Богдан Власій із села Помонята Рогатинської громади — один з двох підприємців на Івано-Франківщині, які займаються вирощуванням енергетичних культур.
Чому обрав саме цю справу та що мотивує його продовжувати підприємництво, чоловік розповів Суспільному.
Богдан Власій на 180 гектарах землі культивує шість видів енергетичної верби й вісім – тополі. Чоловік займається справою з 2011 року. Каже: спочатку думав, що енергетичні дерева можна висаджувати на будь-яких малопродуктивних, непридатних для сільгоспкультур земельних ділянках. Та майже одразу зрозумів, що помилився.
“Якщо перезволожений ґрунт, ці культури вимокають. Замало води – засихають. Мав багато ділянок, на яких було недостатньо вологи, тож рослини не дали там приросту. Щоб висадити енергетичні культури, землю потрібно підготувати так, як для вирощування кукурудзи. Маєш дотримуватися агротехніки, вносити всі інгредієнти”, — розповідає Богдан Власій.
За його словами, охочі займатися енергетичними культурами, мають знати, що це – багаторічні рослини.
Вони інтенсивно ростуть упродовж двадцяти років, але зрізати їх можна не одразу, а лише через три роки після висаджування. Однак, той, хто чекатиме і доглядатиме такі культури, отримає винагороду – можливість замінити традиційні види палива.
“Закладаючи плантації, розраховував отримати біогаз. Є спеціальні установки, які наповнюєш сировиною і через три місяці виділяється біогаз. Опалював ним свій будинок у селі. Горить добре, полум’я чисте і синє, при згоранні немає ні попелу, ні сажі”, — розповідає Богдан Власій.
Для опалення прикарпатець також використовував дрова енергетичних культур.
Отримував їх із тих плантацій, де не встиг вчасно зібрати врожай. Деревні стовбури рослин, за словами Богдана Власія, були діаметром від 22 до 25 см. Заготовленими дровами господарник взимку поділився із двома сільськими школами, а пізніше розвозив їх для обігріву пунктів територіальної оборони.
Тріску, отриману після переробки енергетичних культур, три роки тому фермер постачав до Івано-Франківська. Її використовували для котельні у мікрорайоні Пасічна.
“Тоді забезпечив тріскою роботу котельні від початку опалювального сезону до нового року. Для спалювання тріски потрібні спеціальні котли. У нас немає такого виробництва. А у Пасічній поставили прибалтійський котел. У місті є ще одна котельня на вулиці Юності, яка може працювати на деревній трісці”, — розповів Богдан Власій.
Чоловік каже: міг би постачати тріску для цих двох котелень. Проте йому потрібна спеціальна техніка. Придбати її самостійно фермер не зможе. А допомоги людям, які займаються вирощуванням енергетичних культур, на державному і місцевому рівнях не передбачили.
“Вирощування енергетичних культур ще не набуло популярності. Плануємо найближчим часом розробити обласну програму із підтримки тих господарників, які цим займаються. Будемо над цим працювати”, — говорить директор департаменту агропромислового розвитку Івано-Франківської обласної військової адміністрації Степан Вінтонович.
За інформацією департаменту, енергетичні культури в області вирощують лише у двох господарствах: “Вербава”, керівником якого є Богдан Власій, і “Степан Мельничук” (20 гектарів, енергетична верба). Насадження енергетичних верби, тополі та міскантусу заклали й працівники Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону.
На підприємстві “Степан Мельничук” наразі випробовують техніку для отримання тріски.
