fbpx
8.5 C
Ivano-Frankivsk
Четвер, Листопад 21, 2019
Головна Статті Прикарпатець Андрій Грималюк: «Ніхто і не думав, що Євромайдан переросте у війну»

Прикарпатець Андрій Грималюк: «Ніхто і не думав, що Євромайдан переросте у війну»

Чотири роки тому розпочалися масові розстріли активістів. Ці події не мають забуватися. До річниці днів Євромайдану Правда іф підготувала для вас інтерв’ю із учасником Революції Гідності Андрієм Грималюком. Депутат міської ради, свободівець, доброволець «Айдару» у розмові з журналісткою розповів, чим допомагав у Києві та чи було тоді страшно.
Світлина від Andriy Grymalyuk.

  • Коли ви перший раз поїхали до Києва на Майдан?

Перший раз я поїхав 1 грудня, відразу після побиття студентів. Якщо я не помиляюсь, то у п’ятницю Беркут побив студентів, а на вихідних з Франківська вже виїхала група підтримки. Інформація про те, що збираються їхати на Київ розлетілась в інтернеті скоро. Біля обласної адміністрації зібралося десь близько 15-20 автомобілів і виїхали в столицю. Коли заїхали на автозаправку в Тернопільській області, то там побачили велику кількість машин. Чуємо, вони також на Київ. На Житомирщині, теж бачимо одні чоловіки. Тоді вже було зрозуміло, куди всі їдуть.

  • Наступна поїздка коли була?

Наступного разу –  через тиждень. Опозиція щонеділі оголошувала «марш мільйонів». Якщо у будні дні людей було мало, то у неділю весь Хрещатик був заповнений. Тоді і залишився вперше на кілька днів.  Був на місці, коли Беркут у грудні намагався розігнати Майдан, коли  Київраду планував захопити, їздив у Чернігів, коли опозиція просила обласну раду висловити підтримку протестуючим. Був на багатьох цікавих моментах.
Світлина від Andriy Grymalyuk.На фото: громада Чернігова мирно заповнила Чернігівську обласну раду. 

  • Чотири роки тому у лютому, коли саме поїхав? Після розстрілів?

18 лютого я був у Франківську, а у Києві в той час був протест, колона з протестуючими йшла до Верховної Ради. Потім почалися сутички, які транслювали телеканали. Я тоді написав пост у Фейсбуці: «Хто готовий їхати в Київ? Але вже!». Люди почали коментувати, декілька знайомих мені передзвонили відразу і кажуть що їхні друзі готові їхати своїми автомобілями. Якщо у Києві сутички почались зранку, то десь в обідню пору ми вже зібрались на вулиці  Вовчинецькій біля церкви, познайомилися між собою і виїхали на Київ. Тоді з нами їхав один чоловік, який мав свої бронежилети, вони не були професійними, він називав їх «майочками». Ці бронежилети він роздав тим, хто не мав. В дорозі я дізнався, що є вже перший загиблий з Прикарпаття, то був Сергій Дідич. Також по дорозі ми дізнались із соціальних мереж, що опівночі Київ закриють для в’їзду транспорту, бо їдуть колони з протестуючими. Ми змушені були об’їжджати, їхали незвичним маршрутом. Заїхавши у місто, водій старався максимально близько під’їхати до Майдану. Він залишив позашляховик у якомусь провулку, ми забрали свої речі і розійшлися, бо кожен їхав до своїх.  Це було близько півночі. Пам’ятаю, я тоді мав великий рюкзак. Взяв з собою багато речей і зимових теж, особливо на той випадок, коли випадково десь камера зафіксує чи водомети пройдуться, то можна було переодягнутися. У мене було 3 варіанти де залишити рюкзак – Жовтневий палац, Будинок профспілок, готель Україна у номері Марцінківа Руслана, він тоді там проживав як народний депутат. І тут я підходжу на Майдан і не впізнаю те місце. Якщо я раніше був і знав де лінії розмежування, то тепер все було інакше. Бачу Будинок профспілок горить, колона беркутівців уже на Майдані – біля ялинки, ТЦ «Глобус», готель «Україна»,  Жовтневий палац  перекритий. А у  мене ще й телефон розряджається і я нікого там не впізнаю – ніч темна. Відчуття були не дуже.

  • Що найбільше закарбувалося в пам’яті?

