Прикарпатцям на замітку: як зросте ціна на газ для населення

Відповідно до здорожчання газу матимемо і підвищення цін на опалення та гарячу воду. А коли додати до цього електроенергію, ціна котрої уже зросла для підприємств наприкінці минулого року, то виглядає на те, що нам також не уникнути підвищення тарифів на холодну воду. Тобто нинішній рік обіцяє бути роком чергового стрибка цін на комунальні послуги.
і станеться це не пізніше початку квітня, адже саме тоді добігає кінця термін дії постанови уряду №187 від 22 березня 2017 року, яка й визначила нинішній рівень ціни на газ. Тож, очевидно, 1 квітня сміятимуться далеко не всі.
«Хотіли як краще, а вийшло — як завжди»
Але і це ще не все. Є ще одна проблема, про яку газета «Галичина» уже писала на початку березня минулого року в статті «Безоплатні мережі та марнотратні субсидії». Йшлося про те, що урядовці уже віддавна виношували ідею запровадити плату для газопостачальників за користування державними газопроводами. Нині ці мережі просто передано їм у користування, натомість газовики мають підтримувати їх у належному стані, ремонтувати, обслуговувати і т. д. Спеціально для цього в структурі тарифу на транспортування газу закладали відповідні кошти на такі потреби. Віднедавна ж урядова ідея перейшла у практичну площину. Тож до тих коштів, які споживачі сплачують у структурі тарифу на газопостачання за підтримання мереж у належному стані, буде додано ще й плату за користування мережами. Яку газопостачальники, навіть не сумнівайтесь, також закладатимуть у тариф на свої послуги.
Власне, цієї думки дотримується Андрій Герус, нині виконавчий директор компанії «Конкорд Капітал», який у 2014—2015 роках був членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Процитуємо його допис у одній із соціальних мереж: «Тариф ПАТ «Черкасигаз», який входить до групи Д. Фірташа, пропонується загалом збільшити до 150% та включити туди 32 млн. грн., які мають бути сплачені за використання (оренду) державних газопроводів. «Державні» — це дуже широке поняття, бо багато газопроводів будувалося самими споживачами, селами, місцевими бюджетами, приватними фірмами, спонсорами перед виборами або облгазами за тарифні кошти тих же споживачів. І це все змішано.
Плата за мережі — це не плата за ремонт і обслуговування мереж, на це є інша стаття у тарифі. Плата за мережі — це cash out («вивести готівку». — О. Б.), виплата з облгазу кудись наверх. Для чого ці гроші — поки не говорять, але впевнений — освоять…
Отже, ідея, щоб олігархи платили державі (народу) за використання газопроводів, виливається у підвищення тарифу споживачам (народу) на розмір такої плати, навіть якщо споживачі самі за свої гроші збудували ці «державні» мережі», — робить висновок експерт.
Державі — за трубу, газотранспортникам — недоотриманий виторг
Зауважимо, що в кожній області є свої газопостачальні організації — так звані облгази. і відповідно до рішення НКРЕКП їх зобов’язано оприлюднювати проекти тарифів та проводити їх обговорення. Провели таке обговорення і в нашому «Івано-Франківськгазі». Але ж хто про це знає? Оголошення про обговорення було розміщено на інтернет-сторінці компанії, крім того, далеко не всі знають, де його на ній шукати і про що саме йдеться. Тому ми спробуємо разом із читачами розібратись у ситуації.
Отож звернемося до «Розрахунку тарифу (річного тарифу виторгу) на послуги розподілу природного газу на плановий 2018 рік у ПАТ «івано-Франківськгаз». Цей документ, нагадаємо, розміщений на інтернет-сторінці компанії, передбачає, з чого має формуватись тариф для газорозподільної компанії. Крім виробничих та матеріальних витрат, витрат на оплату праці та амортизацію, він також передбачає такий пункт, як «Витрати, пов’язані з експлуатацією газорозподільних систем, власником яких є держава», у розмірі 15 712,6 тис. грн., або понад 22 гривні за кожну прокачану тисячу кубометрів газу. Крім того, тут є й така позиція, як «Компенсація недоотриманого виторгу за 2014—2017 роки на оплату за природний газ для ВТВ» у сумі 204,39 млн. грн. Насамкінець, як стверджують у таблиці, — «довідково», названо і рентабельність виробничої діяльності підприємства у 9 відсотків.
В іншому документі, котрий називається «Обррунтування щодо перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу на 2018 рік для ПАТ «івано-Франківськгаз» є і роз’яснення щодо того, чим продиктовано внесення тих чи інших складових до тарифу на транспортування газу. Отже, необхідність запровадження плати за мережі обррунтовується «витратами у частині відрахування плати за надане в експлуатацію майно, що належить державі та обліковується на балансі оператора, у розмірі 10 (десяти) відсотків його залишкової балансової вартості відповідно до умов Договору, укладеного між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (орган управління) та ПАТ «Івано-Франківськгаз» (оператор) від  24 травня 2017 року №240517/08-іф-ГРМ («Договір експлуатації газорозподільних систем або її складових»).
