Щорічно в четверту суботу листопада в Україні вшановують памʼять жертв Голодомору 1932-1933 і масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років.
Хоча в основному штучні голоди були організовані на території сходу, півдня і центру України, втім ця трагедія не оминула також Івано-Франківську область. Загалом за оцінками дослідників, від голоду на Івано-Франківщині у 1946-1947 роках померли 19 811 людей.
Історію штучного голоду на Покутті у 1946-1947 роках розповів дослідник Ярема Петрів, пише Бліц-Інфо.
За його словами, у 1946-1947 роках репресивна влада, керована комуністичною партією, спланувала і реалізувала масове знищення жителів Прикарпаття шляхом створення штучного голоду. Це було покарання за національно-визвольний рух, спротив запровадженню колгоспної системи.
“Жертвами голодомору стали тисячі наших земляків і правда про цю трагедію навмисно замовчувалася радянською владою. Дослідження трагедії голодомору почалося у 1997 році, коли стали відомими оригінали звітів місцевих керівників ОУН. Один звіт від 10 липня 1948 року під назвою «Список померлих голодною смертю в 1947 р.» за підписом «Сталевий» – надрайонного провідника Служби Безпеки ОУН на Городенківщині Тараса-Івана Буджака. У зазначеному списку виписано ім’я, прізвище, рік народження, дата смерті 578 осіб з 58 сіл Городенківського і Снятинського районів, які, як зазначалося, померли голодною смертю. Кількість жертв вражала. Лише в селі Стецева зазначалося, що у липні 1947 померли від голоду 89 осіб. Ознайомившись зі списком «Сталевого» сільські голови 42 сільських рад провели збори селян, які підтвердили 483 прізвища осіб, які загинули голодною смертю. На жаль, з 16 сіл тоді відомостей не надійшло”, – каже дослідник.
Ці документи розглянули депутати обласної ради та прийняли рішення подати їх в обласну прокуратуру з клопотанням порушити кримінальну справу по факту організації і проведення в селах Городенківського та Снятинського районів Івано-Франківської області штучного голоду у 1947 році, тобто здійснення організованою групою умисних вбивств.
Рішення сесії з матеріалами про голодомор на 49 аркушах тодішній голова обласної ради Степан Волковецькогий 21 липня 1997 року подав у прокурору області. В матеріалах були свідчення мешканців 42 сільських рад, підписи 52 свідків голодомору з 11 сіл та списки осіб, які померли голодною смертю із зазначенням їх місця проживання, року народження, дати смерті.
Через пів року, у лютому 1998 року, прокуратура порушила кримінальну справу за ознаками злочинів. Цілих 13 років обласна прокуратура розслідувала кримінальну справу, аж поки 20 липня 2010 року винесла постанову про її закриття у зв’язку з відсутністю події злочину.
“Виникає питання, чи маємо державу таку, про яку мріяли учасники визвольних змагань та ми з Вами на початку 90-х років, коли і на місцевому рівні не можемо, чи не хочемо дати правову оцінку факту голодомору на Прикарпатті? З 1997 року в області призначено десяток прокурорів. Маю надію, що сьогодні обласний прокурор зацікавиться документами кримінальної справи та виявить бажання довести справу до суду, адже злочини геноциду і злочини проти людства не мають терміну давності”,- переконаний дослідник.
Головне фото Інститут Дослідження Голодомору.
