Науковці з Івано-Франківщини задокументували близько 1500 свідчень злочинів рф під час повномасштабного вторгнення в Україну.
Вони спілкувалися з мешканцями 33 шелтерів у чотирьох областях країни. На основі цих свідчень українські суди ухвалили понад 1000 вироків, пише Суспільне.
Про це 14 квітня під час IV науково-практичної конференції “Міжнародні злочини рф — від документування до покарання” в Івано-Франківську розповів професор, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Карпаського національного університету імені Василя Стефаника Сергій Адамович.
З його слів, таку роботу науковці проводять з березня 2022 року. За цей період вони разом зі студентами університету побували у 33 шелтерах в Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській і Чернівецькій областях. У співпраці з ініціативами “Я — Херсон”, “Я — Маріуполь” та благодійним фондом “Карітас” зібрали приблизно 1500 свідчень.
“Ідея конференції виникла як частина праці, яку ми робили: спочатку документували, наступний етап — передавали для правосуддя, а це вже третя частина — наукова. Все, що може придумати і не придумати людська уява, — ми маємо про це дані. Кожен раз вражало, як можна пробити дно. Це — найбільш документована війна, тобто ми фактично маємо війну в режимі реального часу, і ніхто не має аналогів, як чинити в цій ситуації. До сьогодні з цим не стикалися — настільки великий обсяг злочинів, які вчинила РФ”, — розповідає Сергій Адамович.
У Центрі документування та дослідження воєнних злочинів, який діє на базі Навчально-науково-юридичного інституту Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, зафіксовані злочини різної тяжкості, каже його директор Юрій Микитин. Це — від мародерства до масових розстрілів. Зібрані матеріали стають підставами для відкриття кримінальних проваджень і розгляду справ у судах.
“Українські суди ухвалюють заочні рішення, оскільки ми розуміємо, що значна частина російських злочинців перебуває за межами нашої держави. В Україні вже ухвалили понад 1000 судових рішень, які стосуються воєнних злочинів на території України. Це — ті цифри, які ми опрацьовуємо. Загальні цифри, пов’язані з діями в інших регіонах, є значно більшими”, — пояснює Юрій Микитин.
З його слів, серед задокументованих — і особливо жорстокі випадки порушення міжнародного права.
“Йдеться про ситуації, коли без будь-яких пояснень розстрілювали цивільних лише через те, що вони перебували на територіях, які Росія вважає своїми. Це — абсурд і повна невідповідність нормам міжнародного права”, — додає директор інституту.
Зі слів ректорки університету Валентини Якубів, над документуванням працюють десять науковців, однак до цієї роботи долучають і студентів.
“Це — дуже важливо, що студенти долучені в межах практичних занять до такої роботи й до документування, зберігання і опрацювання тих усіх фактів, які підлягають розслідуванню”, — каже Валентина Якубів.
Зі слів Сергія Адамовича, до конференції долучилися 65 учасників із України, Польщі, Бразилії та Франції. Серед них — адвокат із Франції Ніколя Ліньоль, який викладає в університеті Парі-Ест Кретей у Парижі. Він розповів, що понад чотири роки працює над документуванням і представленням інтересів жертв війни в Україні на міжнародному рівні. Наразі представляє інтереси приблизно двох тисяч постраждалих у Міжнародному кримінальному суді у Гаазі та Спеціальному трибуналі щодо злочину агресії проти України.
“Я працюю разом із командою у Франції й в Україні, а також із громадською організацією волонтерів, які працюють у міжнародному полі. Моя робота полягає в тому, щоб справи жертв дійшли до прокурора Міжнародного кримінального суду або Спеціального трибуналу за агресію, і щоб винні були переслідувані. Справи, які ми ведемо, — це воєнні злочини, злочини проти людяності і геноцид. Я скерував понад 2000 досьє до Міжнародного кримінального суду. Є ордери на арешт, зокрема щодо Путіна, але вони поки не виконані”, — розповідає Ніколя Ліньоль.
Адвокат періодично працює в Україні як із жертвами, так і з фахівцями, які документують злочини.
“Я був і на заході, і на сході, і на півночі, і на півдні України. Моя місія — формувати людей, які можуть працювати з жертвами. Дві тисячі справ уже зареєстровані у Міжнародному кримінальному суді, і навіть по двох із них винесено вирок, але цей вирок не може бути виконаний, бо потрібно дочекатися кінця війни. Але я ще достатньо молодий для того, щоб дочекатися, аби ці справи були доведені до кінця. Оскільки опоненти старші, то у мене є шанс виграти”, — каже Ніколя Ліньоль.
