Коломийський міськрайонний суд виніс вирок чоловіку, який вдарив старосту села Турка. За це обвинуваченого оштрафували на 850 гривень.
2 жовтня 2020 року обвинувачений через раптово неприязні відносини посварився із старостою села Турка. В подальшому обвинувачений наніс два удари правою долонею руки в обличчя потерпілої, спричинивши тілесне ушкодження у вигляді синця в ділянці лівої щоки, яке відносяться до легкого.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального проступку не визнав. Пояснив, що в 2016 році написав до Турківської сільської ради заяву про надання йому земельної ділянки та намагався отримати відповідь, тому приходив до сільської ради та звертався до землевпорядника, яка повідомила його про те, що 15.10.2020 року відбудеться сесія сільської ради і йому необхідно написати заяву, оскільки раніше написана ним заява вже недійсна. Тобто, між ними відбувалась розмова з приводу процедури передачі земельної ділянки. При цьому обвинувачений уточняв чи йому слід буде сплачувати додатково кошти та сказав землевпоряднику, що вона не знає своїх обов`язків.
В цей час йому почала щось говорити староста села, проте він їй відповів, що веде розмову із землевпорядником. Однак, у нього із старостою розпочався конфлікт. Тоді він почав говорити, що буде знімати все на телефон і сказав їй, що вона веде себе як «аферистка», а вона побігла до нього і почала нападати, розмахуючи руками. Близько 5 разів обвинувачений намагався пояснити старості, що вона знаходиться на роботі. Коли він перебував біля дверей, староста вдруге підбігла до нього і знову напала на нього та потягла за собою.
Свідок забрав її руку від одягу обвинуваченого та став між ними, а староста через плече намагалася вдарити обвинуваченого, при цьому тримаючи його, а землевпорядник висіла на його руці. Після вказаного випадку чоловік потерпілої погрожував обвинуваченому. Останній також звертався з відповідною заявою до поліції, однак, його заяву не прийняли. Ударів по обличчю потерпілої обвинувачений не наносив. Між ним та потерпілою неприязних відносин не було. Бажання чи умислу на спричинення тілесних ушкоджень у нього також не було, все відбулось спонтанно, як захисна реакція. Вважає, що примирення між ним та потерпілою не відбулося з вини останньої.
Однак, незважаючи на невизнання обвинуваченим вини, його вина у вчиненні інкримінованого кримінального проступку повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: показами потерпілої. Староста села розповіла, що обвинувачений в агресивному стані прийшов в Турківську сільську раду та звернувся до землевпорядника, яка вийшла до нього з метою з`ясування питань щодо передачі йому земельної ділянки. Коли між ними велась розмова, потерпіла перебувала в сусідньому кабінеті, двері якого були відчинені, та не вмішувалась в розмову. Приблизно через 10-15 хв. обвинувачений почав кричати, що ніхто нічого не знає, тому потерпіла вирішила захистити свого працівника, намагаючись заспокоїти обвинуваченого. Однак, він сказав їй не вмішуватись, а згодом обізвав її «аферисткою». Після цього обвинувачений наніс їй рукою удар в голову, а коли свідок забирав його, обвинувачений наніс їй ще один удар рукою в обличчя (щоку), спричинивши тілесні ушкодження, на що вона не сподівалась, оскільки раніше на неї ніхто не піднімав руки.
Після вказаного випадку обвинувачений навіть не вибачився. Тому потерпіла просить призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.
