Porto Franko не підлягає цензурі – організатори оприлюднили маніфест

“PORTO FRANKO – це вільний порт актуального мистецтва, який надає артистам з усього світу свободу висловлювання, а публіці – свободу сприйняття / прийняття / участі / занурення”.

Про це написав арт-директор заходу Ілля Розумейко, інформує Репортер.

За його словами Porto Franko виступає:

• проти насильства, ненависті, ворожнечі, тоталітаризму та дискримінації.
• за роздільне сортування сміття, безкоштовний вай-фай, припинення вирубки лісів, та подальшу трансформацію класичної музики і традиційного театру в бік мультимедіальності та перформативності.
• за актуальне мистецтво як єдину можливу мову порозуміння між націями, народами, расами, штучними кланами, та іншими перманентно ворожими спільнотами.

Далі без змін текст автора:

PORTO FRANKO спирається на глибокі сакральні традиції, поєднуючи усі світові вірування в єдину панрелігійну месу: від старозаповітної опери-реквієм “ЙОВ” у 2016 році, та ісламської медитації із традиційним “Аллаху Акбар” у 2017, до космогонії Карлгайнца Штокгаузена та солоспівів Christe Eleison в опері #AEROPHONIA у 2018.

З часів заснування (2010), місцева політика, мери та депутати, політичні партії та кандидати, радикальні та християнські громадські організації, обурені містяни та некотрольовані анархісти, віряни та атеїсти, праві та ліві, галицькі бізнесмени та пострадянські функціонери є учасниками, перформерами, акторами, специфічною частиною масштабної метаопери PORTO FRANKO.

▻ PORTO FRANKO і оголене людське тіло

PORTO FRANKO є частиною великої історії світового мистецтва, де людське тіло – надважливий медіум та засіб висловлювання: від печерних малюнків до перформансів Марини Абрамович.

▻ PORTO FRANKO і гумор

Гумор, гротеск та епатаж є невід’ємними складовим європейської історії – від творів Франсуа Рабле до текстів гурту ХЗВ. Суспільство, яке не здатне сміятись над собою в найрадикальніший спосіб, незабаром перетвориться на Радянський Союз або Північну Корею.

▻ PORTO FRANKO і бейджі

Звання та бейджі ARTIST / VOLUNTEER / ORGANIZER PORTO FRANKO є довічними і не підлягають поверненню. Журналісти, які шумлять під час виконання складної музики, без дозволу лізуть в сценічний простір, а також голосно клацають фотоапаратами позбавляються статусу PORTO FRANKO / PRESS, а їх бейджі оголошуються недійсними.

▻ PORTO FRANKO не підлягає цензурі

PORTO FRANKO існує в паралельній реальності Івано-Франківська та Галичини, і випереджає оточуючі його суспільно-політичні процеси на 30-35 років.

▻ Про PORTO FRANKO та Івано-Франківськ словами Тараса Прохаська:

“Ідеальне місто. Як з рисунка. Як літографія. Його варто було захищати і не здавати, цей порт Франківськ. Але воно не встояло — як завжди — від власного, внутрішнього напору”

За словами організаторів, міжнародний фестиваль актуального мистецтва Porto Franko 2018​ заснований 2010 року як міждисциплінарна платформа, що репрезентує актуальне мистецтво України та світу.

Кожен проект фестивалю є визнаним мистецьким твором або акцією, підібраним у програму фестивалю фахівцями-кураторами. Філософією фестивалю є створення простору вільного порту вільних людей. Тому до Івано-Франківська приїжджають топові митці України та світу – Домінік де Війєнкур (Франція, 2010), Ута Кільтер (Україна, 2011), Владислав Троїцький (Україна, 2016), Еймунтас Някрошюс (Литва, 2017, 2018), Влодзімєж Станєвський (Польща, 2017), Ганс ван Коолвіжк (Нідерланди, 2017) та інші.

Також команда фестивалю запевняє, що він став платформою для нового самовираження та нового простору проектів класиків “станіславського феномену” – українських письменників, завдяки яким сьогодні маємо дискурс нової актуальної літератури. Це Тарас Прохасько, Юрій Андрухович, Юрко Іздрик, Володимир Єшкілєв.

2018 рік, незважаючи на його виклики, став проривом для фестивалю та його команди.

Ми не лише знову відкрили мистецький авіа-порт, який прийняв понад 60 тисяч відвідувачів, а й репрезентували контент якісно нового рівня. Зокрема, до України вперше завітав класик литовського театру Оскарас Коршуновас, свій перфоманс представила топова німецька композиторка нової генерації Юлія Міхалі, завдяки фестивалю вперше в Східній Європі глядач познайомився з експериментальним балетом австрійського хореографа Сімона Маєра та арт-проектом американського художника Брайяна Фернандеса-Халлорана. Окрім гучних імен найкращих митців України і світу, наша команда реалізувала справді неймовірний проект – футуристичну оперу “AEROPHONIA”, у якій музичним інструментом став український літак-біплан АН-2.

Читайте: Президента Porto Franko викликали до поліції давати покази

Створювати і реалізовувати фестиваль – це завжди прогнозовані та непрогнозовані ризики.

Адже ми зі своїм контекстом входимо на територію усталених традицій, а почасти навіть перетворюємо цей простір за імпровізованим сценарієм. Однак якщо ми беремо відповідальність за цей рух, за філософію вільних людей, то ми ідемо до кінця. Бо це – #ВільнийПорт.

Актуальне мистецтво – це теж завжди експеримент і ризик. І вони завжди виправдані, адже саме вони в перспективі кількох років визначають майбутнє навіть не окремих країн, не окремих спільнот – загального суспільного прогресу.

Ситуація із гуртом “Хамерман Знищує Віруси” так само ще не до кінця оцінена і проаналізована суспільством. Вона не просто спровокувала дискусії, а й розкрила перед нами непрості, як виявилося, теми для українського суспільства: моралі vs аморальності, свободи vs несвободи, дискурсу vs конфлікту.

Читайте: 250 літрів на Аерофонію. Фестиваль Porto Franko відкриють оперою для АН-2

Ми – команда фестивалю PORTO FRANKO 2018 – дякуємо усім нашим найсміливішим учасникам за неочікуваний “суспільно-політичний постмодернізм” актуального мистецтва. Ми завжди думали, що на період фестивалю Івано-Франківськ з його мешканцями і гостями перетворюється на простір вільного порту, однак 2018 року PORTO FRANKO розширився на територію вільних людей цілої України.