Декілька тижнів тому майже всю Україну випробовувала на міць негода. Майже всі великі міста затопило, деякі села – поринули в темряву – через обірвані електродроти.
Прикарпаття, яке майже щороку стає центром природних катаклізмів, цього разу негода оминула. Та місцеві й досі не оговталися від зливи, що пронеслася регіоном торік. І утворила наймасштабнішу повінь за останні пів століття, повідомляють “Подробиці”.
«Минулого року повінь яка сталась в червні нанесла значну школу на території області. 1916 об’єктів, понад 2 і один десятий мільярда гривень, і 5 людських життів, понад 250 мостів було зруйновано, дороги зруйновані», – повідомив начальник управління з питань цивільного захисту Івано-Франківської ОДА Володимир Стебницький.
На подвір’ї пана Івана кипить робота. У хаті чути стукіт молотка й гул перфоратора. Уже майже рік чоловік намагається привести до ладу своє затоплене обійстя. Вклав чимало сил, і грошей…. та кінця-краю, каже, і досі не видно.
«Вже рік з ранку до ночі працюємо і то ще не видно бачите ні парканів, ні дороги», – бідкається він.
Чоловік живе в селищі Ланчин. У червні 2020 його хутір був однією з найгарячіших точок негоди. Тоді тут плавало все: городи, сади й людські хати. Із хати пан Іван викинув майже все: меблі, підлогу й навіть стіни.
Тепер на черзі ванна кімната. Дочка господаря – Люба – й досі не вірить, що нарешті зможе митися в справжньому душі, а не в мисці.
У ремонт родина вже вклала понад двісті тисяч гривень. Щонайменше стільки треба ще. Звідки їх брати пан Іван не знає. Від держави отримали тільки п’ятдесят тисяч допомоги, ще десять – дала сільська рада. Натомість сусіду, який, за словами пана Івана, постраждав не більше від нього, чомусь виплатили максимальну суму – 300 000 гривень.
На несправедливий розподіл компенсацій скаржаться майже всі селяни. Василь Іванович показує нам будинок його вісімдесяти п’ятирічної матері. Точніше те, що від нього залишилося після потопу. Уже рік хата стоїть пусткою, бо мешкати тут неможливо. На відновлення житла пенсіонерка отримала від держави – лише п’ятдесят тисяч.
«За п’ятдесять тисяч самі подумайте, що мож зробити з цією хатою за 50 тисяч. Дали 50 тисяч бабі і всьо. Цьому сусіду дали гроші, то він квартиру десь там в двохповерховому купив, а тому сусіду хату купили», – нарікає чоловік.
Не спокійніше і в сусідніх Білих Ославах. Тут скандал через інше: гроші взяли ті, кого вода взагалі не зачепила. При чому з понад ста тридцяти постраждалих, майже третина, виявилися родичами місцевих чиновників.
«Люди побачили списки і село, якби не велике. Всі знають, в кого вода була в хаті, в кого не було. Люди побачили родичів працівників сільської ради, які отримали по 20, 50 тисяч у цих списках і розуміючи те, що в них не було в будинках, за що їм виплатили допомогу?», – дивується активіст Іван Козловський.
Село буквально потонуло в сусідських чварах, підрахунках збитків і коштів: своїх і чужих. За справу взялася навіть поліція – за фактом зловживання службовим становищем відкрили кримінальне провадження. Та хвилюють людей не тільки компенсації. За рік після негоди влада так і не спромоглася відновити всі зруйновані дороги.
У селищній раді Ланчина підрахували: щоб укріпити проблемні ділянки берегів та відновити дороги, треба двадцять мільйонів гривень. Зверталися в область, але там сказали, що грошей поки що немає. І це при тому, що торік на подолання наслідків негоди Івано-Франківщина отримала – 742 мільйони гривень, з яких 105 наприкінці року – повернула в держбюджет. Не встигла освоїти.
Але за кадром цієї історії залишилося головне: переживши стільки повеней, Прикарпаття і досі не виробило протипаводкової стратегії.