Палаючий будинок профспілок і вибухи гранат – цілу ніч це було. Але якщо з світло-шумовими гранатами раніше я вже стикався, то в ніч18-го на 19-те було щось не так. Словами я не можу передати те відчуття, але підсвідомо я відчував, що щось не так. Сильніший звук і відчувалася ніби якась вібрація всередині тіла. Тільки  потім я прочитав у новинах, що ніби був вантаж з Росії і кидали їхні спецгранати, щоб налякати і розігнати людей. Ніколи не забуду, як люди рятувались із палаючого Будинку профспілок. Ведучий зі сцени оголосив, що горить будівля, і треба допомоги з евакуацією людей. Мене ще навіть здивувало, як спокійно він це говорив, але добре, що спокійно і без паніки.  Я побіг туди. Не бачив, щоб хтось стрибав з будинку, але з  поверхів люди вилазили через вікна на підвіконники і на пожежних рукавах спускались вниз. Особисто я і ті хто був внизу навіть відучували якусь безпомічність, бо розуміли, що не знаємо як їм допомогти. Але побачив при вході у Будинок профспілки якийсь брезент чи то палатка стара затоптана, смикнув чоловіка, що був поряд  і ми разом почали його розтягувати, до нас ще підбігло кілька людей і вийшла своєрідна страховка. Пізніше в Ютубі навіть бачив відео, як люди спускались із будинку на цей брезент. Не знаю на скільки то допомогло, але ми відчували себе корисними у тій ситуації.
Світлина від Вадима Войтика.

  • Що було далі? Чимось ще вдалось допомогти тієї ночі?

Ця все тривало десь півгодини. Потім я відійшов у центр пошукати когось зі знайомих і почув, як Євген Нищук знову зі сцени оголошував, що потрібні шини для димової стіни. Оскільки на барикадах було мало людей, а димова завіса то є дуже помічна річ. Через деякий час бачу, що вже від ЦУМу починають носити шини. Кияни відгукнулись і почали звозити колеса під ЦУМ. Їх навіть не треба було складати на землю, люди просто підходили і з автомобілів відразу забирали шини та відносили до барикади. Постійно приїжджали машини і постійно хтось стояв і чекав на колеса.  Там були не лише чоловіки, а й старші жіночки та дівчата на підборах. Всі дружно носили ці колеса, так цілу ніч носив і я. Ще був один пам’ятний момент тієї ночі. Під час перекуру між «Глобусом» і сусідньою будівлею (здається Консерваторія) відкриваються ворота і на нас йдуть «черепахою» беркутівці. Подивився навколо себе – мало людей, щось крикнув типу «барикаду бігом» і поки ми з одним чоловіком побігли нести піддон, що стояв поряд то люди вже позносили всякі щити і спорудили мінімальну стіну.  Це було якось все в один момент, ідеальна і швидка самоорганізація. Хтось оперативно запалив коктейль і кинув на барикаду, інший коктейль пішов – на «черепаху». «Черепаха відступила». Це було жорстоко, але на той час вже були жертви серед майданівців, багато травмованих, тому інстинкт самозбереження працював у всіх дуже чітко. Відтак цю барикаду палаючу намагались гасити з пожежного шланга з даху «Глобуса», але струмінь не добивав – тому димова завіса працювала добре. Дуже здивувало, що хтось навіть приніс якісь листи бляхи чи то капот від машини, щоб відокремити вогонь від Консерваторії, щоб не згоріла. Хтось у такий момент міг думати про будівлю, а не про себе. Це все тривало до самого ранку. Потім я поїхав до родичів трохи відіспатися. З безпечних мотивів не дуже хотілось їхати громадський транспортом, таксисти біля ЦУМу просили до вул. Житомирської приблизно 300 грн. Шкода, що не запам’ятав їхні номери, було б добре зараз зустрітись з тими «баригами»…

  • Коли повернувся на Майдан?

