Два роки тому парламент надав можливість місцевій владі суттєво підвищити підзвітність, ефективність роботи та реально запобігати корупції в комунальних підприємствах громади. Міські ради отримали право утворювати колегіальні органи управління підприємствами – наглядові ради.
Закон зобов’язує, щоб членами таких органів управління були не лише службовці чи депутати, але й незалежні члени. Для Івано-Франківська питання створення наглядових рад в комунальних підприємствах досі залишається відкритим. Законодавчі бар’єри подолано, не вистачає лише політичної волі у мерії.
Комунальні підприємства в Україні часто надають життєво важливі послуги населенню, такі як водопостачання, вивіз сміття, послуги з перевезення чи житлові послуги. Комфортне проживання мешканців залежить від того, наскільки такі КП якісно та ефективно виконують свою роботу. Переважно у комунальних підприємствах відбувається величезний рух коштів, на балансі дорога техніка, працюють сотні працівників, а міський бюджет регулярно передає підприємствам величезні суми коштів платників податків. Керівників таких КП призначає міський голова на власний розсуд, часто за партійною ознакою, а ефективний контроль наразі відсутній. Адже складно повірити в те, що міський голова буде справді контролювати діяльність свого однопартійця з мандатом депутата міської ради.
Наразі комунальні підприємства в Україні переважно не ефективні. Це безконтрольні структури, які постійно підживлюються дотаціями із міського бюджету. Дуже часто такі підприємства політики використовують як інструмент політичної корупції та адміністративний ресурс під час виборчих кампаній.
Для того, щоб покращити систему управління підприємством, забезпечити якісний контроль та запобігати корупційним ризикам, в інших країнах існує практика утворення в державних та комунальних підприємствах наглядових рад. Такі органи утворюються не лише в країнах ЄС, але й в успішних державах Азії та Латинської Америки. В 2016 році Верховна Рада прийняла закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності”, який дає можливість створення у комунальних підприємствах колегіальних органів управління – наглядових рад.
Наглядова рада за своїми функціями є органом стратегічного управління. У разі її створення саме вона обирає керівника підприємства, а міський голова призначає його на посаду. Це робиться для того, аби відійти від політичного принципу призначення керівників комунальних підприємств. Також наглядова рада контролює та спрямовує діяльність керівника підприємства, який ним керує оперативно.
Створювати наглядові ради належить до компетенції міських обранців. У разі створення наглядової ради рішенням сесії до неї мають входити представники команди міського голови, депутатського корпусу та незалежні члени. Переважно такі колегіальні органи управління складаються з невеликої кількості членів – від 5 до 9. Винагороду за свою діяльність вони отримують за кошти підприємства виключно у разі досягнення визначених показників.
Є кілька міфів про наглядові ради в комунальних підприємствах, зокрема:
- “Наглядові ради – це консультативно-дорадчі органи, як громадські ради”
Насправді наглядові ради – це колегіальні органи управління, які ухвалюють обов’язкові до виконання підприємством рішення. Повноваження, права та обов’язки таких органів визначає сесія міської ради.
В Івано-Франківську ще за каденції Віктора Анушкевичуса були створені консультативно-дорадчі органи при частині комунальних підприємств, які фактично жодних повноважень не мали і, як наслідок, ефективно не функціонували. Наприклад, консультативні органи існують при КП “Івано-Франківськводоекотехпром“, КП “ЄРЦ” (зараз КП “МІУК”) та КП “Електроавтотранс”. Проте на практиці більшість з таких органів не працюють та існують лише на папері.
- “Членами наглядових рад повинні бути лише громадські активісти або депутати”
Наглядова рада як колегіальний орган управління повинен бути збалансований та складатись із представників різних середовищ. Відповідно, найкраще, якщо це будуть представники міського голови, депутатського корпусу та незалежні члени, до яких у суспільстві є довіра. Останніми можуть бути люди, які не пов’язані ані із самим підприємством, ані з його керівництвом. Проте якщо наглядова рада складається виключно із службовців чи виключно із депутатів або представників ГО, то результативності і ефективності від неї очікувати не варто. Наприклад, міський голова Руслан Марцінків до наглядової ради новопридбаного ПрАТ “Івано-Франківський локомтиворемонтний завод” включив трьох своїх заступників. Чи зможуть вони ефективно контролювати діяльність керівника підприємства – депутата міської ради Руслана Терешка? Питання риторичне.
- “Члени наглядових рад повинні працювати безоплатно, тому неможливо залучити фахівців”
Практика інших країн показує, що члени наглядових рад працюють за винагороду, адже більшість з них є професіоналами. У разі створення наглядової ради комунальному підприємству можна укладати із її членами цивільно-правові договори та виплачувати винагороду за виконання функцій члена наглядової ради у разі досягнення визначених результатів. Важливо пам’ятати, що для того, аби фахівцям було цікаво брати активну участь у роботі наглядової ради, потрібно, щоб в неї були певні повноваження. Це робиться для того, аби зусилля наглядової ради не витрачались намарно і вона могло впливати на стратегічний розвиток підприємства.
В Івано-Франківську перші невеличкі кроки для реформування КП міська влада вже зробила. Щороку керівники комунальних підприємства звітують про те, на що витратили статутний капітал підприємства, який, у свою чергу, поповнюється із міського бюджету. Так, за ініціативи Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою міська рада визначила інформацію, яку підприємства зобов’язані публікувати. А в 2016 році мерія провела зовнішній аудит КП “Електроавтотранс” та КП “МІУК” за 2014 – 2015 роки.
Проте в Івано-Франківську вже більш як рік міський голова Руслан Марцінків розробляє проекти рішень для утворення наглядових рад при комунальних підприємствах. Втім примірні тексти вже давно розроблені та оприлюднені як Інститутом Політичної Освіти, так і Центром “Ейдос”.
Складається враження, що міського голову повністю влаштовує якість роботи всіх комунальних підприємств міста. Хоча насправді сфера надання муніципальних послуг в Івано-Франківську потребує підвищення ефективності.
Також про це свідчать результати щорічного опитування, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг” від імені Міжнародного республіканського інституту, яке показує ставлення громадян до місцевого самоврядування і муніципальних послуг. За індексом оцінки якості обслуговування та послуг у місті Івано-Франківськ зайняв 9-ту позицію серед інших регіонів країни. Так, згідно з дослідженням в Івано-Франківську лише 7% жителів на відмінно оцінюють якісь надання послуг з водопостачання. Прибиранням дворів та прибудинкових територій задоволено 6% громадян, а транспортною інфраструктурою – лише 2%.
Місцеві комунальні підприємства переважно є збитковими структурами, які потребують постійного вливання коштів з міського бюджету. Такі підприємства та їхнє майно належать громаді міста, натомість проконтролювати їхню діяльністю вкрай складно. Ефективна робота наглядової ради здатна зробити комунальне підприємство потенційно більш рентабельним, конкурентним, а головне – відкритим для громадськості. Можливо, депутатський корпус виявить ініціативу та утворить наглядову раду хоча б на одному КП міста. Адже перевага такого колегіального органу управління очевидна. Натомість утворення справжніх наглядових рад досі залишається, на жаль, більше політичним, аніж управлінським рішенням.
Тетяна Черниш, Тарас Случик