Українці потерпають від інтернет-шахраїв. Активізувалися аферисти неабияк від початку війни. Лише на Івано-Франківщині щомісяця – понад 200 постраждалих. Які нові схеми вигадують злочинці? Що потрібно знати, аби їх розпізнати? Та як борються з інтернет-шахрайством поліцейські?
Тиждень-півтора зроблю замовлення. Добре, як вам краще, зараз знижки є, далі буде дорожче. Я просто не знаю, коли кошти надійдуть, але замовлення буду робити однозначно.
На цьому оперативному відео працівники відділу протидії кіберзлочинам проводять обшук вдома у шахрайки. Двадцятирічна жителька Прикарпаття тривалий час видурювала гроші, продаючи неіснуючі смартфони. Робила це через сторінки онлайн-магазинів у соцмережах. Клієнтів приваблювала великими “знижками”. А коли ті перераховували їй передоплату – одразу зникала. За такою схемою аферистка ошукала щонайменше десятеро людей на загальну суму сто п’ятдесят тисяч гривень, інформують Подробиці.
У фейсбуці я знайшла оголошення про отримання допомоги усім малозабезпеченим сім’ям. Там пише детальніше, я нажала кнопку, і там пише: можете отримати 13 тисяч допомоги, якщо ви малозабезпечені. А мені потрібно, у мене пенсія маленька.
А це вже інша шахрайська схема, жертвою якої стала пенсіонерка. Жінка “клюнула” на гачок аферистів у соцмережах про фінансову допомогу. На фейковому сайті одного з українських банків залишила шахраям усі свої особисті дані, і навіть під-код від кредитної картки, яку злочинці миттєво почистили.
Боже, та мені страшне було погано, я і так без грошей, люди добрі. А це… Я просто повірила, що в мене на карточці нема грошей, і думала нічого в мене не знімуть. А вони із кредитки зняли.
Подібних звернень від ошуканих жителів Івано-Франківщини, кажуть в поліції, надходить по кілька сотень щомісяця. Шахраї неабияк активізувалися від початку війни. Й постійно вигадують нові схеми виманювання грошей.
Тарас Мороз, начальник відділу протидії кіберзлочинам в Івано-Франківській області Департаменту Кіберполіції Національної поліції України:
Шахраї підлаштовувалися під потребу людей. Умовно можна з початку війни скласти такі основні види шахрайства – псевдоблагодійність, це продаж в інтернет-мережі неіснуючих товарів, це фішинг, це метод соціальної інженерії, здачу в оренду неіснуючого житла.
Та одними із найпоширеніших видів шахрайства в мережі й далі залишаються – “липові” інтернет-магазини та фішинг.
Тарас Мороз, начальник відділу протидії кіберзлочинам в Івано-Франківській області Департаменту Кіберполіції Національної поліції України:
Фішинг – це метод шахрайства, який означає створення посилання й отримування персональних даних від людей. Фішинг означає риболовля, риболовля на персональні дані, риболовля на реквізити банківських карток.
Михайло Гайдамака, інспектор відділу протидії кіберзлочинам в Івано-Франківській області Департаменту Кіберполіції Національної поліції України:
Зараз на екрані ми бачимо приклад одного із фішингових сайтів зроблених під один з українських банків. Для того, аби відрізнити фішинговий сайт від оригінального варто звертати увагу на URL-адресу. Тут ми бачимо, що до оригінальної назви додані ще якісь символи.
Михайло працює інспектором у франківському відділі протидії кіберзлочинам. Його головне завдання – знаходити такі фішингові сайти та блокувати. Роботи, каже, в нього чимало. Від початку року разом із колегами заблокували вже понад шістнадцять тисяч таких інтернет-сторінок.
Михайло Гайдамака, інспектор відділу протидії кіберзлочинам в Івано-Франківській області Департаменту Кіберполіції Національної поліції України:
Останнім часом дуже популярна тематика “єПідтримки”, виплати від держави, виплати для ВПО. Зараз підрозділами департаменту кіберполіції постійно ведеться боротьба з цим видом шахрайства. Блокуємо доменні імена для таких сайтів. Тобто в інтернеті вони залишаються, однак якщо за ними переходити, то нічого не буде відбуватися. Сторінка недоступна.
Тарас Мороз, начальник відділу протидії кіберзлочинам в Івано-Франківській області Департаменту Кіберполіції Національної поліції України:
В грудні була проведена зустріч між Нацбанком та Нацполіцією. І був розроблений метод блокування фішингових посилань. І з початку року дуже багато заблоковано цих фішингових посилань.
Та попри активну боротьбу з інтернет-шахраями – багато українців все одно потрапляють на гачок аферистів. А все тому, кажуть кіберполіцейські, що нехтують базовими правилами інтернет-гігієни.
Тарас Мороз, начальник відділу протидії кіберзлочинам в Івано-Франківській області Департаменту Кіберполіції Національної поліції України:
Слово завдаток рівноцінно слово шахрайство, про це потрібно постійно пам’ятати. Не переходьте за невідомими посиланнями. Не вказуйте реквізити банківських карток. Не повідомляти будь-кому персональну інформацію про себе та реквізити. І поставити двофакторну авторизацію на будь-які акаунти в соцмережах.
Дотримання цих простих правил, кажуть правоохоронці, не дасть аферистам шансів збагатитися вашим коштом.
Video Player
