Російські інформаційні кампанії активно використовують соціальні мережі, маскуючись під українські групи та сторінки. Їхня мета — спочатку завоювати довіру аудиторії, а згодом поширювати проросійські меседжі, розколювати суспільство чи створювати окремі інформаційні бульбашки
Детальніше про це “Еспресо.Захід” поговорив з Ігорем Розкладаєм, який вивчає цю тему.
Основна мета – клікбейт
Як стверджує Ігор Розкладай, глобально це явище можна назвати клікбейтом. Виникає питання — з якою метою це робиться?
“По-перше, деякі сторінки активно просувають китайські секти. По-друге, є чимало сторінок, що адмініструються з різних країн, серед яких США, Індонезія та інші. У цих випадках основною метою є накручування аудиторії”, – каже він.
Читайте також: Як російські ІПСО намагаються зірвати мобілізацію в Україні
Категорії ШІ-картинок у соцмережах
Загалом тематичних, згенерованих ШІ картинок, є безліч. І їх можна розкласти по конкретних тематиках. Ігор Розкладай наводить найбільш популярні приклади, а саме:
Перша категорія контенту — “сльозлива”. Це дописи типу: “Мене ніхто не привітав”, “Я і моя бабуся”, “Я сирота” тощо. Основна ідея — викликати емоції та отримати лайки від користувачів, які співчувають таким “нещасним”.
“Подібні сторінки я називаю “голий співак, якого ніхто не любить”. Часто цей формат поширюється модераторами груп з Вірменії, і є підозри, що за цим можуть стояти росіяни. Цікаво, що такі сторінки часто використовують штучно згенеровані зображення військових — наприклад, сцени, де вони сидять за столом або обіймаються, чи подібні композиції”.
Друга категорія — сімейного або репродуктивного характеру. Це пости на кшталт: “У нас народилося четверо чи шестеро дітей” або “Ми сьогодні одружилися, побажайте нам щастя”. Тут теж йдеться про емоційний вплив на аудиторію.
Третій сегмент — пости про людей з фізичними обмеженнями, наприклад з ампутаціями. Цей формат був особливо популярний у США. Іноді для таких постів використовують реальні фотографії.
Четверта категорія — “Який я молодець”. Умовно кажучи, це історії про когось, хто зробив щось неймовірне, наприклад вирізав коня чи ціле місто з дерева. Часто це очевидно фейкові історії, але подають їх у такому стилі, ніби це справжні досягнення. Наприклад, “Мій тато — геній” або “Який розумний цей хлопчик”.
Є й інші категорії, типу випікання тощо. Найчастіше такі пости пов’язані з темою дня народження. І ця категорія доволі об’ємна.
Росіяни тестують на українцях алгоритми
Як і все, що стосується інформації, такі сторінки є небезпечними з огляду на велику можливість маніпуляції росіян. Ігор Розкладай помітив, що часто в групах у соцмережах, де для клікбейту використовують згенеровані ШІ картинки, починає з’являтися політичний контент. Туди додають відео з YouTube, інші матеріали такого плану.
“Але є ще одна специфічна тенденція, яка, на мою думку, більше стосується спроб росіян підлаштуватися під алгоритми або протестувати їх. Наприклад, коли я почав взаємодіяти з такими сторінками, мені почали пропонувати інші сторінки. Здебільшого це були американські чи інші закордонні сторінки, але присвячені російській армії. Там публікували контент про російські літаки чи військову техніку з підписами на кшталт “потужна зброя” тощо”.
Як зазначає експерт, існує категорія сторінок, які публікують провокаційний контент, зокрема політичного характеру. Наприклад, беруть фото, скажімо, Майдану в Києві або одеського узбережжя, і додають провокативні підписи типу “Крим — це Росія”. Це викликає емоційний резонанс і сприяє поширенню сторінки через взаємодії користувачів.
“Наприклад, мені почали з’являтися в рекомендаціях сторінки на кшталт “Москва”, де показували дівчат на фоні Красної площі. Придивившись, я помітив помилки: неточні локації будівель, невідповідність деталей. Це типовий приклад того, як створюють фейкові сторінки для популяризації російської пропаганди”, – каже він.
Як це працює
Алгоритми мають свою логіку, яка, звісно, є комерційною таємницею. Саме на цьому платформи заробляють гроші. Тож як саме вони працюють, ніхто вам точно не пояснить.
“Проте очевидно, що росіяни й інші намагаються вивчати ці алгоритми та імітувати певну поведінку. Наприклад, якщо ви починаєте взаємодіяти з певним типом контенту, вам починають активно просувати схожий контент. От у мене був випадок: якось зачепився за рекламу, пов’язану з медициною. Точно не пам’ятаю, як це сталося — можливо, хворів і щось шукав. Тепер у моїй стрічці постійно з’являється шахрайська реклама. Наприклад, якісь “новини”, де умовно розповідають, як лікар Тодуров потрапив у скандал чи щось таке. Це очевидні фейки, але подібної реклами в мене стало дуже багато”, – додає пан Ігор.
Як взаємодіяти з таким контентом
Ми живемо в епоху, де дедалі важче відрізняти правду від вигадки, а інструменти штучного інтелекту активно використовують для маніпуляцій. Наше завдання — залишатися уважними, критично мислити та не піддаватися на провокації.
“Я як дослідник змушений вивчати ці сторінки, але звичайним користувачам категорично не рекомендую взаємодіяти з подібним контентом. Лайки, коментарі чи будь-яка активність тільки сприяють поширенню цього контенту”, – резюмує Ігор Розкладай.
На жаль, скарги на такі дописи також не мають сенсу.
“На жаль, платформи часто не реагують на скарги, якщо контент не порушує їхніх правил спільноти. Наприклад, навіть провокативні підписи чи фейкові новини можуть залишатися доступними, бо формально не суперечать стандартам. Найкраща стратегія — просто ігнорувати їх та уникати взаємодії”, – додає експерт.
