“Українська правда” отримала доступ до переписки з чату російських військових.
У цьому чаті фігурував той самий лейтенант Юрій Шалаєв, для якого війна на території України закінчилася полоном на початку квітня. Шалаєв.
Цей чат було створено в Telegram на третій день після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. І саме війна з Україною об’єднує усіх 173 його учасників. Проіснував він до 5-го квітня, коли стало відомо, що Шалаєв потрапив у полон.
Як оцінюють “спецоперацію” особисто її учасники, чим керуються і чого бояться? “Українська правда” публікує листування та голосові повідомлення російських окупантів.
У публікації ми використовуємо скріншоти чату. Стилістика та граматика збережені в оригіналі.
“Везут 3 камаза груз 200. Командиры все погибли”
Від перших повідомлень у чаті, які датовані 27-м лютого, стає зрозуміло, що основна тема спілкування російських військових – пошук своїх друзів, які загинули, яких було поранено, які потрапили в полон, або тих, хто не виходить на зв’язок.
Судячи з інформації самих військових, таких вже на третій день повномасштабного наступу виявилося багато.
“Вот, бл..ть, и армия России”
Окрім інформації про загиблих та поранених, третьою за кількістю повідомлень стає тема розчарування станом російської армії та перебігом “спецоперації”. Відповідні повідомлення у чаті з’являються майже одразу.
Панічні настрої подобаються не всім учасникам чату. Про тих, хто цікавиться справами військових, радять розповідати “кураторам з контори”.
Ця переписка може свідчити про те, що різні підрозділи або окремі військові російської армії мають кураторів у ФСБ.
Але інформація про втрати і складну ситуацію, в яку потрапили росіяни на території України, продовжує надходити і від інших учасників чату.
“Те, кто откажутся ехать туда, будут уволены по статье”
28-го лютого в чат пересилають повідомлення від службовця з ОМОНу, який відмовився їхати в Україну. Він повідомляє, що тих, хто відмовляється їхати, будуть звільняти з військової служби.
Також у чат пересилають інформацію про втрати серед підрозділів ОМОНу і СОБРа, яких відправили в Україну “на навчання” без відповідного оснащення.
Військовий розповідає, що у російської армії все погано в Україні, і тому він не має бажання їхати воювати. Такої ж думки не він один: “Просто мясо. Все увольняются”.
Через декілька днів у переписці інші військові погоджуються, що відправити в Україну можуть будь-кого.
Також у чаті є підтвердження, що від війни в Україні втікають навіть контрактники.
Строковикам для відправлення на війну одразу підписують контракти.
А керівників, які відмовляються вести підлеглих на війну, арештовує ФСБ.
“Распространите всем! Как бы вы не относились к Путину”
Періодично у чат надсилають пропагандистські матеріали, які покликані мотивувати військових воювати проти України.
Здебільшого військових переконують, що українська армія програє, і закликають підтримувати президента Росії. Наприклад: “Как бы вы не относились к Путину – сейчас нашему политическому и военному руководству нужна наша поддержка”, “Война это конечно плохо, но проигранная война – еще хуже”.
У перші дні війни в публічній площині одразу почало з’являтися багато інформації про яхти і палаци найближчого оточення Путіна, але “агітки” не відповідають на ці питання, а маніпулятивно закликають воювати не за багатства режиму, а за “історичну справедливість”.
Військових переконують, що санкції – це добре для розвитку країни, а Україна начебто планувала розташувати бази НАТО на кордоні з Росією.
У чат періодично потрапляє так звана оперативна інформація, яка дезінформує учасників, що Харків захоплено, а у Києві чеченці проводять зачистки.
Учасники чату, схоже, вірять, що НАТО планувало розмістити свої війська на території України, а до кінця 2022-го року розпочати повномасштабні бойові дії проти Росії.
Інформація подається як розсекречені “розвідувальні дані”, відповідно до яких українська армія 25-го лютого планувала напад на Донбас, і Путін буцімто на добу випередив ці події. Один із військових відповідає: “Якщо це правда, то Путін – герой”.
