Пенсійна реформа в Україні передбачає трирівневу систему пенсійного забезпечення, що включатиме базову виплату, страхову частину та добровільну накопичувальну систему з автоматичним зарахуванням.

У Мінсоцполітики також заявляють, що на перші роки реформи коштів має вистачити в межах бюджету Пенсійного фонду, пишуть Версії.

Якою хочуть зробити нову пенсійну систему

В Україні готують зміну підходу до пенсійного забезпечення. Замість нинішньої моделі пропонують систему з кількох окремих елементів: базової виплати, страхової складової та накопичувального компонента.

Першим рівнем має стати базова виплата після досягнення певного віку. Її розглядають як інструмент, що має зменшити ризик бідності серед людей старшого віку. Насамперед це стосується тих, хто через низькі доходи протягом життя нині отримує пенсії, які не покривають базових потреб.

Другим рівнем має бути страхова складова. У міністерстві наголошують, що вона має працювати за більш прозорим і зрозумілим принципом. Розмір такої виплати планують напряму пов’язати з тривалістю трудового стажу та сумою сплачених внесків.

Водночас нова модель, за задумом уряду, має відійти від прив’язки до року виходу людини на пенсію або до середньої зарплати. Саме це в міністерстві називають одним із кроків до справедливішого розрахунку. Таким чином, ключовими критеріями мають стати власний внесок людини в систему та її страховий стаж.

Окремо планують запровадити накопичувальну систему у форматі добровільної участі з автоматичним зарахуванням. Це означає, що людина формально потраплятиме до системи автоматично, але сам механізм участі визначатиметься як добровільний. Саме цей елемент має стати третім рівнем пенсійного забезпечення.

Чи вистачить грошей на нову модель

Одне з головних питань, що виникає довкола пенсійної реформи, стосується її фінансування. У Мінсоцполітики запевняють, що запропоновану систему можна буде утримувати в межах уже наявного ресурсу. Водночас у міністерстві вважають, що нинішня модель у перспективі є менш стійкою, ніж та, яку готують їй на заміну.

За словами міністра соціальної політики Дениса Улютіна, чинна пенсійна система має внутрішні ризики. Зокрема, через наявні прогалини можливі судові рішення, які тягнуть за собою додаткові бюджетні витрати. Саме тому в міністерстві вважають, що збереження нинішньої моделі також потребуватиме дедалі більших коштів.

Орієнтовна потреба на наступний рік, за озвученими оцінками, становить близько 150 млрд грн. Для порівняння, витрати на чинну систему оцінюють у межах 120–140 млрд грн. Різниця є, однак у міністерстві вважають, що старт реформи фінансово можливий.

«За нашими розрахунками, усі елементи нової системи можна фінансувати в межах бюджету Пенсійного фонду на 2026 рік і навіть на 2027-й. Наразі ми готуємо довгострокові прогнози на 15 років, щоб оцінити стійкість системи після 2027-го», — сказав міністр соціальної політики Денис Улютін.

Таким чином, у найближчій перспективі уряд бачить ресурс для запуску змін. Водночас питання фінансової стійкості після 2027 року ще остаточно не закрите. Саме тому зараз готують додаткові довгострокові розрахунки.

На якому етапі законопроєкт і що далі

Законопроєкт про нову пенсійну систему нині перебуває на фінальній стадії підготовки. До завершення документа уряд хоче дорахувати довгострокові показники та оцінити стійкість моделі на триваліший період. Після цього проєкт планують винести на громадське обговорення.

У міністерстві розраховують на швидке просування документа. За оптимістичним сценарієм, законопроєкт можуть ухвалити вже цього року. Однак остаточні строки залежатимуть від завершення фінансових розрахунків і проходження етапу публічного обговорення.

Тема пенсійної реформи в Україні залишається однією з ключових у соціальній політиці. Уряд пов’язує її не лише зі зміною формули виплат, а й із довірою людей до самої системи. Саме відсутність сталої та зрозумілої моделі, за оцінкою Мінсоцполітики, знеохочує частину громадян сплачувати внески.

Через це, як пояснюють у міністерстві, виникає кілька взаємопов’язаних проблем. Йдеться про дефіцитність системи, низькі пенсії та відсутність повноцінної накопичувальної складової. Нова реформа має стати спробою змінити цю логіку та розмежувати базову підтримку, страхову частину й добровільні пенсійні накопичення.

Поки що остаточного тексту законопроєкту публічно не представили. Відомо лише, що уряд завершує підготовчий етап і працює над фінансовою моделлю. Остаточні параметри реформи мають стати зрозумілими після громадського обговорення та реєстрації документа.