базу оподаткування місцевих бюджетів за рахунок лісових земель, а це стане стимулом до розвитку їх територій.
“Насправді цей законопроект є частиною реформи децентралізації в Україні. Тобто передача повноваження і наповнення бюджетів ресурсом підтримується політикою держави. Івано-Франківський центр розвитку місцевого самоврядування вже провів ряд заходів, де піднімалось питання розвитку гірських територій. Ці проблеми обговорювались на рівні Президента, Прем’єра, міністрів та губернаторів. ІФЦРМС завжди підтримував і підтримуватиме органи місцевого самоврядування, і сприятиме пошуку нових джерел наповнення їх фінансового ресурсу для розвитку території”, – зауважив керівник Івано-Франківського ЦРМС Руслан Панасюк.
В Білоберізькій ОТГ, одній із найвисокогірніших громад країни, понад 60% території покрито лісами. Тому податкові нововведення тут сприймають з оптимізмом.
«Не можна сказати, що ми нічого не отримували від лісгоспів. Минулого року ми отримали сумарно 52 тисячі рентної плати. Сюди входила санітарна вирубка лісів на території нашої громади та використання лісових ресурсів (збирання ягід та грибів). Але насправді це мізерна сума. Адже вся земля за межами населених пунктів в нашій громаді – це ліси. І якщо ми приймемо мінімальну ставку земельного податку 1%, то вже наступного року отримаємо 400 тисяч гривень надходжень. Їх ми зможемо спрямувати на утримання комунальних доріг, які ведуть до тих самих лісгоспів”, – відмітив голова Білоберізької ОТГ Дмитро Іванюк.
Громади готові йти на компроміс
В Державному агентстві лісових ресурсів України переймаються, що введення нового податку на лісові землі може призвести до суттєвого здорожчання деревини, і як наслідок до зупинки всієї деревообробної галузі. Громади ж готові йти на компроміс – і замість максимальної ставки 5% встановити з 2019 року ставку податку 1%, а на перехідний період – всього 0,1%.
“Ми рекомендували всім громадам та сільським радам ввести ставку 0,1% на цей перехідний період (це приблизно 24 грн/га). Це мінімальна ставка, яка може бути. Більшість громад з цим погодились. Органи місцевого самоврядування розуміють, що десь потрібно йти на компроміс з лісовими господарствами. Ніхто не зацікавлений в тому, щоб зробити ці підприємства банкрутами”, – зазначив виконавчий директор Агенції розвитку ОТГ Прикарпаття Максим Чопей.
“Потрібно шукати узгоджене рішення, яке б задовільнило обидві сторони, – додав Михайло Івашків. – Окрім того, цей податок може стати стимулом до того, щоб лісгоспи здійснювали хоча б первинну обробку деревини і таким чином збільшували додану вартість лісогосподарської продукції. Це в свою чергу дозволить розвивати деревообробну галузь, як наслідок – нові робочі місця і зменшення трудової міграції прикарпатців”.
За словами фахівців, за останні два роки вартість деревини в Україні зросла у 2,5 рази.
“Якщо закласти цей податок в розмірі 1%, то вартість деревини зросте максимум на 10%. Навряд чи це суттєво вплине на ситуацію на ринку”, – відмітив Максим Чопей.
Зрушили з мертвої точки
В Україні 10 млн. га лісів, тож введення земельного податку на лісові землі дозволить місцевим бюджетам отримати близько 2,6 млрд гривень додаткових надходжень. Це може стати серйозним економічним поштовхом для розвитку цих територій.
“Не слід забувати і про соціальну відповідальність бізнесу. Адже лісові господарства – це базовий бізнес на гірських та пригірських територіях, і він повинен розуміти свою відповідальність за розвиток цих територій. Сказати, що вони зовсім не допомагали громадам не можна – бо таки допомагали: десь грейдером, десь дровами, десь пальним. Але це все було напівлегально. В лісгоспах змушені були шукати додаткові джерела для вирішення соціальних питань, які в їхніх бюджетах не закладені. Введення земельного податку спростить ситуацію – за отримані кошти громади самі вирішуватимуть свої проблеми, а лісові господарства займатимуться своєю профільною роботою”, – відмічає Максим Чопей.
“Здебільшого працівники лісгоспів – це мешканці навколишніх сіл. Тобто, по суті, цей податок залишається на місцях. І лісівники мали б бути самі зацікавлені в підтримці і розвитку цих територій. Адже це дозволить покращити інфраструктуру, підвищити якість послуг, і взагалі зберегти ідентичність, бо гірські території – це зовсім інша культура та менталітет. Це своєрідний економічно-розвитковий поштовх для цих територій, який зможе сколихнути, змістити з мертвої точки, вдихнути нове життя в ці території”, – резюмує Михайло Івашків.
Потрібен новий закон, щоб запобігти фінансовому краху і ліквідації лісгоспів
Не поділяють ентузіазму голів ОТГ лісівники. Вони впевнені, що з введенням цього податку лісгоспи можуть збанкрутувати. Відтак, представники кількох лісгоспів звернулись до депутатів Івано-Франківської обласної ради з проханням вжити невідкладних заходів для недопущення знищення галузі лісового господарства та врегулювання статусу лісів.
На чергову сесію, яка відбулася 21 вересня 2018 року, підготували відповідне звернення, адресоване Президенту, Верховній Раді та Кабінету Міністрів України.
«За чинною системою оподаткування на основі прийнятого закону розмір даного податку, в залежності від його ставки, для деяких лісогосподарських підприємств зросте і перевищить суму доходів, внаслідок чого може настати їхнє банкрутство.
Застосування нового земельного податку на всі лісові угіддя призведе до оподаткування земель, які перебувають в стадії створення деревостанів (заліснених зрубів, прогалин, незімкнутих лісових культур, насаджень до 40-річного віку), лісів з особливим та обмеженим лісокористуванням, в тому числі на об’єктах та територіях природно-заповідного фонду, в яких господарська діяльність практично не проводиться. Тобто тих земель, за якими підприємство доглядає, витрачаючи власні кошти та не отримуючи прибутку», – йдеться у зверненні.
Депутати наголосили, що потрібно провести аналіз спроможності сплати нового податку лісогосподарськими підприємствами, виходячи з економічних та фінансових умов господарювання, забезпечити справедливий розподіл ренти, зокрема спрямування не менше 25%. до місцевих бюджетів, та встановити економічно обґрунтований фіксований земельний податок для наповнення місцевих бюджетів.
В Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства також не сидять склавши руки. Тут створили робочу групу, яка напрацьовує новий законопроект щодо земельного податку на лісові землі.
