За шість років війни в нас народилася сильна спільнота ветеранів. У них безумовний авторитет населення, із ними рахується влада. Патріоти їх поважають, проросійська бавовна побоюється… і теж поважає.
Знаю багатьох особисто і кажу з власного досвіду, що в них є два типи ставлення до зброї. Одні після повернення додому ховають форму і спогади про війну в дальню шухляду. Інші виробляють легальні дозволи на володіння зброєю, стріляють в тирах, кохаються на тому ділі, як то кажуть.
І є ще третя категорія, до якої не знаю як ставитись. Читаю про таких переважно на укрнеті в розділі «Події». Привіз зі сходу на радість жінці і дітям гранату Ф-1 або РГД-5. Від кого вдома оборонятися зібрався і на кого наступати не ясно. Рік минув, граната лежить і, муляє. Ну, випили з кумом і сусідом, вирішив показати їм, як воно працює. Довести, що ти херой і воєн, бо без гранати ти мужиком не чуєшся. Кінець історії відомий, звідти повернутися зміг, а тут нормальним життям зажити розуму не стало. Горе жінці, біда дітям, жаль хлопцям, які разом служили. На день Пам’яті і на Покрову з твоїм портретом на церемонію не вийдуть, бо ти свого роду не гордість, а ганьба, взірвався по п’яні, ще й пів дому розніс.
Поважаю ВСІХ, хто не відкосив. І штабних, і тих, хто за сто кілометрів від передка на блокпосту стояв, і навіть аватарів, всі кращі за хитрозроблених котрі автобуси на Польщу в 14-му штурмували.
А до оцих хатніх мілітаристів у мене тільки жаль. Ну як так сталося, як так не мати розуму?! Що тобі бракувало, га? Ти або лиши війну там на сході, або тут будь відповідальним громадянином, володій тим самим карабіном легально, стріляй з нього легально, якщо готовий знову йти, коли покличуть.
А!… Ти ту гранату продати хотів? Кому й за скільки можна спитати? І великий навар? Баксів 200? Тобто, щоб заробити 200 баксів у тебе ні рук нема, ні голови? А той, кому ти продаш, що зробить? На розборках десь в ресторан чи в магазин кине? Комусь на весіллі під ноги чи твоєму ж куму на подвір’я? Ну, ти мудрий, вітаю тебе. Іди в гараж, дістань її з коробки вже поки діти не знайшли, і йди зараз взірвися, тільки так щоб ніхто твоєї ганьби не бачив, рішала, збройний барон.
Мої слова не просто так. Це тим, хто себе впізнав. Скажу – ти мав хитрість її додому провезти, май тепер хитрість її здати. Нічого страшного, витерпиш в поліції ганьбу, коли з тебе будуть дивуватися який ти «мудрий» був коли її сюди пер. Зате хата ціла, і ти живий-здоровий.
І щоб я більше не читав «вибух «на відпочинку» в Чернігові», «троє поранених від гранати в селі під Одесою», «дві гранати в Івано-Франківську», «у багатоповерхівці в Тернополі». Досить, час мати розум і гідність.
що це за х…уй вказує кому, що робити. Життє таке настало, що без гранати нікуди.