Мешканці Яремчанської громади на громадських слуханнях минулого тижня підтримали будівництво ВЕС у Микуличині, аргументуючи це економічною вигодою, екологічністю та поширеністю вітрової енергетики в Європі.
Втім, багато екологів і місцевих активістів виступають проти будівництва. У першу чергу – через можливі негативні наслідки для довкілля на Ліснівському хребті, де й планують розмістити вітряки, пише Репортер.
«Сходіть востаннє на хребет»
Вітрові електростанції у Микуличиі планують збудувати на висоті до 1200 м, на полонинах, де зараз випасають овець. Запланована потужність 15-20 вітряків, які планують збудувати на хребті, – до 110 МВт. Загалом територія, на якій зведуть вітряки, розташована в межах села Микуличин на ділянках Товстий, Сиголка, Гордя.
Інформація про майбутнє будівництво привернула увагу журналістів та активістів. Наприклад, блогер Олександр Бондаренко, автор популярного тревел-проєкту «Капітан Дзеброня», каже – майбутня електростанція зруйнує Ліснівський хребет.
8 березня відбулися громадські слухання, які фактично віддали Ліснівський хребет під забудову вітрякам, – каже «Капітан Дземброня». – І таким чином ще один куточок Карпат втрачає свій туристичний потенціал – там крутезні місця, не було багато туристів. Неподалік – орнітологічний заказник. Але по накатаній схемі вони поступово захоплюють Карпати, а ми, відповідно, їх втрачаємо. Тому сходіть цього року на Ліснівський хребет востаннє, тому що такої можливості більше не буде.
А як пише журналістка Олена Мудра, в районі Сиголки та Горді є пʼять обʼєктів природно-заповідного фонду: нацпарки «Карпатський» та «Гуцульщина», орнітологічний заказник «Пожератульський», заповідне урочище «Пересліп» і ботанічна памʼятка природи «Резерват сосни кедрової європейської». Також неподалік є праліси, які є теж захищені законодавством.
Гроші – громаді, електрика – області
Взяти ділянки комунальної власності в оренду майже на 50 років планує команія «Яремче Вінд Енерджі». Товариство з обмеженою відповідальністю зареєстроване у селі Микуличин 26 лютого 2026 року – якраз через кілька днів після повідомлення про громадські слухання. За словами голови Яремчанської громади Андрія Мироняка, це було його вимогою, щоб фірма-виконавець була зареєстрована тут.
Керівницею компанії зазначена Сніжана Компаненко, про неї немає інформації у реєстрах. Засновницею вказана киянка Оксана Давиденко. Судячи з Prozorro, вона була депутаткою від «Партії регіонів» у Титарівській сільській раді на Луганщині. Також вона є засновницею ТОВ «Енергія Закарпаття», зареєстрованої рівно за рік до прикарпатської компанії.
Як каже Андрій Мироняк, компанія «Яремче Вінд Енерджі» планує витратити на будівництво ВЕС у громаді 200-300 млн євро. А перед зведенням вітряків інвестори пообіцяли відремонтувати 12 км дороги у Микуличині.
І інвестори виходили на мене, і в нас раніше такі думки були. Так що все співпало, – каже Андрій Мироняк. – Спочатку ми провели обговорення, яка буде користь для громади. І коли всі процедури пройшли, провели громадські слухання. Там громада проголосувала позитивно. Тож далі ми рухаємось за процедурою, згідно з законодавством.
За словами Андрія Мироняка, наступні процедури – внесення змін до генплану, потім дослідження екологів, які триватимуть щонайменше рік, адже їх треба проводити у всі сезони.
За попередніми розрахунками, каже Андрій Мироняк, громада буде отримувати 50-70 млн грн на рік.
Зараз на Прикарпатті є лише одна вітрова електростанція – у Вигоді. За словами директора департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури Івано-Франківської ОВА Сергія Подошви, її вклад у економіку області невеликий. Натомість задекларовані 110 мВт ВЕС у Микуличині – це вже вагомо.
Загальна потужність ВЕС у Вигоді – 6,4 мВт. Її почали зводити у 2017 році, першим етапом було 0,6 мВт, а 5,8 мВт ввели у 2022 році, – каже Сергій Подошва. – Будь-яке альтернативне джерело енергії є важливим для область. Специфіка сонячної енергії – що взимку її дуже мало. А вітрова електроенергія, якщо добре вивчити місце її розташування, може дати добру генерацію.
