Гуцульщина понесла важку втрату. На 77-му році життя не стало Петра Сіреджука — відомого дослідника краю, краєзнавця, доктора історичних наук, науковця та патріота України.
Петро Сіреджук присвятив багато років вивченню історії, культури та старожитностей Гуцульщини й Прикарпаття. Його часто можна було зустріти в архівах і книгозбірнях, де він продовжував науковий пошук та працював із документами минулих століть, повідомляє Гуцульське товариство у Львові.
Життя, присвячене історії та краєзнавству
Петро Сіреджук народився 23 листопада 1949 року в селі Космач Косівського району в гуцульській селянській родині. Закінчив історико-педагогічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту.
У різні роки працював учителем історії та географії, служив в органах внутрішніх справ у Львові, викладав у Львівському інституті внутрішніх справ. Із 2004 року працював в Івано-Франківському інституті менеджменту ТНЕУ, а з 2008-го — провідним фахівцем відділу історії науково-дослідного Інституту історії, етнології і археології Карпат Прикарпатського національного університету.
Науковий шлях Петра Сіреджука
У 1989 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. У 2010 році став доктором історичних наук, захистивши дисертацію на тему соціально-економічного становища та культурного життя німецької меншини Східної Галичини у 1920–1930-х роках.
Значну частину своїх досліджень науковець присвятив історії та старожитностям Гуцульщини. Він вивчав документи з історії Прикарпаття середньовічного періоду, зокрема ті, у яких містяться перші згадки про населені пункти краю.
“Петро Сіреджук був організатором трьох археологічних експедицій із дослідження пам’яток Косівщини, учасником численних наукових конференцій, симпозіумів, конгресів, Всесвітніх гуцульських фестивалів та етнофестивалю “Великдень у Космачі”, – йдеться у дописі.
Його науковий доробок налічує 190 наукових праць та близько 400 історико-краєзнавчих публікацій. Він був співавтором колективних монографій «Гуцульщина», «Старожитності Косівщини», «Старожитності Гуцульщини», довідника «Населені пункти Косівщини», а також видань «Історії Гуцульщини».
Коло його наукових інтересів охоплювало археологію, археографію, біографістику, гуцулознавство, демографію, етнологію, історію, картографію, краєзнавство, культурологію, ономастику, фольклористику та топоніміку.
Окреме місце у громадській діяльності Петра Сіреджука посідала Гуцульщина.
У 1991 році він разом із побратимами став співзасновником суспільно-культурного товариства «Гуцульщина» у Львові. Також був членом редколегії журналу «Гражда».
Науковця відзначали премією імені Івана Крип’якевича, він був стипендіатом Польської академії наук та Королеви Ядвіги Ягеллонського університету в Кракові, Інституту Гердера в Німеччині. Був почесним членом Спілки краєзнавців Прикарпаття та лауреатом літературно-мистецької премії імені Марка Черемшини. Також був постійним членом Гуцульського дослідницького інституту в Чикаго та очолював історико-краєзнавчу секцію Регіонального об’єднання дослідників Гуцульщини.
Після себе Петро Сіреджук залишив значну наукову та краєзнавчу спадщину, яка продовжуватиме зберігати пам’ять про історію Гуцульщини та її людей.
Вічна пам’ять видатному досліднику, науковцю та патріоту України.
Щирі співчуття рідним, близьким, колегам і побратимам Петра Сіреджука

















