45-річний Павло Короткий з Івано-Франківська до повномасштабного вторгнення Росії в Україну працював у будівельній галузі. Попри те, що був обмежено придатний до служби в армії, добровольцем долучився до лав ЗСУ.
На фронті Павла поранили. Медики йому ампутували руку, пише Правда.іф з посиланням на Суспільне.
Павло Короткий долучився до проєкту “Сталеві духом”, щоб розповісти про свій досвід на війні та допомогти з пошуком ресурсів на лікування фантомного болю, яким він страждає, розповіли на сторінці обласної клінічної лікарні у Facebook.
“За професією Павло — інженер-механік нафтового обладнання, закінчив університет нафти і газу. До війни працював у промисловому будівництві, пасажирських перевезеннях, був постачальником будматеріалів. Не мав до війська жодного стосунку. Попри те, що був обмежено придатний до служби в армії, пішов добровольцем захищати Україну”, — йдеться у дописі.
Павло Короткий не вважає себе героєм. Чоловік каже, що “тоді багато хто ухвалював таке рішення”. На фронт він потрапив наприкінці квітня 2022 року у складі роти контрдиверсійної боротьби.
“Ми виконували функції розвідки: тихенько зайшли, зробили, що треба, і тихенько вийшли”, — каже Павло Короткий.
30 грудня 2022 року його поранили під Гуляйполем.
“Це була контратака. Там трішки нас “відсунули”. І ми мали відбити наші позиції, але потрапили під мінометний обстріл. Я одразу зрозумів, що втрачена права рука. Коли побачив, що висить кисть лівої руки, і що кістка роздроблена, почав кричати про допомогу. На ліву руку турнікет поставив командир, на праву — медик”, — згадує Павло Короткий.
Чоловік каже, що його евакуювали через 40 хвилин, бо тривав обстріл. До евакуації боєць ішов “своїми ногами”.
“Мене просто притримували з двох боків. У ногах були уламки, але більше рука прийняла права і ліва… А “бронік” все витримав”, – розповідає військовослужбовець.
У Запоріжжі Павлові зробили операцію. Праву руку ампутували вище ліктя. Проте від першого дня він має фантомні болі.
“Постійне фантомне відчуття кисті. Це пояснити дуже важко. Я постійно чую затиснену руку. За 10-бальною шкалою біль скаче від трьох до восьми протягом дня”, — ділиться військовий.
Знеболювальні препарати він не приймає, бо “маленькі дози не діють, а великі — небезпечні”.
Після лікування, яке триває 11 місяців, Павло планує працевлаштуватися. Це залежить від того, як буде працювати ліва рука.
“Правої — нема, а протезування — це все таке умовне. У мене є механічний протез, але це — не те, що “рідна” рука, навіть пошкоджена”, — додає він.
Павло Короткий вважає, що приклад 3-річному синові й 10-річній доньці він подав: не треба боятися захищати свою Батьківщину.
