НКРЕКП намагається вирішити наявні проблеми шляхом створення нових? Пише Главком.
НКРЕКП на 30% підвищує вартість передачі електричного струму. Пересічний споживач помітить різницю не стільки у платіжках, скільки через зростання цін. Різко збільшаться витрати великої промисловості. Але особливо відчутно це для малого та середнього бізнесу, який найбільше потерпає від обмежень в економіці, пов’язаних із пандемією. Все – від холодильників і плит на кухнях кафе до кондиціонування торгівельних залів та підігріву води у басейнах спорткомплексів – пов’язано с цим тарифом.
Отже, навіщо?
Підняття тарифу на передачу електроенергії для НЕК «Укренерго» з 240,23 грн до 312,76 грн за МВт-год з 1 грудня 2020 року. На 30%!
Яка мотивація такого кроку?
Криза на ринку енергетиці, яку оцінюють як найглибшу за останні 20 років, через «кропітку» роботу Міненерго не привела до колапсу галузі. Проте проблеми далекі від вирішення. У травні тодішня очільниця Міненерго Ольга Буславець стверджувала, що дефіцит коштів в галузі становить 50 млрд грн, наголошуючи, що це саме цьогорічна сума, без врахування попередніх заборгованостей.
Отже, НКРЕКП вирішила відшукати кошти для розрахунків на ринку електроенергії через підвищення тарифу. Одного разу вона так вже робила – влітку. Тепер знову вдалася до того ж механізму. Але жоден з фахівців й експертів цей крок не підтримав.
На думку економіста Бориса Кушнірука, це не допоможе розв’язати проблему заборгованості на енергоринку, але суттєво вдарить по бізнесу.
«Це крок, який точно не вирішує тих проблем, які стоять перед ринком електроенергії, значною мірою деформованим. І в такий спосіб там ще і створять додаткові диспропорції, які є на сьогоднішній момент», – вважає Кушнірук.
Голова Комітету економістів України Андрій Новак теж переконаний, що збільшення тарифу на транспортування – це «початок ланцюгової реакції підвищення цін на все без винятку». За словами експерта, зростання цін на продукти і послуги відрізнятиметься, адже частка витрат на енергоресурси у їх собівартості є різною. Проте подорожчання буде тотальним.
Слід усвідомлювати, що підвищення на третину (у розпал пандемії, яка нещадна до усіх секторів економіки) тарифу на передачу електроенергії – це не тільки вартість тістечок, нові збитки готелів та сфери дозвілля, майже знищених перманентними локдаунами.
Також виникає проблема здорожчання проїзду в електротранспорті, в приміських та пасажирських потягах. «Укрзалізниця» споживає близько 4 млрд кВт/час на рік. Якщо не підняти вартість проїзду, збитки «Укрзлізниці» від пасажирських перевезень зростуть ще більше.
Пересічний споживач помітить відчує рішення НКРЕКП не стільки у платіжках, скільки через зростання цін (фото з відкритих джерел)
Не слід забувати також про те, що електроенергія складає понад 40% собівартості послуг з водопостачання та водовідведення. Підвищення тарифу на її передачу призведе до виникнення або збільшення заборгованість водоканалів. І як наслідок – відключення їх від електропостачання.
Панікують і представники енергоємних галузей. Віце-президент Союзу хіміків України Ігор Гольченко каже, що рішення НКРЕКП підвищити тариф на передачу електроенергії призведе до зростання собівартості продукції хімічної промисловості та змусить знижувати витрати за рахунок звільнення працівників. «Ми рахуємо кожну копійку, хімія з 2016 року по 2019 рік вісім тисяч робочих місць вже втратила. Ми конкуруємо і знаходимо якісь внутрішні резерви, але це важко», – пояснює Гольченко.
За словами гендиректора Федерації роботодавців транспорту України Володимира Гусака, підвищення тарифу на передачу струму найсильніше вдарить по державних компаніях, які і без цього перебувають у скрутному фінансовому стані. Загалом непобутові споживачі змушені будуть сплатити додатково 8,8 млрд грн.
Але звідки вони візьмуть ці гроші, якщо за три квартали 2020 року промислове виробництво скоротилося на 7%; ВВП (за оцінкою Мінекономіки) – на 5,5%. Експорт за січень-серпень зменшився на 6,6% або на $2,4 млрд. Збитки промислових підприємства за перше півріччя склали 72,4 млрд грн. «Лідирують», на жаль, підприємства базових галузей – хімічної та металургійної.
При цьому ситуація і надалі стрімко погіршується. За даними НБУ, в жовтні 2020 року падіння індексу виробництва базових галузей прискорилося до 7,9%. Для порівняння: у вересні воно становило 6,8%.
Пересічні українці теж відчувають на собі фінансову кризу. Так, реальні поточні доходи населення в першому півріччі впали на 7,3%. А кількість безробітних за перше півріччя збільшилася на 180 тис. осіб (це разом узяте населення Ужгорода та шахтарського Червонограда). Але ця цифра – лише за офіційними підрахунками тих, хто став на облік в центрах зайнятості. Насправді ж, за даними рекрутерів, безробітних у десятки разів більше.
Попереду, вірогідно, новий суворий карантин – «новорічний локдаун». Нові проблеми і витрати, пов’язані з пандемією. І подальше падіння виробництва і ВВП. Гіршого моменту для додаткового тарифного обтяження економіки важко було знайти, констатують економісти.
На вулицю Смоленську у столиці – під НКРЕКП – скоро можуть підтягнутися звільнені робітники та підприємці
При цьому НКРЕКП не доклала свого часу зусиль для, наприклад, припинення схем «торгівлі повітрям», коли на цьому наживалися окремі приватні трейдери, а збитки отримували виробники електронергії, в т.ч. державні (той же «Енергоатом» за три квартали отримав збиток у сумі 5,3 млрд грн). Регулятор не працює над тим, щоб дозволити державним виробникам струму продавати більші, ніж дозволено зараз, обсяги електроенергії на відкритому ринку, а вигадує «компесаційні механізми», які створюють ще складніші проблеми для всієї економіки. Нацкомісія не дає логічного пояснення такому алгоритму. Очевидно, пояснювати доведеться тоді, коли під стінами парламенту і Кабміну знову вируватимуть мітинги.
[…] Подорожчання електроенергії. Як це рішення вдарить по … […]