Будувати краще на рівнині
Вітрова енергетика — це екологічно чисте, відновлюване джерело енергії, яка ще й є вигідною через низьку собівартість. Серед недоліків – непостійність генерації, адже вона залежить від погодніх умов, а також потреба великих початкових інвестицій та зміна традиційного ландшафту регіону.
За словами еколога Української природоохоронної групи Петра Тєстова, хоч вітрові електростанції не є шкідливими для довкілля, саме їхнє будівництво може зашкодити території, на якій вони розміщені.
Ми виступаємо проти будівництва на територіях, які мають особливу природну цінність. До таких відносяться, наприклад, усі високогірні території, вище 1000 метрів, території природно-заповідного фонду, території, де для будівництва ВЕС треба вирубувати старі ліси, території з великою кількістю червонокнижних видів тощо, – каже Петро Тєстов. – Бо будівництво ВЕС – це не просто поставити вітряки. Під них треба збудувати дороги – достатньо широкі, аби завезти лопаті, – побудувати ЛЕП тощо. Тобто це значне втручання, трансформація і фрагментація екосистеми. Високогірних територій в Україні дуже мало, тож краще будувати на рівнинах. Наприклад, зараз, за даними реєстру з оцінки впливу на довкілля, на рівнині на різних стадіях реалізації перебуває більше 40 проєктів будівництва ВЕС.
Європейський секретаріат енергетичного товариства розробив карту для чотирьох областей України, у тому числі для Франківщини. Там позначені місця, де рекомендується будувати ВЕТ – і це не гірська місцевість.
Ліснівський хребет є цінним для біорізноманіття не тільки через те, що він високогірний і на ньому містяться природні оселища (ділянки, де існують певні види флори і фауни – авт.), які охороняються відповідно до Бернської конвенції, – каже Петро Тєстов. – Також цей хребет розташований хоч і в доволі заселеній частині Карпат, але все-таки на значній відстані від населених пунктів, і не є таким урбанізованим – відповідно є цінним для біорізноманіття.
Найближчим часом Петро Тєстов разом з іншими екологами планує провести експедиції на Ліснівський хребет, щоб зібрати більше інформації про його цінність, яку потім покажуть суспільству.
Бізнес будує вступереч закону
Як пояснює екологиня міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Катерина Полянська, зведення вітрових електростанцій складається з кількох етапів: будівництво, введення в експлуатацію, безпосередньо робота, а потім демонтаж. Будівництво доріг з твердим покриття, якими завозитиметься важка техніка, негативно вплине на прилеглі полонини.
Залежно від кількості вітрових установок, будівництво може тривати до декількох років. Буде здійснюватися потужний вплив на екосистему і сама полонина виглядатиме як будівельний майданчик, – говорить Катерина Полянська. – Такою, як місцеві мешканці звикли її бачити, вона уже не буде. Також спостерігатиметься шумове і світлове забруднення, що матиме вплив на популяції диких птахів, кажанів.
За словами екологині, прикладом може бути полонина Руна на Закарпатті, де зараз зводять ВЕС. Там можна побачити прокладені дороги, роботу важкої техніки, будуівництво фундаментів станції. Як наслідок – знищується ґрунтовий покрив, рослини.
Місцевій владі варто задуматися про вплив на туризм, – каже Катерина Полянська. – Адже це місце буде втрачене для походів у гори. Але головне – шкода горам, яких у нас не так багато. Адже Карпати займають близько 4% від території України, високогірні території – ще менше.
Попереду у виконавців ще важливі процедури – оцінка екологічного впливу на довкілля, стартегічна екологічна оцінка. Втім, навіть якщо проєкт не відповідатиме нормам, не факт, що держава захистить інтереси природи.
На жаль, зараз бізнес будує всупереч чинному законодавству, – каже Катерина Полянська. – Висновок, що на полонині Руна можна будувати, видали у 2026 році, а самі роботи почали ще у 2025 році, без належних перевірок. Якби перевірки проходили чесно, жодної ВЕС у Карпатах не було б. Бо ці території є місцями зростання рідкісних видів, беруть початок струмочки, поруч – заповідники. Але забудовники нехтують цим – прокладають дороги і вирубують праліси.
