Про особливості “гірського” призову розповіли на прикладі Косівського району.
Про взаємозв’язок адмінреформи та процесу призову громадян на строкову військову службу і потенційні проблеми, які з цим пов’язані, Інформагентство АрміяInform писало вже не раз, інформує Івано-Франківський центр комплектування та соціальної підтримки.
Зрештою, коли по всій країні утворилось чимало об’єднаних територіальних громад, а військові комісаріати перетворилися на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, ми вирішили ще раз промоніторити ситуацію. Для цього наш кореспондент відправився в один із гірських районів Прикарпаття — Косівський. Туристично привабливий край, що є найменшим за площею районом в Україні.
Обліковці в ОТГ — проблемна потреба!
Утім, краса навколишніх гір не позбавляє район проблем, пов’язаних із виконанням завдань державного значення. У районному ТЦК та СП спілкуємось із керівником — підполковником Юрієм Голубом, який розповідає, що процес децентралізації та об’єднання населених пунктів у територіальні громади в районі триває досить активно. Торік було два ОТГ. Наразі їх уже п’ять. Кожне об’єднання, в середньому, включає в себе до 15 населених пунктів. Звісно, для місцевих громад це відкриває безліч нових можливостей. Зокрема, самотужки розпоряджатися бюджетом громади, скеровувати наявні кошти на ремонт доріг, об’єктів інфраструктури тощо. А от питання обліку і призову громадян, зі слів керівника РТЦК та СП, можуть залишитися «за бортом» уваги місцевих громад.
— Як тільки стало можливим, я зібрав керівників громад, новостворених ОТГ, райадміністрації і поставив їх перед фактом, що в процесі змін адмінустрою слід не загубити таку важливу річ, як облік військовозобов’язаних, — говорить офіцер. — Тому запропонували обмін інформацією про військовозобов’язаних між адміністраціями нових ОТГ.
Офіцер наголошує, що більшість керівників ОТГ з розумінням поставились до порушеного питання, хоча не всі в силі самотужки розв’язати цю проблему. Річ у тім, що в сільських та селищних радах, які функціонували до запровадження децентралізації, згідно з постановою КМУ, за облік військовозобов’язаних відповідали спеціальні посадовці. Зазвичай на кожних 500 військовозобов’язаних — один обліковець.
Децентралізація супроводжується таким явищем, як значне скорочення чиновницького апарату. Зокрема, «під ніж» реформи пішли і обліковці. А за новими правилами в населеному пункті, який входить в ОТГ, з представників адмінапарату є лише староста й діловод. І є сумніви, що в такому тандемі реально тягнути не лише поточну документацію селища, а ще й адекватно вести облік військовозобов’язаних. А наймати додаткових людей для ведення такого діловодства, громади ОТГ почасти не можуть через брак коштів.
— Під час наради з головами ОТГ почув відверту відповідь: деякі населені пункти, які входили до створених територіальних громад, увійшли до об’єднання з мільйонними боргами по бюджету. Ба більше, навіть не можуть дозволити утримувати старост. Тож, є села у складі ОТГ, де один староста завідує двома населеними пунктами, — говорить підполковник Юрій Голуб. — Лише кілька керівників, де фінансова ситуація не настільки сумна, запевнили, що робитимуть доплати власним працівникам, щоб ті провадили операції з обліку військовозобов’язаних.
Видатки, яких не уникнути!
Але так чи інакше, місцеві бюджети солідарно з бюджетом району однак мають здійснювати видатки на призовні кампанії. Офіцер демонструє стос паперів — розписані цільові програми, фінансування на медобстеження призовників, їх перевезення тощо. І суми варіюють обсягом у сто тисяч гривень.
Слід додати, що історично в Косівському районі Прикарпаття ніколи не було великих промислових чи агропідприємств, які б наповнювали місцеві бюджети. Загалом, економіка громад тримається на платниках податків, які працюють у сфері деревообробного бізнесу, туризму і рекреації. 2020-й, який приніс виклик COVID-19, звісно, не сприяв наповненню бюджетів за рахунок притоку туристів та надання послуг у сфері оздоровлення. А гроші ж потрібні!
До слова, послуги транспортування, якщо порівнювати з минулими роками, зросли в ціні. Згідно з розрахунками, за один рейс з районного ТЦК та СП до обласного збірного пункту перевізникам потрібно заплатити 4–7 тис. гривень. Прораховані й видатки на проведення медичних комісій для призовників.
