Народний обранець з Прикарпаття Ігор Фріс пояснив, чому не голосував за затримання та арешт Дубневича.
Як раніше інформували ЗМІ, 31 жовтня Верховна Рада дозволила притягати до кримінальної відповідальності депутата з групи “За майбутнє” Ярослава Дубневича.
Слідство вважає нардепа організатором корупційної схеми із заволодіння 93 млн грн Укрзалізниці. Генпрокурор Руслан Рябошапка у виступі в парламенті наголосив, що є достатньо доказів, щоб обґрунтувати вину Дубневича.
Дубневич у своєму виступі заявив, що у поданні відсутні докази дій, у яких його звинувачує прокуратура. Він вважає, що подання внесено з метою політичного популізму.
За арешт Дубневича проголосували 229 депутатів. Із 12 прикарпатських нардепів “за” арешт політика проголосували лише троє. Одним із тих, хто проголосував за притягнення Дубневича до відповідальності, але не голосував за затримання та арешт, був прикарпатець Ігор Фріс.
Третього листопада у соцмережі Facebook нардеп пояснив свою позицію.
“Вирішив все ж написати про Дубневича. Просто дістало відписувати кожному. Не знаю, як для інших, але для мене свідоме застосування законодавства не пустий звук. І для таких, як Дубневич також. І він має по завершенню суду отримати відповідне покарання. Можливо, і арешт. Це аксіома. Різниці в тому, хто перед Фемідою, немає. Тому і дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності від мене був. Як і від більшості колег. А ось на арешт і затримання – ні”, – пише Фріс.
Народний депутат зазначає, що в поданні генпрокурора відсутні доводи, для чого потрібен арешт.
“А це прямо вказано в законі про регламент. Ну не має право ніхто порушувати закон! Ні депутат. Ні просто людина. Тому для мене, як і попередні 20 років, законність у діях – на першому місці. Емоції і політичні рішення далеко позаду. От з цим я і йшов. На цьому і хочу поставити крапку. Я так живу і нічого не буду змінювати.
П. с. Слідство триває 2 роки. І генпрокурор навіть не обмовився в подання на арешт, як Дубневич заважав його проводити, і для чого той арешт потрібен. А коли ти сидиш і бачиш посмішку на обличчі ПОПа при цьому – сюр ще більший від таких подань…”, – додає Ігор Фріс.