Рідні загиблого військового з Ворохти Юрія Доброцького, позивний «Связіст», збирають підписи під петицією про присвоєння йому звання «Герой України».
Юрій Доброцький загинув 22 вересня 2022 року, під час артилерійського обстрілу завданого військовими формуваннями росії. Це сталося в районі населеного пункту Берестове, Бахмутського району, Донецької області.
Захищати рідну землю Юрій Доброцький з позивним “Связіст” вважав своїм обов’язком. До кінця! До перемоги! Це були його слова, – кажуть близькі.
В 2014 році був учасником в зоні бойових дій АТО.
З перших днів вторгнення росії в Україну був призваний до лав ЗСУ. Ніс службу як старший солдат, навідник 101281(солдат) в/ч А4267, 2-й мотопіхотний взвод, 1-е мотопіхотне відділення.
Брав участь у боях на найгарячіших напрямках фронту, а саме: Київська обл., Сумська обл., Харківська обл., Лисичанськ, Сєверодонецьк, Гірське, Золоте, Бахмутський р-н, та остання локація Берестове, де поклав життя за цілісність та незалежність України.
Він ніколи не любив виділятись, чи ставити себе вище когось, гнатись за відзнаками чи медалями, але ми створили електронну петицію для присвоєння звання «Герой України» https://petition.president.gov.ua/petition/189458? та відчуваємо нестерпний біль втрати, а також – це є нашим обов’язком закарбувати у родині та Батьківщині, пам’ять про людину та сина України, який заслуговує на це звання.
Юрія Доброцького було нагороджено Орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
Зі слів командира та побратимів, Юрій – це людина, яка є взірцем особистої дружби, порядності. Взірець щирого патріотизму, гідний син, чоловік, чудовий батько.
Побратими та командир поділилися ситуацією однією з…, я думаю їх було не мало! ( 2 рота понесла втрати, я і група 20 чол. мали їх підсилити. Заїхали забрати їхніх загиблих, потім почали заходити. Перша група зайшла. Наступна, де був Юра, попала під мінометний обстріл. 4 хлопці повернулися, а він залишився з побратимом «Бобром», якого було важко поранено. Командир підбіг до них і наклав жгут та віднесли пораненого на точку евакуації. Життя врятовано спільними зусиллями, але найбільша заслуга Юрка, попри страх та ризик, загинути під мінометним обстрілом, він не кинув побратима, але відтягнув його до рову.)
На Юрія вдома чекав однорічний синок, дружина та батьки, які мають інвалідність. Юрій на той час, був єдиним їхнім опікуном.
Підписати петицію можна, перейшовши за посиланням: https://petition.president.gov.ua/petition/189458?fbclid=PAAaa0nzYvk_KfZ818atAnZcndVNIv0mjLZr_pRdvPoemdb2ZKS6LXiPIuXuA
