Серед тих, кого 3 січня вдалося визволити з російського полону, опинилася українська бойова медикиня Галина Федишин. За словами командира Окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Сергія Волинського, вона стала останньою дівчиною-морпіхом, яка до цього часу перебувала за ґратами московських катів.
Кореспондентка Оксана Іванець особисто знайома з Галиною — вони кілька разів перетинались в окопах на Маріупольському напрямку взимку 2020 року.
Тому АрміяInform вирішила трохи розповісти про бойову медикиню, яка пройшла пекло боїв за завод Ілліча та «Азовсталі» в Маріуполі у 2022 році, а також 20 місяців російського полону.
Галина родом з Івано-Франківщини. Дівчина походить з багатодітної родини. Її батьки виховали п’ятеро синів та чотирьох доньок. Батько й мати нащадкам відмалечку прищеплювали моральні цінності, привчали їх до самостійності та відповідальності.
Про військову службу Галина міркувала ще під час навчання в медичному технікумі. Адже її брат на той момент вже носив український однострій. Крім того, навчальний заклад, де вона опановувала медичну справу, постійно допомагав медикам Житомирського військового госпіталю.
Бойова медикиня згадувала, що до війська потрапити було нелегко — занадто маленькою та тендітною вона була за статурою.
Ніхто не вірив, що я зможу витримати виснажливу службу в окопах, — з усмішкою згадувала Галина.
Контракт зі Збройними Силами України дівчина підписала 2016 року – після того, як рік пропрацювала медичною сестрою в цивільній лікарні рідного міста.
У жовтні того ж року у складі лікарсько-сестринської бригади Вінницького мобільного госпіталю Галина опинилася на Луганщині. Тут вона брала участь в евакуації поранених бійців і наданні першої допомоги.
Були випадки, коли доводилося брати участь у восьми операціях за ніч, — згадувала дівчина. — Бригада медиків працювала як єдиний механізм — злагоджено й оперативно. Нашими зусиллями було врятовано життя багатьох українських військовослужбовців.
Згодом Галина приєдналася до лав Окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського, де на посаді бойової медикині продовжила рятувати життя українських військових. В окопах на лінії розмежування на Донеччині дівчина зустріла своє кохання – морпіха Миколу…
Під час нашої зустрічі взимку 2020-го пара ділилася, що між командно-спостережним пунктом, де служила Галина, та позицією Миколи було якихось кількасот метрів. Але через постійну зайнятість і ворожі обстріли подружжя не бачило одне одного по 2-3 доби. Майже все особисте спілкування відбувалось у телефонному режимі.
Не раз траплялось, що Микола передає по рації, як у них щось відбувається, а я все чую та місця собі не знаходжу. Бувало й навпаки, що до наc прилітало, а він нервує… Та ми знали, на що йшли. Як би страшно один за одного не було, обходимось без принизливих спроб випхати одне одного з передової, — розповідала бойова медикиня.
Велику російську навалу закохані зустріли на Донеччині. Під натиском ворога їхній підрозділ відійшов з позицій поблизу Маріуполя на територію заводу Ілліча, потім до «Азовсталі». Відомо, що під час запеклих боїв дівчина була поранена. У травні 2022 року вона разом із чоловіком та іншими побратимами вийшла з «Азовсталі»…
Микола повернувся з полону кілька місяців тому. За російськими ґратами у пари не було можливості бачитися. Він лише зміг дізнатися тоді, що Галя жива.
Нам поки невідомі деталі перебування дівчини в полоні. Але в службі зв’язків з громадськістю Окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського розповіли, що дівчина виказувала свою принциповість, розмовляючи з російськими катами українською мовою. Ті, аби морально зламати дівчину, декілька разів імітували її вивезення на обмін, але потім повертали назад до місця утримання.
4 січня відбулася зустріч закоханих після 20 місяців розлуки. Микола зробив Галині пропозицію… Подружжя морпіхів довело, що справжні почуття не знають перешкод, навіть коли це пекло на землі!
