Українські Карпати настільки прекрасні, що у будь-який сезон туристів тут не бракує. І зовсім не обов’язково брати цілу відпустку, аби переконатися в цьому.
Погода і карантинні обмеження сприяють знайомству з горами, хоча й варто слідкувати за попередженнями синоптиків, бо погода в Карпатах дуже примхлива, пише Depo Закарпаття.
Маршрутів різної складності – безліч, вихідних і відпусток – достатньо для невеликих подорожей. У Карпатах чи не щосезону подорожувальники відкривають нові місця, з’являються і розвиваються нові туристичні об’єкти. Та є кілька місць, без яких мандрівка Карпатами буде неповноцінною. Це такий собі “маст сі” для тих, хто хоче побачити, відчути і насолодитися горами сповна, відчути їхню магію. Достатньо подорожі “одного дня”, щоб закохатися в Карпати на все життя.
1. Найвищі точки Карпат
Говерла і Петрос − найвищі точки Карпат. Не тільки мальовничими краєвидами та туристичними базами відомі ці гори. Здебільшого більшість туристів приїжджають сюди для того, щоб піднятись на гори, перевірити самого себе.
На Говерлу можна підійматись і дорослим, і малим, а от на Петрос − вершина для більш фізично підготованих. Та й добратись до неї важкувато, але зусилля того варті. Звідти відкривається неймовірний краєвид на гори, міжгір’я та на рівнину.
2. Гірські озера Карпат
Крім гір, щоб побачити найбільш цікаві місця Карпат, варто з’їздити й до гірських озер − Несамовите та Бребенескул. Перше славиться численними легендами через свою червону ріку, та й шлях від найближчої турбази займає лише дві години. Якщо ще й піднятись на хребет, то можна дійти до Бребенескулу − озера з кришталево чистою водою, де дно видно і при найбільших глибинах.
Це озеро має льодовикове походження. Довжина становить близько 140 метрів, а максимальна глибина – 2,8 метра. Живиться Бребенескул за рахунок джерела, а також таненням снігу і дощів.
Озеро Бребенескул вважається найвисокогірнішим в Україні. Віддаленість від великих промислових центрів і скупчення людей дозволяє воді в озері бути чистою і прозорою.
3. Білий Слон
Білий Слон – колишня обсерваторія на горі Піп-Іван. Це найвище розташована споруда в Україні, в якій постійно жили й працювали люди (2028 м над рівнем моря). Діяла в 1938-1941 рр.
Розташована на території Верховинського району Івано-Франківської області. Туристи полюбляють це місце за неймовірну красу та за незвичне поєднання архітектурного ансамблю з карпатською природою. Щосезону тут дивовижні краєвиди. Обсерваторію замітає снігом, вона потопає у квітах і туманах.
4. Озеро Синевир
Чи не найбажаніший і найпопулярніший об’єкт у Карпатах для мандрівників.
Синевир – найбільше озеро українських Карпат. Воно розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря і входить до складу Національного природного парку “Синевир”.
Площа озера дорівнює близько п’яти гектарам, середня глибина становить 8-10 м, а максимальна – аж 22 м. Через те, що Синевир причаївся високо над рівнем моря та є досить глибоким, то навіть у найтепліші дні лише поверхня озера прогрівається до помірно теплої температури, решта ж не те, що холодна, а крижана. Оскільки озеро входить до Національного природного парку, то купання та вилов в риби в ньому заборонені.
На дні озера Синевир є отвір, який служить своєрідним природним регулятором рівня води, завдяки якому озеро не виходить з берегів навіть під час найбільших паводків. А легенди про озеро Синевир – це насамперед милі історії про кохання, які сприяють туристично-весільному бізнесу на берегах озера. Туристу неодмінно розкажуть зворушливу історію про Синь і Вир.
Та лише озером подорож у цю місцину не обмежиться, бо нацпарк “Синевир” та реабілітаційний центр для ведмедів “притягнуть” до себе не слабше.
5. Гірський масив Ґорґани
Це – система гірських хребтів Українських Карпат. Розташований в Івано-Франківській та Закарпатській областях.
Ґорґани різні: неприступні, лагідні, суворі і фантастично красиві.
Масив простягається на 80 км з північного заходу від Вишківського (Торунського) перевалу (941 м) на південний схід до Татарського (Яблуницького) перевалу, ширина становить близько 40 км. На заході долини Мізунки і Ріки відмежовують їх від Бескидів, а на сході долини Прутця й Прута – від Чорногори та Покутсько-Буковинських Карпат. Ландшафти Ґорґан характеризуються доволі своєрідною будовою: мають не дуже великі висоти (в середньому 1400–1500 м), однак зі значними перепадами.
