Верховина багато на інтелектуальні пригоди. Ця гуцульська земля вкрита цікавими музеями, хатами-ґраждами, манить багатьох туристів до себе з Великої України й поза її межами. Сьогодні запрошуємо зупинитися в літературно-меморіальному музею Івана Франка.
Знаходиться музей Франка у Криворівні у присілку Москалівка, пише Радіо Максимум.
Іван Франко відвідував Криворівню з нагоди відпочинку та роботи. Вперше він приїхав сюди у 1901 році за рекомендацією відомого етнографа Володимира Гнатюка, який назвав Криворівню “Українськими Афінами”. Спочатку письменник зупинявся у знахаря Проця Мітчука. З 1906 року Франко жив у хаті Василя Якіб’юка (Иванцюка), про що свідчить пам’ятна дошка на стіні. Це був відомий різьбяр, добрий знавець народної медицини й фотограф-самоук. Загалом Каменяр бував у Криворівні в 1901–1904, 1906–1907, 1909–1914 роках.
У 1960 році, завдяки ініціативі Львівського університету імені Івана Франка, у будинку, де мешкав Каменяр, було створено літературно-меморіальний музей. Поруч з яким вітає туристів пам’ятник Франкові, відкритий у 1981 році. Його автор – місцевий майстер І. Марусяк.
Що подивитися у літературно-меморіальному музею Івана Франка
Експозиція музею розташована в 5 кімнатах. У музеї представлені виставкові зали, де відображено соціально-економічний стан Гуцульщини, але головними експонатами є, звісно, речі, що пов’язані з перебуванням Івана Франка та інших видатних діячів та діячок у Криворівні.
Музей має дві меморіальні кімнати, де перебувала родина Франків, одна з яких та, у якій, власне, жив і працював сам Франко. Інтер’єр цих кімнат відтворено згідно з розповідями тих, хто пам’ятає часи письменника. Отже, тут можна побачити:
- ліжко, на якому спав Іван (його зробив господар хати Василь),
- стіл, з яким він працював,
- стілець, на якому сидів Франко,
- гуцульську сокирку, подарована господарем хати,
- годинник, який висів у господаря за життя Франка
- ослінчик, на якому сиділи Ольга Кобилянська, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Володимир Гнатюк та Гнат Хоткевич, які також відвідували в Криворівні Івана Франка.
- риболовне знаряддя,
- старовинні дерев’яні меблі,
- різьблені скрині,
- мисники,
- стіл-скриню,
- приклади гуцульської вишивки,
- багато прижиттєвих видань творів Івана Франка і ще багато цікавого.
- Тут він написав повість “Великий шум”, поему “Терен у нозі”, автобіографічне оповідання “У кузні”, оповідання “Як Юра Шикманюк брив Черемош”, поезії “У безсонну ніченьку” та багато інших.
У поемі “Терен у нозі” Іван Франко описав мальовничу Криворівню:
Ось під нами Черемош ізвився,
Та над ним у святковому спокою
Гріється село гуцульське.
Понад берегом стежки стрічками,
По стежках то легіні купками,
То гуцулки в горбатках червоних…
Окрім цього, в музеї є кімната, в якій відтворено інтер’єр гуцульської оселі кінця XIX – початку XX століття.
Гуцульська піч, оздоблена кахлями роботи Олекси Бахматюка 1874 року / Фото Радіо Максимум
Не менш цікавий той зал, де зібрані всілякі листи, записки, в яких фігурують спогади людей про Івана Франка. В одному з таких є збережені спогади Потяка Миколи Івановича (1878 року народження, село Криворівня).
І. Я. Франко часто заходив і до моєї хати з своїми синами Андрієм і Тарасом. Прийде і скаже: “Сідайте, поговоримо..” Розмови були різні. І. Франко розпитував, як я живу, чим займаюсь. В той час агенти по еміграції агітували мене виїхати на роботу в Канаду. Франко не радив мені цього робити. Я послухав його поради і залишився в своєму селі.”
У 1967 році донька Івана Франка Анна Ключко відвідала Україну, зокрема Криворівню. У книзі вігуків вона написала таке:
Відвідини в Криворівні у музею Івана Франка навіяли на мою душу сумні і радісні спомини: на мою маму, на мого батька, на часи дитинства і ранньої молодості, спомини, які понесу зі собою через широкий океан до Канади, де мої діти, але своє серце, свою любов залишу тут, в моїй рідній батьківщині – Україні”.
Графік роботи музею:
- усі дні, окрім понеділка
Години роботи:
- з 10:00 до 18:00 год
- Обід: з 13:00 до 14:00 год