— Якщо говоримо про звичайний медогляд без проведення аналізів і флюорографії, то це 125 гривень на особу. А якщо потрібне додаткове медичне обстеження призовника, йдеться вже про 500 гривень, — каже керівник Косівського РТЦК та СП. — Рятує те, що в нас стан місцевої медицини, навіть через пандемію, не такий катастрофічний. Лікарі райлікарні завжди сумлінно і професійно працюють у військово-лікарській комісії. Хоча, деякі фахівці є в одному «екземплярі». І через пандемію вони працюють до повного виснаження.
Ще один нюанс у царині медобстеження — обов’язкові тести військовозобов’язаних на ВІЛ/СНІД, гепатит. А наразі й на антитіла до COVID-19. Зі слів офіцера, торік завдяки фінансуванню вдалося закупити таку кількість тестів для району, що їх вистачить на весь рік. Але у формуванні наступних бюджетів слід обов’язково враховувати й ці видатки.
Рекрутери — добре, а земляки — краще!
Зрештою, зміни в територіальному та адміністративному устрої відчутні, але не критичні для поточної роботи персоналу районного ТЦК та СП. Приписна кампанія триває, як і відбір потенційних кандидатів на військову службу за контрактом. Горяни, традиційно, воліють іти на контрактну службу до гірсько-штурмових бригад, або механізованих підрозділів ОК «Захід». Туди кандидатів найбільше. Втім, є й охочі поповнити лави морських піхотинців та десантників. Але їх не так багато.
— З початком російсько-української війни земляки активно йшли захищати Україну на Сході. Зокрема, у 2014 році на порозі тоді ще райвійськкомату збиралося і по 200 охочих добровільно йти на службу, — розповідає підполковник Юрій Голуб. — Тепер ситуація дещо інша. Кандидатів не бракує, але вимоги відбору значно суворіші. Тож мусимо проводити ретельну селекцію кандидатів. Як і постійну роботу з тими, хто потенційно з часом може поповнити лави Збройних Сил України.
Тут підполковник Юрій Голуб із гордістю каже, що за роки війни на Сході в районі сформувалась сильна ініціативна група військово-патріотичної роботи. Це і працівники та військовослужбовці РТЦК та СП з бойовим досвідом, і члени місцевого ветеранського осередку учасників АТО/ООС, вчителі предмета «Захист України» з району. Крім того, значну допомогу в роз’яснювальній та профілюючій роботі надають рекрутери з бойових підрозділів, які регулярно працюють у районі відповідальності РТЦК та СП, та земляки-косівчани, які проходять строкову чи військову службу за контрактом, навчаються у військових ВНЗ. І під час відпусток або канікул, приїжджаючи додому, обов’язково присвячують час, аби зустрітися з односельцями, відвідати школи та училища і розповісти про умови служби, переваги та перспективи, які надає служба в ЗСУ.
— На відміну від інших районів області, у нас ніколи не базувались великі військові з’єднання, — говорить підполковник Юрій Голуб. — Отже, немає сталих «родинних традицій» професійної військової служби, як, припустимо в сусідній Коломиї чи Івано-Франківську. Тому найдієвіша форма агітації в нашому середовищі — спілкування із живими носіями актуальної інформації про стан справ у ЗСУ. І коли приїжджає хлопець, якого ми рік тому «виловлювали» під час призову і відправляли у війська, та розповідає, що він уклав контракт, служба йому подобається, як і рівень матеріального забезпечення, це спрацьовує краще, аніж абстрактна реклама. Люди, які живуть у горах, зі ЗМІ стикаються рідше і більше довіряють тому, що їм кажуть близькі чи друзі. Така специфіка!
Крім того, що персонал РТЦК та СП сприяє і стимулює інформаційно-просвітницьку роботу з молоддю, представники установи регулярно беруть участь у ярмарках вакансій, які організовує філія обласного центру зайнятості. Влітку на Косівському центральному майдані обов’язково чергує хтось із офіцерів у спеціальному агітаційному наметі. І це теж приносить результати. Адже хорошої і добре оплачуваної роботи у горах нині небагато. І пропозиція поповнити лави захисників України постійно знаходить нових охочих серед мешканців гуцульського краю.
Зі слів підполковника Юрія Голуба, його підлеглі, навіть попри вимушену карантинну паузу і складності, спричинені процесами змін в територіально-адміністративному устрої в районі, готові приступити до чергової призовної кампанії. Офіцер каже, що колектив у районному ТЦК та СП сформувався добрий, дружний і професійний. Втім, є кілька вакантних офіцерських посад. І він готовий розглянути кандидатури охочих, які мають бажання поповнити лави працівників установи.
– Роботи багато і вона є завжди, — говорить керівник Косівського РТЦК та СП. — Тож будемо раді фаховому підкріпленню. Тим більше, що робимо важливу і корисну справу для війська та для країни загалом.