Приїхав увечері вже з братом. Він пробув деякий час і вернувся додому, а я зідзвонився з Петром Шкутяком він саме тоді був у Михайлівському соборі. Цілу ніч ми  там чергували, а десь уже під ранок лягли спати. Прокинулись, то уже було світло на вулиці, шум і звуки швидкої допомоги, хтось на подвір’ї сказав: «Почалося.» Збігаю вниз на Майдан, і бачу, що ситуація кардинально помінялася, беркуту на Майдані немає, епіцентр подій в районі готелю Україна і чути постріли.  Якраз подзвонили колеги депутати з франківської «Свободи» – вони привезли нам каски та бронежилети. Ми ще занесли з швидкої до Київради одного чоловіка з вогнепальним пораненням і я пішов до Жовтневого. Пострілів вже не було, тільки поодинокі в Урядовому кварталі. Біля Жовтневого було чоловік 100. Ми піднялися трохи вище і почали формувати барикаду в районі готелю Україна. Це було спонтанно, хтось кинув першу бруківку, хтось другу, хтось сказав нести  рекламний щит і десь за дві години на Інститутській була гідна барикада. Коли почали формувати цю барикаду, подзвонив депутат Микола Яцинович і  попросив мене забігти в готель «Україна» і спитати чи потрібні якісь медикаменти для поранених, бо у Михайлівський собор кияни принесли багато.  Я забіг в готель, там як у мурашнику, хтось біля поранених, хтось на телефоні, охорона, журналісти. Знайшов одну жіночку в білому халаті і передав номер своїх у Михайлівському. При виході з готелю з лівого боку у холі були саморобні білі ширми з наволочок.  За наволочками чути церковний спів отця. Спитав когось скільки, сказали, що 7. Ніч з 20 на 21 лютого депутати з нашої фракції стояли в охороні біля лікарні №18 де було багато поранених. 22го  зранку ми всі поїхали в Межигір’я і зайшли на територію де жив Янукович. Того дня я поїхав додому.
Світлина від Петра Гавриша.

  • З екрану телевізора дивитися на усі ті події було досить таки страшно. Як було безпосередньо там, в епіцентрі подій?

Сказати, що не було страшно – це не правильно. Але на місці все виглядає не так, як по телевізору. Ти задіяний в процесах і не маєш можливості все оцінити. Ну і ЗМІ старається подати трагічнішу картинку, яка збере більше переглядів, лайків, обговорень. Як на мене в реалі воно трішки спокійніше.

  • Чи думав тоді хтось, що всі ці події переростуть у війну?

Ні. Щоб хтось думав про війну, такого абсолютно не було.

  • Цього року четверта річниця розстрілів на Майдані. Традиційно люди вийдуть на віче. Є думки, що збираючи мітинги ми не допоможемо тим, хто сьогодні воює на сході України. Ви теж так думаєте?

Різного роду мітинги, віче і зустрічі все це повинно бути. То своєрідний формат для обговорення, але це потрібно. Всі мають розуміти про жертовність тих людей, яких з нами немає. Про це треба пам’ятати, на таких історичних моментах потрібно виховувати наступні покоління.

 
Марія Франчук
 

20 КОМЕНТАРІ

20
Залишіть коментар

avatar
13 Список коментарів
7 Список відповідей
0 Підписники
 
Найпопулярніші коментарі
Гарячі коментарі без совісті і цензури
1 Коментар авторів
Гість Recent comment authors
  Підписатись  
Новизні Застрарілості Популярності
Сповіщення про
Гість
Гість
Гість

А що ж ці бездумні дурачки роблять у владі ??? Навіть не вміють прогнозувати події !!! Не думали про Крим, не думали про війну, не думали про українців. А думали про власну наживу. Гидота тупорила….

Гість
Гість
Гість

Не вгадали з владою після Майдану і з недостатньо активною позицію США по будапештській угоді. Добре що і ви знали що то за звір Росія і даунбаси, які захочуть крові щойно їм зменшать долю в укрбюджеті.

Гість
Гість
Гість

Все что делается, к лучшему!

Гість
Гість
Гість

Одні негідники поміняли у владі інших негідників… А простолюд використали, як це і буває здебільшого.

Гість
Гість
Гість

Все вони знали ,та весь цей безлад ,який зараз відбувається в краіні (вони -ці виродки при владі )роблять навмисно ,щоб знищити державу,людей та набити своі вагони грошима .Ці виродки заплили на своі посади на крові людей ,під вий матерів в яких вбили дітей.Я проклинаю вас !!!!!! Горіти вам в пеклі!!!!

Гість
Гість
Гість

не знищити державу, а трансформація суспільства йолопе, яка буде ще тривати десятки років і або Європа або знову царь батюшка.

