Диван на коліщатках в темній вітальні

Прикарпатцям на замітку: емоційне вигорання – що це, як виявити та чи можна «зцілитися»

Автор: Марія Франчук-Левицька
09/02/2020 09:20
Оренда і продаж комерційної нерухомості від 30 м²
купити iphone 15 Pro у Львові, ціни в Україні

Завершився перший місяць року, отже, якщо ви домовлялись із собою розпочати втілення передноворічних обіцянок після свят, зараз – саме час. Але що робити, якщо тіло захопила в полон всесвітня лінь і мозок вмикати зовсім не хочеться? Чи може це свідчити про емоційне вигорання? Розбиралися разом із психологом Наталією Федорук, пишуть Версії з посиланням на Дзеркало медіа.

Реклама: Місцеві пропозиції
Ремонт зарядних станцій BGA, якість і надійність.
Ремонт інверторів, Ecoflow, зарядних станцій.”

“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.

– Що таке емоційне вигорання?

Емоційне вигорання або виснаження – це синдром, що виникає у людини, яка перебуває тривалий час під дією стресу. Якщо простіше, то стан людини, в якої емоційне вигорання, можна порівняти з мобільним телефоном, в якого блимає батарея, сигналізуючи, що треба підзарядити, бо в іншому випадку відбудеться вимкнення.

– Як можна діагностувати в себе вигорання?

По самопочуттю. Якщо:

  • відчуваєте втому;
  • агресуєте в ситуаціях, де мали б реагувати спокійно;
  • у вас проблеми зі сном;
  • не любите свою роботу і виконуєте її “за мус”;
  • не відчуваєте енергійності до роботи чи життя загалом.

За цих обставин можемо говорити про емоційне вигорання.

– Чи можна самостійно подолати вигорання? Як саме?

Вважаю, що людина може багато чого, але, коли вона виснажується, не зовсім може адекватно оцінити свій стан. Все істотно може змінитися, як тільки людина прийме рішення щось змінити у своєму житті.

По-перше, потрібно відпочити: добу поспати, ні з ким не говорити (берегти ще ті кілька відсотків енергії, що залишилися). По-друге, переосмислити свою участь у роботі. Дати відповідь на запитання: а чи справді я люблю свою роботу? Чи достатньо платні я отримую за свою працю? Чи не тікаю я від особистого життя в роботу? Чи можу я вільно робити свою справу без втручань колег, керівництва? Чи вмію я відновлюватися у вільний від роботи час? Чи не забагато я на себе беру?

– Чи багато людей звертаються з такою проблемою до психолога?

Ні, не багато. І це велика проблема. Адже людина, як я висловилася вище, у стані емоційного виснаження не може адекватно оцінити потребу у допомозі зі сторони психолога. Проте все ж є окремі клієнти, які усвідомлюють свою проблему і разом зі спеціалістом шукають способи її вирішення.