Морозиво – це ласощі від яких не відмовиться практично жодна людина. Його люблять всі, але чи вміємо ми обрати цей продукт?
Головне управління Держпродспоживслужби в Івано – Франківській області рекомендує на що звертати увагу.
В Україні діють три національні стандарти на морозиво:
- – ДСТУ 4733:2007 «Морозиво молочне, вершкове, пломбір. Загальні технічні умови»,
- – ДСТУ 4734:2007 «Морозиво плодово-ягідне, ароматичне; щербет, лід. Загальні технічні умови»,
- – ДСТУ 4735:2007 «Морозиво з комбінованим складом сировини. Загальні технічні умови», – йдеться у повідомленні.
Часи, коли у продажу можна було зустріти всього декілька різновидів цього продукту, рецептура яких була суворо регламентована державними стандартами, безповоротно минули.
Сучасні технології усе далі відходять від класичної рецептури виробництва морозива, що дозволяє випускати цю продукцію без молока й молочних вершків. Нині споживачам пропонують сотні різновидів крижаних ласощів, щоправда, незважаючи на це, вибрати з їх числа продукцію на молочній основі, дуже складно, а придбати морозиво без стабілізаторів, ароматизаторів, барвників, консервантів і взагалі неможливо.
Тож споживач повинен уважно читати інформацію на маркуванні та обирати продукт, в якому різноманітних «поліпшувачів» та «замінників» натуральної сировини якомога менше.
При виробництві усіх видів морозива згідно нормативних документів та рецептур, розроблених та затверджених в установленому порядку, дозволено додавати харчові добавки (ароматизатори, барвники, консерванти, стабілізатори і таке інше), перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я і дозволений до застосування у даній галузі, на жаль, він доволі великий, особливо з огляду на те, що основними споживачами холодних ласощів є діти.
При виборі продукції звертайте увагу на таку інформацію на маркуванні, як назва самого морозива, назва та повна адреса і телефон виробника, адреса потужностей (об’єкта) виробництва, енергетична цінність, маса продукту, склад продукту має бути у порядку переваги складників, у тому числі з вказуванням харчових добавок та ароматизаторів, що використовувалися у його виробництві, умови зберігання, кінцева дата споживання.
«Шукайте на упаковці літери ДСТУ- вони означають, що морозиво вироблено за державними стандартами, а цифри ДСТУ4733: 2007 і 4735:2007 говорять про те, що виробник використовує для виробництва морозива лише натуральні молочні жири (молоко, вершки), а не рослинні. Букви ТУ (технічні умови) говорять про те, що морозиво вироблено за індивідуальною рецептурою, зазвичай, воно дешевше, але і натуральних складових містить менше», – радять фахівці.
Зверніть увагу і на дату виготовлення, хоча, відповідно до стандартів, термін придатності морозива при дотриманні необхідних умов зберігання –10-12 місяців, мають місце сьогодні на ринку й такі, термін реалізації яких – 2 роки.
У морозива виробленого згідно ДСТУ4734:2007, дозволяється замінювати молоко водою або цукровим сиропом. Досить поширені є ласощі, в яких молочні інгредієнти замінюють на фруктове пюре або заморожений сік; вони користуються попитом, бо у них низька калорійність. Часто покупці обирають щербет , до складу якого входять шматочки сухофруктів і подрібнені горіхи. Ще один різновид холодних солодощів – заморожений йогурт – це звичний нам йогурт, тільки солодший і жирний, який фасується і заморожується промисловим способом.
Подивіться склад продукту, чим коротший перелік інгредієнтів, тим краще, адже класичний рецепт морозива – молоко, вершкове масло, вершки і цукор. Вибирайте товар, що зберігається в морозильній камері, а не на відкритому прилавку.
Купувати морозиво краще в спеціалізованих магазинах або відділах супермаркетів, де вам нададуть інформацію про харчовий продукт з підтверджуючими документами.