Гість
Гість
Гість

Це ти йолоп. Розвалили саме Україну бандити і злодії і набивають кишені прокляті мародери. Знищують саме українців яких має бути 20 млн бо вимруть від “реформ”.

Гість
Гість
Гість

йолопу 13.52 Твоя трансформація в дурдом неминуча -недоумку

Гість
Гість
Гість

Як не знали? Не раз чув від людей – Росія піде війною за проросійського Януковича і компанію. Кремль разом з керівництвом України спільні бізнеси вели і ведуть досі, а тут їм доля урвалась, американці посунули. А ще дурачки на Донбасі і в у Криму готові були повірити у свою “кармящю виключність над селюками”. Великі гроші, які Росія мала з України втрачено – от і помстились Кримом та Донбасом, причому останній тримають гниючою гарнгреною впливу на Україну. Війна ще не завершена, хоча злодії з обох сторін сподіваються тримати конфлікт під контролем.

Гість
Гість
Гість

І ця свободівська наволоч на фото войтики-вітенки ,гавриши,онуфрієв ,гнатів і т.д крадуть в рази більше ніж при януковичу .,то ви порядку ніколи не схочете -крадені з бюджету гроші -понад усе ваш девіз.

Гість
Гість
Гість

100%

Гість
Гість
Гість

Який ти скурпульозний, навіть підрахував у скільки раз “Свобода” краде більше ніж “при Януковичу”. А хто крав при Януковичу? Анушкевичус? А він крав в три рази більше ніж, Шкутяк, а Шкутяк крав в три рази більше ніж Борович, так? А Борович в три рази більше ніж Тайліх, а той в три рази більше ніж комуняки. Ну а хто ж обирає тих, хто має красти більше ніж поперєднікі? Такі придурки, як ти, що не йдуть голосувати, або голосують за гречку, чи 200 грн. хто їм заплатить, а потім пишуть маразматичні коменти. А Шевченко крав би в три рази менше? По “дебільному… Більше »

Гість
Гість
Гість

Для корумпованої злодійської влади війна виявилась дуже вигідною справою.

Гість
Гість
Гість

100%!! Для украінських керовників це бізнес мільярди заробітку. Якби війна була не вигідна для влади то вона б давно закінчилась

Ігор
Гість
Ігор

Таварісчі русскіє! Ви маєте надію, що коли з Придністров’я в Галичину приїдуть буряти на танках, то вони Вас помилують? Хе-хе… Данєцкіє бандюкі також так думали…

Гість
Гість
Гість

А прийшли одеські і вінницькі і шьо? Краще стало?

Гість
Гість
Гість

Політтехнології в дії: ще недавно цей псевдопатріот за наші гроші їздив за кордон вчити мову (бидломаса має повірити), а тут опа – про нього вже така гарна стаття, який він гарний хлоп у вишиванці )) Українці – вони такі українці, всьо проковтнуть, тільки потім нема чого жалітись, що життя важке. Хочемо і далі жити як бидло – вибираймо далі ось таких патріотів і буде нам щастя…

Гість
Гість
Гість

Іди на х*й раб.

Ярослав
Гість
Ярослав

Дуже велика дурня – називати майдан “революція гідності”. Гідності чиєї ? Адже саме майдан породив потвору Порошенка. Негідників змінили ще набагато гірші. Майдан приніс тільки погіршення, А люди не розгадали підступного задуму і самі собі накинули зашморг в вигляді проклятого Порошенка. А хіба ні ?

Гість
Гість
Гість

по перше ми всі ще хворі СССР і корупцією по друге грималюк є саме тим прикладом що він воював за добро і сам же покриває зло у вигляді зловживань влади-мовчить на корупцію а він же депутат такий же як волгін чи -правдолюби-укропівці-і коли нам випадає можливіть -нагріти-державу ми це робимо ВСІ і всюди бо оправдовуємо себе тим що!!! У КИЇВІ ж урадуть а ми просто беремо-ОСЬ ТАК І ЖИВЕМО -проаналізуйте події навколо продуктринку-і вам стане все зрозумілим

- Advertisment -
- Advertisment -
- Advertisment -

ВАЖЛИВЕ!

На Коломийщині ремонтують зруйнований стихією міст

0
У Печеніжині триває ремонт опори автомобільного моста в районі вулиці Шевченка, який було пошкоджено внаслідок значних злив, які спричинили підняття...
×

Вподобайте нас у Facebook