Що ж стосується компенсації недоотриманих доходів за 2014—2017 роки, то, як виглядає з обррунтування газотранспортників (зберігаємо орфографію оригіналу): «діючі протягом 2014—2017 років тарифи на послуги розподілу природного газу не забезпечували покриття фактично понесених витрат (недоотримання доходів), включаючи і витрати у частині вартості природного газу, використаного на ВТВ (виробничо-технічні витрати — О. Б.). Така ситуація склалася з незалежних від товариства причин і спричинена двома факторами впливу — це падіння обсягів природного газу у порівнянні з затвердженими тарифними та різниця у цінах, яка склалася між фактичною ціною придбання природного газу для потреб ВТВ, та ціною, яка була врахована в діючих тарифах, що, своєю чергою, призвело до виникнення заборгованості підприємства перед НАК «Нафтогаз України» за природний газ, використаний на ВТВ.
З огляду на зазначене, за період 2014—2017 років вартість природного газу, який використаний на ВТВ, залишається без джерел фінансування у сумі 204 390,5 тис. грн. без урахування ПДВ, що і пропонується до відшкодування через додаткову складову тарифу з назвою «Компенсація недоотриманого виторгу за 2014—2017 роки на оплату за природний газ для ВТВ».
«Гласно, відкрито і прозоро»
А тепер — кілька слів про те, як насправді відбувалось «відкрите обговорення тарифу на послуги розподілу природного газу на 2018 рік для ПАТ «івано-Франківськгаз». Якщо вірити оприлюдненому на інтернет-сторінці компанії протоколу, присутніми були фінансовий і комерційний директори цього підприємства, головний бухгалтер, начальник відділу економічного планування і керівник проектів та програм сектору інвестицій ПАТ. З гостей — лише головний спеціаліст департаменту економічного розвитку ОДА та заступник начальника відділу Антимонопольного комітету України. Оце й вся громадськість. Саме у такому форматі й було заслухано питання «Відкрите слухання проекту тарифу на послуги розподілу природного газу на 2018 рік ПАТ «івано-Франківськгаз», за підсумками якого, як зазначено у відповідному протоколі, «відкриті обговорення проекту тарифуѕ, проведені на засадах гласності, відкритості та прозорості, відбулися». А сам документ, який рекомендував переглянути тариф для газопостачальників, підписали в. о. голови правління ПАТ і. Височанський та заступник голови Івано-Франківської ОДА Я. Паранюк.
Тож підсумовуючи сказане, можемо припустити, що цього року ми не лише матимемо чергове підвищення тарифу на газ, а ще й цілком імовірно після затвердження тарифу НКРЕКП заплатимо додатково газопостачальникам за недоотримані доходи, та ще й державі — за використання газотранспортниками розподільних газопроводів, чималу частину яких, нагадаємо, будували самі ж споживачі або за їхні кошти.
А де ж справедливість?
Звичайно, справедливість — категорія не економічна. Втім, думається, вона важлива для того, аби споживачі могли толерантно сприймати ті чи інші рішення уряду та інших державних органів. Втім, важко відшукати справедливість, коли значну частину газу, що його отримують українські споживачі, добувають в Україні і собівартість його видобутку не має нічого спільного з «рівнем імпортного паритету», тобто ціною на газ, отриманий з Європи, плюс вартість його транспортування до країни. Це при тому, що Україна видобула у 2017-му близько 20,8 млрд. кубометрів власного газу, а спожила, за попередніми оцінками, близько 32,4 млрд. кубометрів. Різницю між видобутком та споживанням покривали за рахунок імпорту. Втім, тут варто враховувати і те, що промислові підприємства часто самостійно закуповують газ за кордоном.
Так само важко зрозуміти логіку урядовців, котрі вимагають не лише плати за обслуговування мереж, а й плати за їх використання. Чудово розуміючи, що іншого шляху, як закласти всі ці витрати в тариф, тобто фактично перекласти їх на споживачів, у газорозподільної компанії немає. Таким чином, замість плати з «олігархів» ці кошти стають додатковим навантаженням для гаманців споживачів.
Ну і, нарешті, не можна не згадати «прозорість» обговорення газотранспортниками складових пропонованого тарифу. Бо коли з точки зору газовиків таке обговорення є «відкритим і прозорим», то з точки зору споживачів — це швидше звичайні маніпуляції щодо громадського обговорення. Але НКРЕКП, котра і затверджуватиме згаданий тариф, цілком можливо, думає інакше.