“Наши когда уезжали командир говорил что учения – 23-го обратно”
Також у чаті вкотре підтверджується інформація, що російське військове керівництво не казало солдатам, що вони їдуть воювати з Україною.
Підтверджується інформація і про масштабні втрати росіян.
Також деякі військові сподіваються, що Росія підпише з Україною мирну угоду, та розповідають, як Путін готувався до війни, збільшуючи кількість військових протягом останніх років.
“Вон Китай Тайвань собрался забирать. Мы восточную Украину”
Деякі учасники чату війну з Україною пояснюють перерозподілом світу.
“Градами надо все сравнять чтобы даже мстить некому было”
Окремої уваги заслуговує ставлення військових до українського цивільного населення.
Варто зауважити, що наведене нижче спілкування відбувається ще на першому тижні повномасштабної війни.
На другому тижні у чаті обговорюють, як вбивати цивільних.
У той же час окремих військових цікавить: вбивають чи відпускають українці полонених?
Розмови про знищення цивільних тривали й на другому місяці війни. Наприклад, один із військовослужбовців заявив: “Надо кончать эту прогнившую страну с ее прогнившим населением”.
“Надо обрубить интернет и тв всей стране там”
Суттєве пожвавлення у чаті викликає брифінг полонених російських строковиків.
Військові починають нервувати. Розмірковують над тим, що в Україні треба вимкнути телебачення та інтернет. Але згадують, що Ілон Маск передав якісь прилади для інтернету через супутники.
“Обидно за тех кто ушел даже не повоевав”
Інформація, що російські колони потрапляють під обстріли, регулярно фігурує у чаті зі списками поранених та вбитих.
“Откуда номера берут?”
Одна з найбільш чутливих тем для російських військових – особисті дані. Вони неодноразово розмірковують над тим, як українська сторона отримує номери телефонів їхніх родичів та безпосередньо інформацію про окупантів.
Також у чаті обговорюють, що особисті дані може зливати хтось зі своїх.
“Только дауны шли за бабками. Это не Сирия”
Військові неодноразово повертаються до обговорення реального стану справ у армії, суперечливих результатів військової операції та відмови від поїздок в Україну.
Зі спілкування стає зрозуміло, що у багатьох військовослужбовців Збройних сил Росії – іпотеки, і тому звільнятися зі служби їм не вигідно.
Водночас один із військових публікує інформацію про те, що всім, хто виконує задачі під час спеціальної військової операції на території так званих ДНР, ЛНР та в інших областях України, виплачуються два оклади відповідно до військової посади щомісяця та 53 долари за добу.
Але військові скептично ставляться до цих цифр.
“Я пять уралов разгрузил 200-300-ых. Говорят, едь туда возьми у 200-ых 300-ых броню, оружие, что тебе надо”
17-го березня під час обговорення важкої ситуації, яка склалась у Харківській області під Ізюмом, у чаті настає переломний момент.
Момент, коли і саму “спеціальну операцію”, і навіть “російську армію” з її керманичами, починають критикувати, не добираючи слів.
При цьому військові переймаються питанням, чи знає про реальну ситуацію президент Путін. І ще раз підтверджують відому тезу, що Росія не очікувала такого спротиву, і що операція цілком може закінчитися повним провалом, а військові загинули марно.
“Кто помнит как флаг России складывается на похоронах?”
Наприкінці березня у чаті виникає дискусія з приводу того, як правильно складати російський прапор на похороні військовослужбовців. Думки серед учасників розділились між двох варіантів: у формі квадрата чи у формі трикутника.
5-го квітня учасники чату дізнаються, що лейтенант Юрій Шалаєв потрапив у полон, і за кілька днів чат, в якому було 173 військових, закривають.
Нагадаємо На Херсонщині окупанти масово та жорстоко ґвалтували дітей
