В одному із прифронтових сіл Харківщини проживає сім’я, де троє дітей. Вони практично не мають що їсти, адже гуманітарна допомога туди не доїжджає.
Так, до франківської волонтерки Валерії Кушніренко, яка очолює благодійний фонд “Час добра і милосердя” звернулися військові, аби та допомогла діткам, пише Галка.
За словами жінки, Олексію не більше 11 років. Молодшому Максиму 7, а сестричка Надійка – трохи старша. Жоден з них ніколи не мав мобільного телефона. Зате вони добре знають що таке апарат Єлізарова, осколки, касетні бомби, ракети. Ці дітлахи живуть у харківському прифронтовому селі, де за 10 км стоять росіяни. Вони засинають та прокидаються під вибухи. В школу у селі ніхто не пішов, бо її більше немає.
Кожен день починається з єдиною думкою – вижити. Тут і до війни рівень життя був не з високих, але тепер більшість місцевих сімей ледве животіють. Живуть у літніх кухнях, бо більше вже нема де жити. Роботи нема. «Гуманітарка» туди не доїжджає. Ті продукти, що завозять якісь підприємці, продають за захмарними цінами. Діти бавляться на розбомблених будинках, їдять лиш мівіну і консерви в кращому випадку. Українські солдати щодня діляться своїми харчами. І саме військові звернулися до нашого фонду, аби за можливості підтримати місцевих людей. Чому люди не виїжджають? Бо є різні обставини. Різні дуже складні обставини. Просто зрозумійте – там геть інша реальність, – пише у facebook волонтерка.