Прикарпатський лікар розповів, чому навіть здорова людина у 30 років має звернутися до кардіолога

Не куріть, ведіть здоровий спосіб життя та уникайте стресових ситуацій. Так радять робити лікарі для того, аби не мати проблем із серцем. На жаль саме серцево-судинні захворювання є однією з основних причин смертності в Україні. І навіть попри усі застереження медиків не всі розуміють, що життєво-важливий орган може без попередження дати збій.

Оскільки у неділю, 29 вересня, відзначають Всесвітній день серця, ми вирішили нагадати людям наскільки важливим є цей механізм. А щоб дізнатися як попередити серцево-судинні хвороби та чому потрібен профілактичний огляд, журналіст Правди.іф поспілкувалася з лікарем-кардіологом, заступником головного лікаря обласного клінічного кардіоцентру Андрієм Волинським.

• Андрію Івановичу, скільки людей з хворобами серця є на Прикарпатті?

На території нашої області є близько 350 тисяч гіпертоніків і приблизно 200 тисяч людей з ішемічною хворобою серця. В цілому по області понад 500 тисяч осіб, які мають проблеми з серцево-судинними захворюваннями.

Щорічно, ми виявляємо 32-35 тисяч гіпертоніків і близько 20-22 тисяч випадків, коли вперше виявлено ішемічну хворобу серця.

В цілому по області помирає 17 500-18 000 мешканців з різними хворобами серця. З них – 12 тисяч це люди з хворобами системи кровообігу, з цих 12-ти – 10 тисяч хворих з ішемічною хворобою серця. Тобто у нас основна причина смерті, яка складає на сьогоднішній день 70% – це хвороби системи кровообігу, а в їх структурі 76% складає ішемічна хвороба серця.

Щорічно маємо 1250 випадків гострого інфаркту Міокрада, від якого помирає 150-200 хворих.

• Беручи до уваги ці цифри, кількість хворих збільшується за останні роки чи ні?

Не можу сказати, що збільшилася кількість хворих, але хвороби серця стали «молодшими». Люди відчувають проблеми з серцем в середньому у 45-50 років. Та останнім часом багато 30-річних звертаються до нас. Маємо також випадки коли люди отримували інфаркт і в 20 років.

За останні роки покращилася діагностика, це дозволяє деякі захворювання попередити. Наприклад, з появою ангіограма ми дізналися, що в багатьох хворих інфаркти стаються на чистих судинах де немає атеросклеротичного ураження.

• З чим це пов’язано?

Зі спазмами. Людина відчуває стрес і виникає спазм і якщо він триває 30 хвилин це вже підстава для розвитку інфаркту. Тому для нас важливий час, адже допомога має бути надана якомога швидше.

• Останнім часом коли помирає молода людина. І на питання що сталося, відповідають: «Серце». Чому так?

Кардіологія – єдиний розділ медицини де є поняття «раптової серцевої смерті». І тут нема різниці молода це людина чи ні. Це пов’язано з особливістю кровопостачання серця, з особливостями розвитку ішемічної хвороби серця. Тільки в кардіології може бути таке, що смерть стає першим і останнім проявом хвороби.

• Але якщо періодично ходити до лікаря і проводити обстеження це можна попередити?

Важко, але можливо. Навіть якщо людина буде відвідувати лікаря, дотримуватися правильного харчування і вести здоровий спосіб життя, навіть тоді не можна сказати сказати, що ми на 100% не допустимо хворобу. Просто не все залежить від нас. Є дві групи факторів ризику: керовані і некеровані. До некерованих відносять те, що не можна змінити – вік, спадковість і стать. В середньому віці чоловіча стать сама по собі є фактором ризику розвитку серцево-судинного захворювання. Керовані фактори ризику, або те що підвладне змінам – це наш спосіб життя. Хвороба не приходить сама по собі, це наслідок нашого способу життя та поведінки.

• Що робити для профілактики?

Люди мають розуміти, що легше хворобу попередити ніж потім її лікувати. От візьмемо серцево-судинні захворювання, щоб їх не допустити, потрібно перш за все слідкувати за харчуванням та не допускати надлишкової ваги,  адже це ґрунт на якому розвивається ішемічна хвороба серця. Окрім того, варто змінити відношення до життя, серцево-судинні хвороби трапляються у  відповідальних людей, тих які живуть напружено і не вміють розслабитися.

• Якщо взяти середньостатистичного здорового українця, в якого ніколи не було проблем з серцем. Коли йому треба звернутися до кардіолога, щоб дізнатися чи дійсно все в порядку?

Якщо враховувати сьогодення, то перше визначення рівня холестерину, цукру і ЕКГ має бути зроблено в 30 років. В цьому віці людина має починати контролювати ці показники, не допускати надмірної ваги, гіподинамії та психоемоційних стресів. Якщо немає зауважень, то достатньо один раз на рік відвідувати спеціаліста. Але це при тому, що людина веде здоровий спосіб життя.

У світлі нової реформи складно відразу потрапити до кардіолога. Людина спершу має звернутися до сімейного лікаря. Можу сказати, що усі вони надзвичайно добре підготовлені і для відслідковування стану здоров’я людини їхніх знань і матеріального забезпечення цілком достатньо.

• На вашу думку, чому люди так мало звертають увагу на своє здоров’я? Невже бояться, що у них знайдуть якусь болячку?

Так, все вірно,бояться що можуть лікарі виявити якесь захворювання. А якщо знайдуть, то треба приймати якісь заходи, а це відповідно витрати. В корені цієї проблеми стоїть економічна ситуація в державі. Навіть ті люди, які раніше лікувалися профілактично, щоб не допустити загострення, зараз приймають якийсь мінімум, наприклад  з призначених трьох препаратів вживають один, бо на інші нема грошей. Але саме цим вони себе приводять до погіршення, і коли ситуація стає критичною, тоді треба ще більше коштів. Я зажди наголошую, що профілактичне лікування є значно дешевше і ефективніше.

Не треба боятися, що відразу пропишуть багато ліків, навіть якщо починається гіпертонічна чи ішемічна хвороба, перших пів року лікування включає зміну способу життя, а не медикаменти. Пацієнтові радять уникати стресів, відрегулювати харчування та дозовані фізичні навантаження. Якщо все це зроблено, але є симптоми що хвороба зростає, тоді підключається медикаментозне лікування. На жаль більшість людей продовжують жити як жили і чекають від лікаря чарівної таблетки, яка забере усі проблеми.

Розмовляла Марія Франчук