Від початку повномасштабного вторгнення компанія, яку заснували уродженці Донеччини, Івано-Франківщини та Дніпра, створила понад 250 тисяч виробів тактичного спорядження у Коломийському районі на Івано-Франківщині.

Серед них — плитоноски, розвантажувальні системи, підсумки та елементи балістичного захисту.

Загалом на підприємстві виготовляють понад 300 видів спорядження для бійців, а також захист для службових собак.

Кожен виріб тестують військовослужбовці. Враховуючи їхній досвід і потреби, команда підприємства постійно вдосконалює моделі.

Про те, як облаштовували виробництво, виготовляли перші плитоноски та створювали тактичне спорядження не лише для бійців, а й для собак, читайте у матеріалі Суспільного.

“Не було технолога, не було машинок, не було тканини — була тільки ідея і бажання допомогти”

Виробництво тактичного спорядження заснували переселенці з Донецької області Ганна Янковець та Григорій Бердніков разом із підприємцем із Прикарпаття Петром Тимківим та фахівцем із Дніпра Аркадієм Кацом. З перших днів повномасштабного вторгнення вони шукали спосіб бути корисними і вирішили створювати спорядження для військових, розповідає Ганна Янковець.

Ганна Янковець, Петро Тимків, Григорій Бердніков, Аркадій Кац

“Ми припускали, що все-таки війна може початися, тому що маємо цей досвід. Ми родом з Донецька, з регіону, який зараз окупований. Виїхали ще у 2014 році і вже тоді розуміли, чого хоче ворог. Тому події 2022, мабуть, не були для нас такою новиною. У нас були зібрані валізи, і з початком повномасштабного вторгнення ми приїхали сюди, в Коломию”, — каже Ганна Янковець.

Ганна Янковець

З її слів, у команді працюють люди з досвідом у різних галузях — від харчової до важкої промисловості. Швейна справа для них була новою, однак це не стало перешкодою для початку роботи.

“Не було технолога, не було машинок, не було тканини — нічого не було. Була тільки ідея і бажання допомогти. Ми розуміли, що цей продукт потрібен, і якщо ми хочемо, то знайдемо можливість організувати виробництво”, — говорить Ганна Янковець.

У березні 2022 року до команди долучився технолог Олексій Юскевич із Харкова. Чоловік з 2014 розробляв тактичне спорядження для військових як волонтер.

“Він вісім років шив спорядження для своїх друзів на передовій, привозив їм, отримував зворотний зв’язок: що зручно, що ні, що потрібно змінити. Потім повертався і доробляв. Олексій чітко розумів: це не мають бути вироби “аби були”, це мають бути речі, які реально допомагають: не горять, витримують навантаження, розвантажують плечі і дають можливість виконувати бойові завдання”, — розповідає Ганна Янковець.

Тактичне спорядження, люди

“Дівчата плакали від складності, бо це зовсім інший рівень виробів”

Першими на підприємстві виготовили плитоноски. Матеріали довелося шукати за кордоном. Ганна Янковець каже, що досі більшість сировини для створення спорядження — не українського виробництва.

“На той момент в Україні не було тканини для таких виробів. Це — спеціальна кордура. І ми, чотири родини, буквально скинулися останніми грошима і замовили її в Америці. Коли вона нарешті приїхала, ми просто святкували, бо це означало, що можемо почати”, — згадує підприємниця.

Тактичне спорядження, Коломия

Виробництво запускали у співпраці з невеликим швейним цехом. Ганна Янковець пригадує: робота була складною і вимагала нових навичок.

“Це — дуже цупка тканина, яку ще треба вміти пошити так, щоб це дійсно працювало. Дівчата плакали від складності, бо це зовсім інший рівень виробів. Але нам вдалося запустити перші плитоноски”, — каже Янковець.

Виробництво, Івано-Франківщина

“Ми виїжджаємо на полігони або в місця базування підрозділів і там разом тестуємо спорядження”

Зараз команда працює як “лабораторія” — постійно тестує, змінює та вдосконалює спорядження, пояснює співзасновник виробництва Аркадій Кац. Він каже: вироби постійно перевіряють військовослужбовці і своїми відгуками діляться з виробниками.

“Кожен відгук ми бачимо. Для нас це можливість вчитися і покращувати наші продукти. Ми не перебуваємо в тих умовах, у яких перебувають військові, тому намагаємося максимально протестувати все, що можемо, і врахувати їхній досвід. Ми виїжджаємо на полігони або в місця базування підрозділів і прямо там разом тестуємо спорядження, збираємо зворотний зв’язок, допрацьовуємо виріб, поки не створимо продукт, який працює так, як потрібно”, — говорить Аркадій Кац.

Аркадій Кац

Він додає: після того, як отримують відгуки від військовослужбовців, намагаються якомога швидше покращити спорядження.

“Ми не можемо довго реагувати. Війна йде зараз. Ми можемо внести зміни в продукт буквально за кілька днів — і вже через три дні оновлений виріб буде на складі”, — пояснює підприємець.

“Собаки теж виконують дуже небезпечну роботу”

Серед розробок підприємства — спорядження для військовослужбовиць. Під час створення таких виробів у компанії враховують анатомію жінок, щоб їм було якомога комфортніше.

Тактичне спорядження, військова

Окрім цього, розробили спеціальне тактичне спорядження для службових собак. Є різні розміри і різновиди. Все залежить від породи собаки та того, яке завдання стоїть перед твариною.

“Собаки теж виконують дуже небезпечну роботу у розмінуванні, пошуку. Вони рятують життя, тому теж мають бути захищеними. Але це складно: треба враховувати рух, вагу, анатомію, навіть поведінку тварини”, — каже Аркадій Кац.

Собака, тактичне спорядження

“Питання навіть не в бізнесі, а в тому, чи ми б залишилися людьми, якби не зробили цього”

Аркадій Кац пояснює, для всієї команди якість спорядження — це найважливіше. Воно має бути зручним та функціональним.

“Спорядження не може мати жодних альтернатив. Воно має бути зроблене з матеріалів, які витримують найважчі умови, і спроєктоване так, щоб не заважати, а допомагати. Бо це може коштувати життя і здоров’я військового”, — каже чоловік.

Працівники, Івано-Франківщина

Для команди виробництво не лише про бізнес, додає Ганна Янковець. Вона каже: хоч робота дуже складна, увесь колектив розуміє, що своїми вміннями і знаннями допомагає військовим наблизити перемогу України.

“Це — дуже інтенсивна робота від ранку до ночі. Але це дає відчуття, що ми можемо допомогти і створюємо щось справді потрібне. І питання навіть не в бізнесі. Питання в тому, чи ми б залишилися людьми, якби не зробили цього”, — каже Ганна Янковець.